Рішення № 22089364, 14.03.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-3808/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Соколов О.М. ,

при секретарі –                    Фатєєва Я. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за первісним позовом кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № В-1/0283/07/92/1 від 20 грудня 2007 року, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Центр фінансових послуг», ОСОБА_2 про визнання договору поруки № В-1/0283/07/92/1 від 20 грудня 2007 року недійсним, –

В С Т А Н О В И В :

Кредитна спілка «Центр фінансових послуг» звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 55125 грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором № В-1/0283/07/92/1 від 20 грудня 2007 року станом на 28 червня 2010 року, а також 551 грн. 25 коп. витрат з оплати судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № В-1/0283/07/92/1. З метою забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним кредитним договором, кредитна спілка «Центр фінансових послуг» уклала з ОСОБА_1 та з ОСОБА_4 договори поруки. Відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення суми кредиту та плати за його користування, що призвело до виникнення заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні 04 жовтня 2010 року було залучено до участі у справі в якості правонаступника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3.

18 листопада 2011 року, під час проведення судового засідання, представник відповідача ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до кредитної спілки «Центр фінансових послуг», ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, в якій просить визнати недійсним договір поруки № В-1/0283/07/92/1 від 20 грудня 2007 року. Обґрунтовуючи вимоги, зазначила, що вказаний договір укладений із порушенням діючого законодавства.

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, проти первісного позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримала, просила задовольнити.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача за первісним та зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, в матеріалах справи міститься заява представника ОСОБА_3 – ОСОБА_5 про розгляд справи за відсутності третьої особи та її представника, в якій проти позовних вимог заперечив, просив відмовити.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача за первісним позовом відповідач за зустрічний позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 20 грудня 2007 року, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № В-1/0283/07/92/1 (а.с. 15). Згідно умов договору, ОСОБА_2 було надано кредит на споживчі цілі в сумі 157500 грн. 00 коп., (а.с. 20) зі сплатою 0,164% на день за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

Відповідно до п. 3.4 кредитного договору, прострочення сплати кредиту та процентів не зупиняє нарахування процентів, що складають 60% річних.

Згідно п. 3.5 вказаного договору, у випадку прострочення позичальником термінів платежів, зазначених у Таблиці 1, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню в розмірі 1% від заборгованості по сплаті основної суми кредиту за кожний день прострочення платежів та нараховані проценти за користування кредитом, включаючи день погашення.

В п. 5.1. договору, сторони погодили, що договір набуває чинності з дня його укладення та діє до повного виконання позичальником зобов’язань за цим договором.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 20 грудня 2007 року, між кредитною спілкою «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 було укладено договори поруки № В-1/0283/07/92/1 та № В-1/0283/07/92/1 (а.с. 16, 17).

Згідно п. 2.1. вказаних договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитодавцем в тому ж обсязі що і позичальник за повернення кредиту, сплату відсотків, можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків.

У зв’язку з невиконанням взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, у відповідача виникла заборгованість, яка, станом на 28 червня 2010року, склала 55125 грн. 00 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором (а.с. 5-14).

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачем порушено передбачений договором порядок погашення заборгованості, то позов кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № В-1/0283/07/92/1 від 20 грудня 2007 року підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі 55125 грн. 00 коп.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до кредитної спілки «Центр фінансових послуг», ОСОБА_2 про визнання договору поруки № В-1/0283/07/92/1 від 20 грудня 2007 року недійсним.

Так, відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Надані суду документи свідчать про те, що 20 грудня 2007 року при укладенні договору поруки № В-1/0283/07/92/1 поручителя було проінформовано про всі істотні умови договору, про спосіб та терміни погашення кредиту, розмір та терміни сплати процентів та інших платежів, умови дострокового розірвання договору тощо, що підтверджується підписом поручителя на вказаному договорі.

Таким чином, поручитель був вільним у своєму виборі щодо укладення або не укладення вищевказаного договору поруки на умовах, визначених цим договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на момент укладення вищезазначеного договору сторонами цього договору були повністю додержані вимоги, які в силу ст. 203 ЦК України являються необхідними для чинності правочину.

За наведених обставин у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до кредитної спілки «Центр фінансових послуг», ОСОБА_2 про визнання договору поруки № В-1/0283/07/92/1 від 20 грудня 2007 року недійсним – слід відмовити.

Враховуючи, що первісний позов підлягає задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 551 грн. 25 коп. витрат з оплати судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203, 215, 525, 526, 530, 554, 610, 612, 627, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № В-1/0283/07/92/1 від 20 грудня 2007 року – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг», код ЄДРПОУ 33738861, МФО 300164, 55125 (п’ятдесят п’ять тисяч сто двадцять п’ять) грн. 00коп. заборгованості за кредитним договором № В-1/0283/07/92/1 від 20 грудня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг», код ЄДРПОУ 33738861, МФО 300164, 551(п’ятсот п’ятдесят одну) грн. 25 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Центр фінансових послуг», код ЄДРПОУ 33738861, МФО 300164, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору..

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до кредитної спілки «Центр фінансових послуг», ОСОБА_2 про визнання договору поруки № В-1/0283/07/92/1 від 20 грудня 2007 року недійсним – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя