Постанова № 22085919, 26.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2011 р. Справа № 2а-15421/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтоводський АРАКС" до Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:

З Вищого адміністративного Суду України до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтоводський АРАКС» до Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення рішення від 05.06.2006р. №0000792301/0 та №0000782301/0, від 04.07.2006р. №0000782301/1 та №0000782301/1, від 15.08.2006р. №0000782301/2 та №0000792301/2, від 25.10.2006р. №0000792301/3 та №0000782301/3 щодо визначення податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість та застосованих штрафних (фінансових) санкцій

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що працівниками Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції (далі Жовтоводська ОДПІ або відповідач) проводилась планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтоводський АРАКС» з питань дотримання вимог законодавства України про оподаткування за період з 28.01.2005 по 31.03.2006р., за результатами якої складений акт від 29.05.2006 № 73/23-33286701-ДСК та прийняті податкові повідомлення-рішення, якими донараховано податок на прибуток та податок на додану вартість та застосовано штрафні(фінансові) санкції. Позивач не погодився з винесеними повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх. В ході оскарження податкове зобовязання по податку на додану вартість частково зменшено, та винесено нові повідомлення рішення. Проте вважає прийняті рішення такими, що суперечать нормам діючого законодавства та порушують права і законні інтереси підприємства, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач надав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що за результатами перевірки підприємства, як зазначено в Акті «Про результати документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтоводський АРАКС» з питання дотримання вимог законодавства України про оподаткування за період з 28.01.05р. по 31.03.06р.», відповідач встановив, що в порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. №334/94-ВР, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV ТОВ «Жовтоводський АРАКС» завищено суми валових витрат на 29957,13грн., 12236,78грн. та 1320,60грн. у зв'язку із отриманням від ПП ОСОБА_2, ТОВ «Темп», ПП «Кентавр» послуг по перевезенню вантажів, не підтверджених товарно-транспортними накладними. На підтвердження факту перевезення вантажів для перевірки надано рахунки приватного підприємця ОСОБА_2, в яких було вказано маршрут перевезення, кількість кілометрів та вартість перевезення. Відомостей про перевезений вантаж, назви покупця або постачальника, номера документа на перевезений товар, даних про автомобіль, який здійснював перевезення, в рахунку не міститься. Факт виконаних ТОВ «Темп» та ПП «Кентавр» послуг підтверджено талоном замовника типової форми 1-ТЗ, при цьому розріди талону щодо прикладені товарно-транспортних накладних, їх кількість, кількість поїздок відсутня.

Перевіркою також встановлено, що в порушення п.1.20 ст.1, пп.7.4.2. п.7.4. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. №334/94-ВР підприємством позивача завищено суму валових витрат за 2005 рік на суму 18726,70грн. ТОВ «Жовтоводський АРАКС» протягом перевіреного періоду придбавав миючий засіб СМП-3 та соду каустичну у пов'язаної особи ПП ОСОБА_3, яка є засновником ТОВ «Жовтоводський АРАКС», за цінами вище ніж звичайні.

На підставі зазначеного акту Жовтоводською об'єднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області донараховано податкові зобовязання та нараховано штрафні санкції шляхом винесення оскаржуваних податкових повідомлень -рішень, які в більшій частині залишені в силі після адміністративного оскарження. Тому повідомлення рішення винесені відповідно до закону, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника

Тому суд ухвали в слухати справу в письмовому провадженні відповідно до вимог ст128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків

Жовтоводською Обєднаною державною податковою інспекцією (далі - Жовтоводською ОДПІ) проведено планову перевірку ТОВ «Жовтоводський АРАКС» з питань дотримання вимог законодавства України про оподаткування за період з 28.01.2005р. по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт №73/23-33286701-ДСК від 29.05.2006р.

На підставі вказаного акту перевірки Жовтоводською ОДПІ з врахуванням адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень у порядку ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (в подальшому „Закон №2181”) прийняті податкові повідомлення-рішення

№0000792301/0 від 05.06.2006р. про визначення позивачу податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 10172грн.15коп, в тому числі за основним платежем 6781грн.43коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3390грн.72коп.;

№0000782301/0 від 05.06.2006р. про визначення позивачу податкового зобовязання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 19366грн.20коп, в тому числі за основним платежем 15561грн.00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3805грн.20коп.;

№0000782301/1 від 04.07.2006р. про визначення позивачу податкового зобовязання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18174грн.920коп, в тому числі за основним платежем 14478грн.00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3696грн.90коп.,

№0000782301/1 від 04.07.2006р. про визначення позивачу податкового зобовязання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18174грн.90коп, в тому числі за основним платежем 14478грн.00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3696грн.90коп.;

№0000782301/2 від 15.08.2006р. про визначення позивачу податкового зобовязання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18174грн.90коп, в тому числі за основним платежем 14478грн.00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3696грн.90коп.;

№0000792301/2 від 15.08.2006р. про визначення позивачу податкового зобовязання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 10172грн.15коп, в тому числі за основним платежем 6781грн.43коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3390грн.72коп.;

№0000792301/3 від 25.10.2006р. про визначення позивачу податкового зобовязання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 10172грн.15коп, в тому числі за основним платежем 6781грн.43коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3390грн.72коп.;

№0000782301/3 від 25.10.2006р. про визначення позивачу податкового зобовязання з (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 18174грн.90коп, в тому числі за основним платежем 14478грн.00коп, за штрафними (фінансовими) санкціями 3696грн.90коп

Визначення спірних податкових зобовязань повязується відповідачем з тим, що перевіркою встановлено, що в порушення п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - далі Закон №349, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підприємством завищено суму валових витрат за 2005рік та за 1 квартал 2006року на суму 43514,51грн. через включення до валових витрат суми послуг з перевезення вантажів без наявності товарно-транспортних накладних.

