Постанова № 22089862, 06.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 р. справа № 2а/0570/2808/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріГрішаєв Є.Є.

з участю представника позивача Медведєвої Н.Ю., представника відповідача Войчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Третього воєнізованого гірничорятувального загону до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про скасування рішення в частині,

в с т а н о в и в :

У березні 2012 року Третій воєнізований гірничорятувальний загін (далі Загін) звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що постановою Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 16 лютого 2012 року про арешт коштів боржника, накладено арешт на кошти в межах суми 868 025,24 грн., що містяться на рахунках Загону, а саме: на рахунку № 2600402450300 у ПАТ "Донгорбанк", МФО банку 334570, на рахунку № 26042219564800 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, на рахунку № 35234009001179 ДКУ у Донецької області, МФО 834016, на рахунках № 26002301526560 і № 26000303526560 Макіївського безбалансового відділення ПАТ Промінвестбанк у Донецької області, МФО 334635.

Вважав, що державним виконавцем неправомірно накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку № 35234009001179 ДКУ у Донецької області, МФО 834016, оскільки він є бюджетним рахунком, і на рахунку № 26042219564800 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, оскільки він відкритий зі спеціальним режимом використання, а саме з метою виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

На його думку, арешт на вказані рахунки накладено без урахування їх цільового призначення та того, що Третій воєнізований гірничорятувальний загін є державною спеціалізованою (воєнізованою) аварійно-рятувальною службою, тобто підприємством, яке утримується з Державного бюджету України відповідно до затверджених планів використання бюджетних коштів на відповідний рік. Арешт коштів на вказаних рахунках призведе до безспірного списання бюджетних коштів за нецільовим призначенням, внаслідок чого позивач втратить воєнізовану боєздатність, що в свою чергу призведене до унеможливлення надання допомоги при аваріях на підприємствах зі шкідливими умовами праці.

Позивач просив скасувати постанову Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 16 лютого 2012 року про арешт коштів боржника, що винесена у виконавчому провадженні ВП №30647578, в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках Третього воєнізованого гірничорятувального загону, а саме: на рахунку №35234009001179 ДКУ у Донецької області, МФО 834016, на рахунку №26042219564800 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов визнав в повному обсязі.

Судом встановлено, що Третій воєнізований гірничорятувальний загін є юридичною особою, державною організацією і професійним гірничорятувальним підрозділом Держаної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України та входить до її складу, яка належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, є одержувачем бюджетних коштів.

Відповідно до Положення про Третій воєнізований гірничорятувальний загін, що затверджено наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 16 грудня 2011 року №847, позивач має рахунки в установах банків та органах Державного казначейства України. Джерелами формування майна позивача є, зокрема, кошти Державного бюджету України.

Постановою Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 13 січня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП №30647578 по виконанню виконавчого листа, що виданий Донецьким окружним адміністративним судом 08 лютого 2011 року на виконання постанови в справі №2а-23746/10/0570, якою з Третього воєнізованого гірничорятувального загону на користь Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області стягнуто заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року в загальній сумі 868025,24 грн.

Постанову отримано боржником 28 січня 2012 року.

Постановою Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 16 лютого 2012 року на підставі ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на кошти в межах суми стягнення 868 025,24 грн., що містяться на рахунках боржника, а саме: на рахунку № 2600402450300 у ПАТ "Донгорбанк", МФО банку 334570, на рахунку № 26042219564800 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, на рахунку №35234009001179 ДКУ у Донецької області, МФО 834016, на рахунках №26002301526560 і № 26000303526560 Макіївського безбалансового відділення ПАТ Промінвестбанк у Донецької області, МФО 334635.

Постанову отримано позивачем 27 лютого 2012 року.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 1 ст. 31 вказаного Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана на адресу боржника та отримана ним 28 січня 2012 року.

Оскільки у встановлений строк боржник документальне підтвердження виконання рішення не надав, тому державним виконавцем правомірно розпочато примусове виконання.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно зі ст. 32 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника.

Відповідно до ст. 52 вказаного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Постанова державного виконавця чи рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до цього Закону.

