Постанова № 22087466, 01.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/13571/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМірошниченко А.О.

за участю:

представника позивачаРябошапка Д.С.,

представника відповідача Гой В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

08.08.2011 публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (далі за текстом ПАТ «Донецькміськгаз», позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі за текстом СДПІ, відповідач) про зобовязання вчинити певні дії, а саме списати суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3733 132,00 грн., яка обліковується станом на 01.01.2011 та залишилась не сплаченою станом на 01.06.2011 та не була списана рішенням № 11/24-013 від 30.06.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він згідно ліцензії Національної комісії регулювання електроенергетики України серії АГ № 507417 здійснює постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом. Таким чином, на позивача розповсюджуються вимоги абз. 1, 9 п. 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, п. 1 ст. 3 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», згідно яких підлягає списанню сума податкового боргу ПАТ «Донецькміськгаз», яка обліковувалась станом на 01.01.2011 та яка залишилась не сплаченою на 01.06.2011.

20.06.2011 ПАТ «Донецькміськгаз» звернулося до СДПІ із заявою від 18.06.2011 № 05/1-2823 про списання податкового боргу, який існував станом на 01.01.2011 та залишився не сплаченим станом на 01.06.2011 та за даними бухгалтерського обліку складав 24616242,83 грн., з яких податок на прибуток 1034202,68 грн., податок на додану вартість 23065832,87 грн.

Рішенням № 11/24-013 від 30.06.2011 СДПІ був списаний податковий борг ПАТ «Донецькміськгаз», який виник станом на 01.01.2011 та залишився не сплаченим на 01.06.2011 у сумі 13394796,35 грн., у т.ч. податок на прибуток - 1034202,68 грн., податок на додану вартість 12360593,67 грн. Тобто, податковий борг був списаний не у повному обсязі. Ця різниця виникла у звязку із зарахуванням відповідачем на погашення податкового боргу позивача, що виник до 01.01.2011, платежів, які спрямовувались позивачем на погашення поточних податкових зобовязань з ПДВ та на погашення стягнутої суми податкового боргу за постановами Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 у справі 2а/0570/6974/2011 та від 31.05.2011 у справі 2а/0570/8914/2011. Предметом спору у справі № 2а/0570/6974/2011 було стягнення податкового боргу з ПДВ за березень 2011р., а предметом спору у справі № 2а/0570/8914/2011 стягнення податкового боргу з ПДВ за квітень 2011р. На виконання вказаних постанов з банківських рахунків позивача було стягнуто 3733132,00 грн., які відповідач відніс на погашення податкового боргу минулих періодів. Вказані обставини підтверджуються листом відповідача від 26.07.2011 № 29522/10/24-013.

Таким чином, відповідач зменшив суму податкового боргу позивача, що існував станом на 01.01.2011 та залишився не сплаченим станом на 01.06.2011 та підлягав списанню, на 3733132,00 грн., що є неправомірним та суперечить ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 19, ч. 5 ст. 124 Конституції України.

Просив позовні вимоги задовольнити (а.с. 3-5).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, надав письмові заперечення проти позову, у яких із посиланням на приписи пункту 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, п. 3.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2011 № 1034, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1429/18724, п. 1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 (далі за текстом - Інструкція № 276), зазначив, що СДПІ виключно має право і повноваження вносити відповідну інформацію до карток особових рахунків платника податків у поточному податковому періоді, але не має навіть можливості направити платіж на погашення того чи іншого податкового боргу (за датою виникнення), та відповідно до Інструкції № 276, яка є нормативно-правовим актом, тобто частиною національного законодавства, не має ні права, ні відповідних повноважень для такої дії. Списанню відповідно до пункту 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, підлягають суми боргу, що обліковуються в особистих рахунках платника податків. Згідно з рішенням СДПІ від 30.06.2011 № 11/24-013 податковий борг ПАТ «Донецькмісьгаз», який обліковується станом на 01.01.2011 та залишився несплаченим станом на 01.06.2011 (за даними особових рахунків підприємства) був списаний. Просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 24-26).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за № 03361081. Згідно ліцензії Національної комісії регулювання електроенергетики України серії АГ № 507417 ПАТ «Донецькміськгаз» здійснює постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

04.06.2011 набрав чинності Закон України № 3320-VІ від 12.05.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» (далі Закон № 3320).

Відповідно до п.п.3 п.1 Закону № 3320, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнений пунктом 2-1, яким, зокрема, передбачено, що підлягає списанню податковий борг станом на 1 січня 2011 року Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Відповідні рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом:

заборгованість ДК "Газ України" перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (у тому числі реструктуризована) списується в межах сум, списаних підприємствам, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, і суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед ДК "Газ України";

кошти, які надходять суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, від споживачів на погашення заборгованості за спожитий природний газ, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року, зараховуються на окремий поточний рахунок цих суб'єктів та використовуються ними виключно для виконання інвестиційних програм.

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 цього Закону, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 2.5 ст. 2 Закону).

Як передбачено пунктом 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно з положеннями цього пункту, списанню підлягають суми, що залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», він набирає чинності з дня його опублікування та діє до 31 грудня 2011 року.

Вказаний закон був опублікований в офіційному друкованому виданні «Голос України» від 04.06.2011 № 101.

Таким чином, списанню у даному випадку підлягають суми, що залишаються несплаченими станом на 01 червня 2011 року.

На підставі зазначених вище положень, позивач 20.06.2011 звернувся до СДПІ із заявою від 18.06.2011 № 05/1-2823 про списання податкового боргу, який існував станом на 01.01.2011 та залишився не сплаченим станом на 01.06.2011 та за даними бухгалтерського обліку складав 24616242,83 грн., з яких податок на прибуток 1034202,68 грн., податок на додану вартість 23065832,87 грн. (а.с. 6-7)

Рішенням № 11/24-013 від 30.06.2011 СДПІ був списаний податковий борг ПАТ «Донецькміськгаз», який виник станом на 01.01.2011 та залишився не сплаченим на 01.06.2011 у сумі 13394796,35 грн., у т.ч. податок на прибуток - 1034202,68 грн., податок на додану вартість 12360593,67 грн. (а.с. 8).

Таким чином, списана сума податкового боргу є меншою, ніж вказував позивач у своїй заяві від 18.06.2011 № 05/1-2823 на 3733132,00 грн. податку на додану вартість.

Згідно листа відповідача від 26.07.2011 № 29522/10/24-013, на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 у справі 2а/0570/6974/2011 з рахунків ПАТ «Донецькмісьгаз» стягнуто 1871242,00 грн., які згідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України спрямовані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, у т.ч. зменшено податкового боргу минулих періодів на суму 616175,38 грн. по декларації № 9001486379, зменшено податкового боргу минулих років на суму 200000,00 грн. згідно рішення про розстрочення грошового зобовязання № 18, зменшено боргу по % за користування податковим кредитом на суму 4629,04 грн., зменшено податкового боргу минулих років на суму 941209,58 грн. по декларації № 9002013541, зменшено податкового боргу по пені на суму 109228,00 грн. На виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 у справі 2а/0570/8914/2011 з рахунків ПАТ «Донецькмісьгаз» стягнуто 1861890,00 грн., які згідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України спрямовані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, у т.ч. зменшено податкового боргу минулих років на суму 1511890,00 грн. по декларації № 9006420615, зменшено податкового боргу по пені на суму 350000,00 грн. (а.с. 17).

Копії зазначених у листі СДПІ декларацій та рішення про розстрочення податкових зобовязань наявні у матеріалах справи (а.с. 34-43).

Як вбачається з постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 у справі 2а/0570/6974/2011, з ПАТ «Донецькміськгаз» на користь Державного бюджету України стягнуто кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 1871242,00 грн., який виник по декларації з ПДВ за березень 2011 року від 20.04.2011 № 9002528158 (а.с. 9-12).

Згідно з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 у справі 2а/0570/8914/2011 з ПАТ «Донецькміськгаз» стягнуто кошти в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом в сумі 1861890,00 грн., який виник по декларації з ПДВ за квітень 2011 року (а.с. 13-16).

Дії СДПІ по спрямуванню коштів, стягнутих за вищезазначеними постановами Донецького окружного адміністративного суду, на погашення податкового боргу, який існував до 01.01.2011, позивач оскаржив до Донецького окружного адміністративного суду, звернувшись із адміністративним позовом від 04.08.2011 № 05/1-3459 (а.с. 30-33).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2011 у справі № 2а/0570/13530/2011 були задоволені вказані позовні вимоги ПАТ «Донецькміськгаз», внаслідок чого:

визнані протиправними дії СДПІ з віднесення коштів у розмірах 1871242,00 грн. та 1861890,00 грн., стягнутих з поточних рахунків ПАТ «Донецькміськгаз» у виконання постанов Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року по справі № 2а/0570/6974/2011 і від 31.05.2011 року по справі № 2а/0570/8914/2011, на зменшення податкового боргу минулих років;