В обґрунтування правомірності віднесення до валових витрат суми послуг з перевезення вантажів за 2005рік та за 1 квартал 2006року на суму 43514,51грн. позивач надав до матеріалів справи копії рахунків-фактур ТОВ «Темп», копії рахунків ПП «Кентавр», копії рахунків ПП Карастоянов, та копії платіжних документів щодо сплати вказаним особам грошових коштів на підставі вказаних рахунків.

Відповідно до п.5.1 та 5.2. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями (далі за текстом - Закон №334) валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до норм пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Закон України №168 визначає лише два випадки , в яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Відповідно п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 зазначеного закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. А згідно пп 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п 7.2.6 цього пункту). У разу коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку попередньо не включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Беручи до уваги вищевикладене суд зазначає, що окремі недоліки в заповненні податкових накладних не робить їх недійними та не свідчить про їх неналежність та недопустимість в якості доказу неправомірності формування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг).

За таких обставин недотримання підприємством порядку, передбаченого п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168 не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Частиною 4 ст.70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Надані позивачем копії рахунків та платіжних документів підтверджують факт здійснення оплати.

Крім цього, відповідно до п.5 ст..227 КАС України, глави щодо касаційного провадження, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2010 року, якою скасовані постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2007р та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2007 р. у даній справі та яка набрала законної сили, в мотивувальній частині визначено, що відповідач, а саме Жовтоводська ОДПІ неправомірно визначила позивачу ТОВ «Жовтоводський АРАКС» податкові зобовязання за порушення приписів підпунктів 5,2.1 п.5.2, пп 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України №334/94 та та п.7.2.1 п.7.2 пп 7.4.5 7.4.4 п.7.4 Закону України №168.

Суду надано розрахунок штрафних санкцій до акту документальної перевірки ТОВ «Жовтоводський «АРАКС», де зазначено, що за порушення приписів підпунктів 5,2.1 п.5.2, пп 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України №334/94 та та п.7.2.1 п.7.2 пп 7.4.5 7.4.4 п.7.4 Закону України №168 сума податкового зобовязання з податку на прибуток складає 10880 грн. (розрахована з зазначеної суми штрафна санкція 2617,4 грн.), сума податкового зобовязання з податку на додану вартість складає 4129,43 грн. (розрахована з зазначеної суми штрафна санкція 2064,72грн.).

Таким чином, в частині визначення вищезазначених сум податкових зобовязань та штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 10880 грн. (штрафна санкція 2617,4 грн.) та з податку на додану вартість в розмірі 4129,43 грн. (штрафна санкція 2064,72 грн.) податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Також, перевіркою встановлено, що в порушення пункту 1.20 статті 1, підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Жовтоводський АРАКС» в перевіряємому періоді завищило на 14393 грн. 34 коп. валові виграти внаслідок включення вартості товарів (засіб миючий смп-3, сода каустична), придбаних у повязаної особи ПП ОСОБА_3 (повязана особа - засновник та директор ТОВ «Жовтоводський АРАКС») за цінами, що вищі за звичайні, та в порушення підпунктів 7.4.1., 7.4.4 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» товариство по вказаних операціях включило до складу податкового кредиту 3745,34 грн. ПДВ.

Суд не погоджується із вказаним висновком позивача і вважає, що в цій частині спірні податкові повідомлення-рішення також підлягають скасуванню з наступних підстав.

Актом перевірки визначено про порушення підприємством п.1.20 ст.1, п.п 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, а саме підприємством завищено суму валових витрат за 2005 рік - 1 квартал 2006 року на суму 62241,21грн. у звязку придбанням товарів у повязаної особи ПП ОСОБА_3 за цінами вищими за звичайні.

Податковою службою самостійно визначено розмір звичайної ціни на товари - соду каустичну та миючий засіб СМП-3 - шляхом порівняння ціни придбання у ПП ОСОБА_3 з цінами товарів, які придбавалися позивачем у інших контрагентів в інші податкові періоди.

Завищення суми валових витрат за зазначених підстав призвело до заниження податку на прибуток в сумі 3598 грн. та на додану вартість в сумі 2652 грн.

Тому податковими повідомленнями - рішеннями донараховано зазначені суми податкових зобовязань за основним платежем та нараховано штрафні санкції у сумі 1079,5 грн. та 1326 грн. відповідно.

Статтею 1.20.10. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" донарахування податкових зобов'язань податковими органами внаслідок визначення звичайної ціни здійснюється згідно з процедурою, встановленої законом для донарахування податкових зобов'язань по непрямому методу. Порядок використання непрямого методу встановлений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якого, якщо платник податків відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане податковим органом з використанням непрямого методу, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої суми податковим зобов'язанням.

Судом встановлено, що Жовтоводська об'єднана державна податкова інспекція до суду з вимогою узгодження податкового зобов'язання не зверталася.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову доведені в судовому засіданні. Відповідачами не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

У відповідності з п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ст. 13 Закону № 509-ХІІ посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ст. 19. Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції №0000792301/0 від 05.06.2006р., №0000792301/1 від 04.07.2006р., №0000792301/2 від 15.08.2006р., №0000792301/3 від 25.10.2006р

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції №0000782301/1 від 04.07.2006р., №0000782301/2 від 15.08.2006р., №0000782301/3 від 25.10.2006р.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

О.В. Єфанова