Постанова № 22087602, 26.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/19191/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Аканов О.О.

при секретаріАлексюк Л.Є.

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Час прийняття постанови 13 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі : головуючогосудді Аканова О.О., при секретарі Алексюк Л.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості-робочого органу Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 19.12.2006 року по 13.12.2007 року у розмірі 853,35 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Маріупольський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 19.12.2006 року по 13.12.2007 року у розмірі 853,35 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що Маріупольським міським центром зайнятості на користь позивача виплачена допомога по безробіттю за період з 19.12.2006 року по 13.12.2007 року у розмірі 853,35 грн.

Позивачем отримано інформацію про те, що Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 10.11.2006 ОСОБА_2 зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності.

Про вказані обставини ОСОБА_2 Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття повідомлено не було.

Просив суд стягнути з відповідача на користь Маріупольського міського центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 19.12.2006 року по 13.12.2007 року у розмірі 853,35 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви,заслухавши представника позивача суд встановив.

19.12.2006 року ОСОБА_2 підписав заяву у Маріупольському міському центру зайнятості в якій зазначено, що вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

ОСОБА_2 перебувала на обліку у відповідача з 19.12.2006 року по 13.12.2007року.

Актом Маріупольського міського центру зайнятості №210 від 13.08.2010 встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з 10.11.2006 як субєкт підприємницької діяльності.

Судом також встановлено, що 10.11.2006 Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради відповідача зареєстровано як субєкта підприємницької діяльності.

Отже, під час реєстрації у центрі зайнятості як безробітна була зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця.

На підставі матеріалів перевірки та акту обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Донецьким міським центром зайнятості винесено накази від 17.08.2010 № 454 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю з відповідача за період з 19.12.2006 року по 13.12.2007року у розмірі 853,35 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано лист від 18.08.2010 № 1270 згідно якого відповідачу запропоновано у добровільному порядку повернути незаконно отримані кошти в загальному розмірі 853,35 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути кошти, виплачені відповідачу як матеріальне забезпечення на випадок безробіття на підставі ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав,свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Відповідно до абзацу 5 ч. 2 ст. 12 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.

Тобто позивач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні повноваження та управлінські функції у сфері зайнятості населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення зазначеної норми Закону відповідач не повідомив центр зайнятості позивача у справі про те, що вона зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності з 10.11.2006 року.

Частиною 3 ст. 36 Закону встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки під час реєстрації та перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітного відповідач не повідомив позивача про те, що з 10.11.2006 року зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення таких виплат.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст. 2, ст. 8 - 11, ст. 94, ст. 122-150, ст.158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості-робочого органу Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 19.12.2006 року по 13.12.2007 року у розмірі 853,35 грн.-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Маріупольського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37170300901052 в ГУДК України в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 24815706) незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 19.12.2006 року по 13.12.2007 року у розмірі 853,35 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Аканов О.О.