Постанова № 22085908, 23.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/9919/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства фірми «ІНТЕХНІКС» про стягнення податкового боргу у сумі 786, 92 грн., - ВСТАНОВИВ:

08.08.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Новомосковська обєднана державна податкова інспекція з позовом до Приватного підприємства фірми «ІНТЕХНІКС» про стягнення податкового боргу у сумі 786, 92 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань з податку на прибуток, з податку на додану вартість, збору за забруднення навколишнього природного середовища загальна сума податкового боргу відповідача складає 786, 92 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на користь держави податковий борг у сумі 786, 92 грн.

У судове засідання сторони не зявились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним даний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

15.12.2005 року відповідно даних копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області було здійснено державну реєстрацію відповідача.

Відповідач знаходиться на обліку платників податків у Новомосковській обєднаній державній податковій інспекції.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в України», від 04.12.1990 року, № 509-XII, державні податкові служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, Органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49. 1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 58.1, 58.2, 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

13.01.2011 року відповідно до Акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 45/15-10 було встановлено, що відповідачем не було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, внаслідок чого до відповідача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 170, 00 грн. Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000461510/0 від 13.01.2011 року було направлено на адресу відповідача, проте не було ним отримане.

За рахунок переплати сума недоїмки з податку на прибуток відповідача складає 169, 50 грн.

11.01.2011 року Актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 00017/1520 було встановлено, що відповідачем не було подано позивачу свідоцтво платника податку на додану вартість, яке було анульовано актом про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість від 19.01.2010 року, внаслідок чого до відповідача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 170, 00 грн., що підтверджується відповідним податковим повідомлення-рішенням від 11.01.2010 року № 0000221520/0, яке було направлено на адресу відповідача, проте не було ним отримане.

15.12.2010 року актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 00590/1520 було встановлено, що відповідачем не подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, внаслідок чого до підприємства було застосовано штрафну санкцію у розмірі 170, 00 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15.12.2010 року № 0006081520/0, яке було направлено на адресу відповідача та не було ним отримане.

Так, відповідно до п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення вказаних правовідносин між сторонами), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

11.11.2010 року актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 00556/1520 встановлено, що відповідачем е було подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, внаслідок чого до відповідача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 170, 00 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення від 11.11.2010 року № 0005771520/0, яке було направлено на адресу відповідача та не було ним отримане. За рахунок переплати сума недоїмки з податку на додану вартість відповідача була зменшена та становить суму у загальному розмірі 509, 84 грн.

Крім того, за відповідачем рахується податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, а саме.

29.12.2010 року актом про результати невиїзної документальної перевірки неподання податкової звітності по збору за забруднення навколишнього природного середовища № 477/10/15-324 було встановлено, що відповідачем не було подано позивачу податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2010 року, внаслідок чого до відповідача було застосовано штрафну санкцію у розмірі 170, 00 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 0005151530/0, яке було направлено на адресу відповідача, проте не отримане ним.

За рахунок переплати суму недоїмки було зменшено на 62, 42 грн., а тому загальна сума податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища становить 107, 58 грн.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до вимог ст. 6 вказаного Закону (чинний на момент виникнення вказаних правовідносин між сторонами), позивачем було направлено на адрес відповідача податкову вимогу № 1/530 від 15.12.2010 року, яку було вручено уповноваженій особі відповідача, проте не виконано у добровільному порядку. Надіслання другої податкової вимоги до відповідача не передбачено чинним на момент виникнення правовідносин між сторонами законодавством, а саме: у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надсилання (вручення) податкової вимоги. У звязку з цим надсилання другої податкової вимоги до платника податків не передбачено.

Таким чином, з огляду на вищевикладене загальна сума заборгованості відповідача складає 786, 92 грн.

Суд при вирішенні справи встановив, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», визначено, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи суму заборгованості відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства фірми «ІНТЕХНІКС» про стягнення податкового боргу у сумі 786, 92 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства фірми «ІНТЕХНІКС» (вул. Радянська, буд. 15, кв. 60, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, 51200, код ЄДРПОУ- 33905887, р/р 2600304230029 в ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», МФО 321983) на користь держави податковий борг в сумі 786 (сімсот вісімдесят шість) грн. 92 коп. на наступні банківські реквізити:

державний бюджет:

податок на додану вартість (14010100) 509 (пятсот девять) грн. 84 коп.;

податок на прибуток (11021000) 169 (сто шістдесят девять) грн. 50 коп. р/р 31113009700030;

місцевий бюджет:

збір за забруднення навколишнього природного середовища (19050200) 107 (сто сім) грн. 58 коп. р/р 33114329700030;

отримувач: УДКУ у м. Новомосковську, ГУДКУ у Дніпропетровській області;

код: 24230986;

банк отримувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя

А. Ю. Рищенко