Рішення № 22089126, 26.03.2012, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1618/1091/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 рокуЛубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Яценко В. В.

при секретарі - Білик Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лубнах цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Нафком-Агро" про визнання недійсними договорів оренди, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

02 березня 2012 року позивач ОСОБА_1 в особі представника по дорученню ОСОБА_2 звернувсь в суд з позовами до ДП "Нафком-Агро" про визнання недійсними договору оренди, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки

В своїй заяві позивач зазначив, що йому на підставі відповідного розпорядження голови Лубенської РДА за №445 від 26 листопада 2002 року та №50 від 03 лютого 2006 року належить земельна ділянка, розташована на території Новооріхівської сільської Ради, площею 3,00 га, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку.

04.01.2008 року між позивачем та ДП "Нафком-Агро" було укладено письмовий договір оренди землі. Зазначений договір не відповідає вимогам законодавства, зокрема, положенням ст.15 Закону України "Про оренду землі", що надає позивачу право прохати визнати його недійсними, скасувати державну реєстрацію договору та повернути земельну ділянку в її розпорядження.

Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на їх задоволенні наполяга.

Відповідач ДП "Нафком-Агро" свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Треті особи Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" та відділ Держкомзему у Лубенському районі надали лист, в якому прохають справу розглянути без участі їх представників, при розгляді справи покладаються на розсуд суду.

Ні пояснень, ні заперечень по суті позовної заяви, як і заяв про розгляд справи без їх участі чи про поважність причин неявки в судове засідання відповідач не надав, а тому суд на підставі та у відповідності до положень ст.224 ЦПК України приходить до висновку про можливість проведення заочного розгляду справи, проти чого представник позивача не заперечує.

Заслухавши пояснення представника позивача по справі, дослідивши матеріали справи, перебуваючи в межах позовних вимог та дотримуючись принципів змагальності сторін й диспозитивності цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

В ході судового розгляду даної справи встановлено та об'єктивно підтверджено її матеріалами, що на підставі письмових розпоряджень голови Лубенської РДА №445 від 26 листопада 202 року та №50 від 03 лютого 2006 року позивачу на праві приватної власності належать земельна ділянка 3,00 га., яка розташована на території Новооріхівської сільської ради Лубенського району, і яка надана позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказане підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю (а.с. 6.).

04.01.2008 року між позивачем та відповідачем в письмовій формі було укладено договір б/н оренди землі строком на п'ять років (а.с. 7).

На той час правовідносини по укладенню та державній реєстрації договорів оренди землі були врегульовані відповідними нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, та Законами України "Про оренду землі" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", та виданими на їх виконання нормативно-правовими документами, зокрема постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25 грудня 1998 року "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", наказом Держкомітету України по земельним ресурсам №174 від 02 липня 2003 року, яким було затверджено Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель.

В розумінні положень ст.638 ч.1 та ч.2 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотні умови договору оренди землі визначено у частині першій статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до положень ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час укладення оскаржуваного договору оренди) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки) ; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час укладення спірного договору оренди) є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ; акт приймання передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки.

На порушення вищезазначених нормативних положень до договору оренди від 04.01.2008 року не було долучено план або схему земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастровий план, акту визначення меж земельної ділянки в натурі, акту приймання передачі об'єкту оренди, що унеможливлює її ідентифікацію на місцевості.

Факт відсутності цих документів підтверджується оглянутими у судовому засіданні документами позивачів, зокрема договорами оренди землі, у пункті 43 яких відсутній запис про будь-які документи, які додаються до договорів, як і відсутні взагалі будь-які документи, які б додавались до оскаржуваного договору. Наявність Державного акту про право власності на земельну ділянку не може замінити зазначеного обов'язкового додатку до договору.

Разом з тим, інформація про об'єкт оренди (місце розташування земельної ділянки) є однією із істотних умов договору оренди земельної ділянки, визначених ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, оскаржуваний договір оренди землі не містить необхідної інформації про об'єкт оренди як одну із істотних умов договору оренди землі, а тому договір не є укладеним. Не укладений договір не породжує для його сторін прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при його документальному оформленні.

В той же час цивільне законодавство не передбачає можливості застосування до неукладених угод такого способу захисту права як визнання угод недійсними, оскільки за неукладеною угодою не наступає визначених нею правових наслідків. Так, відповідно до роз'яснень, даних у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (не укладено). Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення, зокрема відсутня згода за всіма істотними умовами договору. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Отже, суд вважає, що оскаржуваний договір оренди землі не є укладеним, а тому з огляду на вищезазначені положення законодавства в задоволенні позовних вимог про визнання його недійсним слід відмовити.

Посилання представника позивача на положення ч.2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі є підставою для визнання його недійсним, застосуванню не підлягають, оскільки суперечать змісту ч.1 ст. 215 прийнятого пізніше ЦК України, згідно з якою недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Одночасно суд приходить до переконання, що визнання договору оренди землі неукладеним є підставою для скасування його державної реєстрації.

Разом з тим відповідно до вимог ст.ст. 1212 та 1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому майно безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи те, що вищезазначений договір оренди землі не є укладеним, суд приходить до висновку про задоволення вимог про повернення земельної ділянки в розпорядження її власника, тобто позивачем по справі.

Судові витрати, понесені позивачами по сплаті судового збору та по оплаті правової допомоги, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224 - 233 ЦПК України, ст.ст. 202, 203 ч.1, 215, 638, 792, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 4, 13 17, 20 Закону України "Про оренду землі", п.9 та п.10 "Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25 грудня 1998 року, п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати з моменту її вчинення (04 серпня 2008 року) державну реєстрацію договору оренди землі від 04 січня 2008 року, укладеного між дочірнім підприємством "Нафком-Агро" (код ЄДРПОУ 32249454) та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Полтавської області, ІПН не відомий, щодо земельної ділянки площею 3,00 га. згідно Державного акта ПЛ № 119977.

Зобов'язати відповідача дочірнє підприємство "Нафком-Агро" (код ЄДРПОУ 32249454) повернути земельну ділянку площею 3,00 га у розпорядження позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Полтавської області,ІПН не відомий.

В задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди землі недійсним відмовити.

Стягнути з відповідача дочірнього підприємства "Нафком-Агро" (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 32249454, р/р 260040130269 в ПАТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) - на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Полтавської області,ІПН не відомий - 107 гривні 30 копійок судового збору.

Стягнути з відповідача дочірнього підприємства "Нафком-Агро" (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 32249454 р/р 260040130269 в ПАТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) - до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 107 гривень 30 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Лубенського

міськрайонного судуЯценко В. В.