СДПІ зобовязано внести зміни в особову картку платника податків - ПАТ «Донецькміськгаз» шляхом віднесення сум у розмірах 1871242,00 грн. та 1861890,00 грн. на зменшення податкового боргу за березень 2011 року у розмірі 1871242,00 грн. по декларації ПДВ від 20.04.2011 року № 9002528158 на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року по справі № 2а/0570/6974/2011, та за квітень 2011 року у розмірі 1861890,00 грн. по декларації з ПДВ № 90036833665 на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року по справі № 2а/0570/8914/2011 (а.с. 55-62).

Вказана постанова набрала законної сили 13.10.2011 згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011, якою була залишена без змін постанова суду першої інстанції (а.с. 48-54).

Як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника податку, наданого відповідачем у судове засідання, СДПІ не внесла до неї відповідних змін на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2011 у справі № 2а/0570/13530/2011.

Таким чином, на даний час податковий орган не зарахував суми у розмірах 1871242,00 грн. та 1861890,00 грн. на зменшення податкового боргу за березень 2011 року у розмірі 1871242,00 грн. по декларації ПДВ від 20.04.2011 року № 9002528158 на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року по справі № 2а/0570/6974/2011, та за квітень 2011 року у розмірі 1861890,00 грн. по декларації з ПДВ № 90036833665 на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року по справі № 2а/0570/8914/2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, суд вважає встановленими обставини щодо невиконання відповідачем обовязку зарахувати сплачені позивачем суми ПДВ у розмірах 1871242,00 грн. та 1861890,00 грн. на зменшення податкового боргу за березень 2011 року у розмірі 1871242,00 грн. по декларації ПДВ від 20.04.2011 року № 9002528158 на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року по справі № 2а/0570/6974/2011, та за квітень 2011 року у розмірі 1861890,00 грн. по декларації з ПДВ № 90036833665 на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року по справі № 2а/0570/8914/2011.

З урахуванням вказаних обставин, суд доходить висновку, що станом на перше число місяця набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (тобто, на 1 червня 2011 року) податковий борг ПАТ «Донецькміськгаз», на погашення якого СДПІ неправомірно зарахувала сплачені позивачем суми на виконання постанов Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року по справі № 2а/0570/6974/2011 та від 31.05.2011 року по справі № 2а/0570/8914/2011, залишався не погашеним.

Отже, у даному випадку підлягають перевірці судом обставини щодо можливості списання податкового боргу:

- на суму 616175,38 грн. по декларації № 9001486379;

- на суму 200000,00 грн. згідно рішення про розстрочення грошового зобовязання № 18;

- на суму 4629,04 грн. по % за користування податковим кредитом;

- на суму 941209,58 грн. по декларації № 9002013541;

- на суму 109228,00 грн. по пені;

- на суму 1511890,00 грн. по декларації № 9006420615;

- на суму 350000,00 грн. по пені.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані суми податкового боргу виникли у позивача на підставі таких документів:

30.06.2009 між СДПІ та ВАТ «Донецькмісьгаз» був укладений договір про розстрочення податкових зобовязань № 18 (а.с. 35-36), предметом якого є розстрочення податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 1200000 грн. Також, 30.06.2009 заступником голови ДПА у Донецькій області було прийнято рішення № 106/24-113 про розстрочення податкових зобовязань з ПДВ у розмірі 1200000,00 грн. (а.с. 37).

20.10.2009 позивачем було подано до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2009р. № 9001486379, якою визначено суму податку, що підлягає перерахуванню до бюджету у розмірі 918434 грн. (а.с. 38-39).

20.11.2009 позивачем було подано до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2009р. № 9002013541, якою визначено суму податку, що підлягає перерахуванню до бюджету у розмірі 1134527 грн. (а.с. 40-41).

20.01.2011 позивачем було подано до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010р. № 9006420615, якою визначено суму податку, що підлягає перерахуванню до бюджету у розмірі 2567 200 грн. (а.с. 42-43).