Питання звернення стягнення на грошові кошти боржника - юридичної особи детально врегульовано ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, державний виконавець зобовязаний вживати заходи примусового виконання рішень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», одним з яких є звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті.

Щодо накладання арешту на кошти позивача, що містяться на рахунку №35234009001179 ДКУ у Донецької області, МФО 834016.

Позивач є державною організацією і одержувачем бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ.

Відповідно до п. 27 вказаного Порядку державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій.

Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню.

Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.

У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.

Пунктом 28 Порядку встановлено, що постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів.

При цьому державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт.

Вказаний Порядок детально визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи), в тому числі механізм виконання таких рішень у разі відсутності відповідних асигнувань.

Рахунок позивача №35234009001179 відкритий у Головному управлінні Державного казначейства України у Донецькій області за КПКВ 1101100 «Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах» для одержання фінансування з Державного бюджету України, в тому числі і на заробітну плату працівникам.

Субєкт владних повноважень мав право накладати арешт на кошти позивача (лише в межах суми боргу), які містяться на вказаному рахунку.

Між тим, зі всієї суми боргу 868 025,24 грн. по вказаному виконавчому провадженню ще протягом 2011 року позивач перерахував органу Пенсійного фонду України 778442,53 грн., а саме: платіжним дорученням від 19 липня 2011 року №518 перераховано 690001,66 грн., платіжним дорученням від 01 серпня 2011 року №610 - 154798,34 грн.

Залишок заборгованості по виконавчому провадженню станом на 01 січня 2012 року становив 89582,71 грн., що також відображено в довідці командира Третього воєнізованого гірничорятувального загону від 05 березня 2012 року №507 і в акті взаємної звірки розрахунків, проведеної між Третім воєнізованим гірничорятувальним загоном і Управлінням Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області, тобто між боржником і стягувачем, станом на 01 січня 2012 року.

Відповідно до затвердженого на 2012 рік плану використання бюджетних коштів, зокрема, у квітні та травні 2012 року на вказаний рахунок позивача з Державного бюджету України повинні надійти кошти в сумі по 50 000 грн. щомісячно для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Наявність вказаних обставин встановлена в судовому засіданні, і не була відома державному виконавцю при винесенні 16 лютого 2012 року постанови про арешт коштів боржника на вказаному рахунку в межах всієї суми боргу, між тим мала значення при вирішенні вказаного питання.

З огляду на наведене постанова державного виконавця про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти позивача, які містяться на рахунку №35234009001179 ДКУ у Донецької області, МФО 834016, підлягає скасуванню.

Щодо накладання арешту на кошти позивача, що містяться на рахунку №26042219564800 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, який відкритий зі спеціальним режимом використання, а саме з метою виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пп. 9 п. 11 розд. VIII якого внесені зміни до певних нормативно-правових актів, ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» викладено в іншій редакції, зокрема, ч. 2 ст. 21 вказаного Закону викладено в наступній редакції:

«2. Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється.».

Рахунок №26042219564800 позивачем відкритий відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, та листа Національного банку України від 14 грудня 2010 року №25-111/2972-22535 «Щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків».

Згідно з п. 1.8 гл. 1 вказаної Інструкції до поточних рахунків належать, зокрема, рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Отже, відповідно до наведених нормативно-правових актів кошти позивача, які містяться на рахунку №26042219564800 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, який відкритий зі спеціальним режимом використання, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, а отже, не можуть бути спрямовані на інші цілі, в тому числі і на стягнення на підставі виконавчих документів.

З огляду на наведене постанова державного виконавця про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти позивача, які містяться на вказаному рахунку, також підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Третього воєнізованого гірничорятувального загону до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про скасування рішення в частині задовольнити повністю.

Скасувати постанову Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 16 лютого 2012 року про арешт коштів боржника, що винесена у виконавчому провадженні ВП №30647578, в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках Третього воєнізованого гірничорятувального загону, а саме: на рахунку №35234009001179 ДКУ у Донецької області, МФО 834016, на рахунку №26042219564800 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

Присудити Третьому воєнізованому гірничорятувальному загону здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 (девятнадцять) коп. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Логойда Т. В.