Рішення № 22089004, 20.03.2012, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1618/1001/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 рокуЛубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Волювача О. В.

при секретарі Джадан І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Нафком-Агро» про визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до дочірнього підприємства «Нафком-Агро» про визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації.

У позові вказав, що йому на підставі розпорядження голови Лубенської РДА від 26 листопада 2002 року на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,02 га., яка знаходиться на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області.

5 січня 2007 року між ним та відповідачем було укладено письмовий договір оренди землі строком на пять років.

Позивач вважає, що під час укладення та реєстрації договору відповідачем та третіми особами не було дотримано в повній мірі вимоги п.п.2,3 «Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а саме порядок взаємодії при веденні державного реєстру земель, порядок заповнення реєстраційної картки на внесення відомостей до бази даних АС ДЗК, внаслідок чого автоматизована система ДЗК не містить даних про використання на умовах оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Жданівської сільської ради Лубенського району, в тому числі належної йому на праві власності, а реєстрація договору проведена без формування обмінного файлу, заповнення реєстраційної картки, без занесення відомостей до бази даних АС ДЗК.

Позивач стверджує, що до цього часу відповідні зміни до договору не внесені, з ним, як з орендодавцем акт приймання-передачі взагалі не укладався, а державна реєстрація договору була здійснена набагато пізніше від дати його укладання лише 9 червня 2008 року. Тобто відповідач приступив до використання орендованої земельної ділянки, не маючи на те достатніх законних підстав.

Прохає суд визнати недійсним письмовий договір оренди земельної ділянки, укладений 5 січня 2007 року між ним та ДП «Нафком-Агро», скасувавши державну реєстрацію зазначеного договору як незаконну.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, прохає їх задовольнити.

Представник відповідача ДП «Нафком-Агро» в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчать поштові повідомлення, про причини своєї неявки суд не повідомив. Відповідач заяви про розгляд справи без його участі до суду не направив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Треті особи ДП «Центр державного земельного кадастру» та відділ Держкомзему у Лубенському районі Полтавської області надіслали суду заяви, в яких прохають справу розглянути без участі своїх представників, покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивачу на підставі Державного акту IV-ПЛ № 050819 від 26.12.2002 року належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 4,024 га, яка знаходиться на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області (а.с.5-6).

5 січня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено письмовий договір оренди землі строком на пять років (а.с.7).

На той час правовідносини по укладенню та державній реєстрації договорів оренди землі були врегульовані відповідними нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, та Законами України "Про оренду землі" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", та виданими на їх виконання нормативно-правовими документами, зокрема постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25 грудня 1998 року "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", наказом Держкомітету України по земельним ресурсам №174 від 02 липня 2003 року, яким було затверджено Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель.

В розумінні положень ст.638 ч.1 та ч.2 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотні умови договору оренди землі визначено у частині першій статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до положень ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час укладення оскаржуваного договору оренди) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки) ; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час укладення спірного договору оренди) є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ; акт приймання передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки.

На порушення вищезазначених нормативних положень до договору оренди від 05 січня 2007 року не було долучено плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастрового плану, акту визначення меж земельної ділянки в натурі, акту приймання передачі об'єкта оренди, що унеможливлює її ідентифікацію на місцевості.

Факт відсутності цих документів підтверджується оглянутими у судовому засіданні документами позивача, зокрема договору оренди землі, у пункті 43 яких відсутній запис про будь-які документи, які додаються до договору, як і відсутні взагалі будь-які документи, які б додавались до оскаржуваного договору. Наявність Державного акту про право власності на земельну ділянку не може замінити зазначених обов'язкових додатків до договору.

Разом з тим, інформація про об'єкт оренди (місце розташування земельної ділянки) є однією із істотних умов договору оренди земельної ділянки, визначених ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, оскаржуваний договір оренди землі від 05 січня 2007 року не містить необхідної інформації про об'єкт оренди як одну із істотних умов договору оренди землі, а тому договір не є укладеним. Не укладений договір не породжує для його сторін прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при його документальному оформленні.

В той же час цивільне законодавство не передбачає можливості застосування до неукладених угод такого способу захисту права як визнання угод недійсними, оскільки за неукладеною угодою не наступає визначених нею правових наслідків. Так, відповідно до роз'яснень, даних у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (не укладено). Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення, зокрема відсутня згода за всіма істотними умовами договору. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Отже, суд вважає, що оскаржуваний договір оренди землі від 05 січня 2007 року не є укладеним, а тому з огляду на вищезазначені положення законодавства в задоволенні позову про визнання його недійсним слід відмовити.

Посилання представника позивача на положення ч.2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі є підставою для визнання його недійсним, застосуванню не підлягають, оскільки суперечать змісту ч.1 ст. 215 прийнятого пізніше ЦК України, згідно з якою недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Одночасно суд приходить до переконання, що визнання договору оренди землі від 05 січня 2007 року неукладеним є підставою для скасування його державної реєстрації.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 202, 203 ч.1, 215, 638, 792 ЦК України, ст..ст. 125, 126, 202 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 13 17, 20 Закону України "Про оренду землі", ст.10, 60, 88, 212-215, 218, 224 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 05 січня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та дочірнім підприємством "Нафком-Агро" (код ЄДРПОУ 32249454) з моменту вчинення.

В задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди недійсним відмовити.

Стягнути з дочірнього підприємства "Нафком-Агро" на користь ОСОБА_1 53 гривень 65 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Лубенського

міськрайонного судуВолювач О. В.