Заборгованість по пені згідно наданої відповідачем у судове засідання довідки від 23.11.2011 № 45729/10/24-013, складається з:

пені у сумі 21324,49 грн., нарахованої з 09.10.2008 по 30.10.2009 на декларацію № 10596 від 08.10.2008;

пені у сумі 23,68 грн., нарахованої з 11.11.2008 по 30.10.2009 на податкове повідомлення-рішення (форми «Р») № 0002521322 від 30.10.2008;

пені у сумі 87879,83 грн., нарахованої з 02.12.2008 по 27.11.2009 на декларацію № 13840 від 20.11.2008;

пені у сумі 282927,98 грн., нарахованої з 02.06.2009 по 25.01.2011 на декларацію № 6769 від 20.05.2009;

пені у сумі 10,69 грн., нарахованої з 02.06.2009 по 25.01.2011 на декларацію № 6769 від 20.05.2009;

пені у сумі 34440,00 грн., нарахованої з 01.09.2009 по 25.01.2011 на рішення про розстрочення (відстрочення) податкового зобовязання № 16 від 29.05.2009;

пені у сумі 32621,33 грн., нарахованої з 01.07.2009 по 25.01.2011 на декларацію № 9000213792 від 22.06.2009;

пені у сумі 476,53 грн., нарахованої з 01.07.2009 по 25.01.2011 на декларацію № 900213792 від 22.06.2009.

Відповідно до п.п. 14.1.17 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

На час виникнення вищевказаного податкового боргу діяв Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який встановлював, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (стаття 1 цього Закону).

Згідно з приписами п.п. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Що ж стосується розстрочення податкового зобовязання, то відповідно до п.п. 14.1.1 п. 14.1, п.п. 14.3.1 п. 14.3 ст. 14 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.

Розстрочення податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.

Як встановлено пунктом 4.1 розділу 4 договору від 30.06.2009 № 18, СДПІ має право розстрочені суми податкових зобовязань та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення, стягувати та погашати у порядку, установленому законодавством для стягнення та погашення податкового боргу.

Враховуючи приведені вище приписи Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” суд приходить до висновку про те, що податковий борг у позивача за деклараціями з ПДВ за вересень та жовтень 2009р., за договором про розстрочення податкових зобовязань № 1 від 30.06.2009 та по пені виник до 1 січня 2011 року. Як встановлено судом вище, станом на перше число місяця набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (тобто, на 1 червня 2011 року) вказаний податковий борг залишався не погашеним. Таким чином, з боку відповідача допущено невиконання приписів Закону України № 3320-VІ від 12.05.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» та пункту 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що полягає в не прийнятті рішення про списання податкового боргу позивача в сумі 2221 242,00 грн. з податку на додану вартість (616175,38 грн. (по декларації № 9001486379) + 200000,00 грн. (рішення про розстрочення грошового зобовязання № 18) + 4629,04 грн. (% за користування податковим кредитом) + 941209,58 грн. (по декларації № 9002013541) + 109228,00 грн. (пеня) + 350000,00 грн. (пеня) = 2221242,00 грн.)

Що стосується податкового боргу у розмірі 1511890,00 грн., що виник згідно із декларацією № 9006420615 за грудень 2010р., вона була подана до податкового органу 20.01.2011 (а.с. 42-43), то відповідно до зазначених вище норм п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону положень Закону „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” граничний строк сплати податкового зобовязання по цій декларації настав 30.01.2011.

Таким чином, податковий борг по вказаній декларації виник саме 30.01.2011, тобто після 01.01.2011. Отже, він не підлягає списанню відповідно до Закону України № 3320-VІ від 12.05.2011 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» та пункту 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

На підставі ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність його відмови у задоволенні вимог позивача щодо списання податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2221 242,00 грн.

Внаслідок цього суд вважає позовні вимоги позивача у цій частині обґрунтованими, тому задовольняє позов частково і зобовязує СДПІ списати суму податкового боргу ПАТ «Донецькміськгаз» з податку на додану вартість в розмірі 2221242,00 грн., яка обліковувалася станом на 1 січня 2011 року та залишилася не сплаченою станом на 1 червня 2011 року, і не була списана Рішенням № 11/24-013 від 30.06.2011.

На підставі ст. 94 КАС України суд присуджує до стягнення на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 2,02 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку списати суму податкового боргу публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» з податку на додану вартість в розмірі 2221242 (два мільйони двісті двадцять одна тисяча двісті сорок дві) грн. 00 коп., яка обліковувалася станом на 1 січня 2011 року та залишилася не сплаченою станом на 1 червня 2011 року, і не була списана Рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку № 11/24-013 від 30.06.2011 про списання податкового боргу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 01 грудня 2011 року.

Постанова виготовлена в повному обсязі 05 грудня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.