Постанова № 22085020, 21.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/131/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Порплиці В.З.,

представників відповідача Костюка А.Ю.,Новосада Ю. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Волиньвугілля" до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Волиньвугілля"звернулося з адміністративним позовом до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій при здійснені опису майна, перевірки стану збереження описаного майна та винесення рішення про застосування адміністративного арешту від 21.12.2011 року № 2/24-3236565 та скасування рішення про застосування адміністративного арешту від 21.12.2011 року № 2/24-3236565.

Ухвалою суду від 17 лютого 2012 року провадження у справі за адміністративним позовом Державного підприємства “Волиньвугілля” до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій та скасування рішення в частині визнання неправомірними дій при здійсненні опису майна та перевірці його збереження закрито.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим керуючим Нововолинською ОДПІ ОСОБА_5 проведено опис майна Державного підприємства «Волинь вугілля» про що складено акти опису майна № 20 від 01.12.2011 року на суму 6 149195,94 грн. та № 20 від 01.12.2011 року на суму 3 600000,00 грн.

21.12.2011 року Нововолинською ОДПІ проведено перевірку стану збереження описаного майна за результатами якої складено акт № 55/24-32365965, на підставі якого відповідачем винесено рішення про застосування адміністративного арешту описаного майна № 2/24-3236565 від 21.12.2011 року.

Позивач вважає дії відповідача стосовно проведення опису майна та перевірки стану його збереження неправомірними, а винесене рішення таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Позивач вказує на те, що при складанні акту опису майна № 20 від 01.12.2011 року відповідачем не дотримано п. 2.3 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1273 від 11.10.2011 року згідно з яким у разі відмови платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. Понятими не можуть бути працівники податкових або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України "Про виконавче провадження".

Всупереч наведеному пункту Порядку акт опису майна № 20 від 01.12.2011 року відповідачем для підписання даного акту було залучено в якості понятого ОСОБА_6 який є працівником Нововолинської ОДПІ, що суперечить вимогам ч.3 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження». Крім цього податковим керуючим при складенні оскаржуваного акту було допущено порушення форми і змісту акту, оскільки в ньому не зазначено виробничої марки, ваги, якісних та кількісних показників предмету застави, ціни за одиницю, що в свою чергу не дозволяє ідентифікувати майно передане в заставу та встановити ціну реалізації.

Стосовно порядку перевірки стану збереження описаного майна позивач зазначає, що відповідачем допущено порушення вимог п.3.1 Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі затверджене наказом ДПС України від № 1039 від 24.12.2010 року, а саме не повідомлено платника податків про проведення перевірки та не предявлено документи для проведення перевірки. Крім цього у акті № 55/24-32365965 від 21.12.2011 року зазначено час його складання 17 год. 00 хв., хоча робочий день платника податків згідно п. 5.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку закінчується о 16 год. 30 хв., у звязку з чим позивача не було ознайомлено із даним актом.

В наданих суду додаткових поясненнях позивач зазначив, що в податкову заставу було описане майно, а саме вугілля марки ДГР 0- 200 в кількості 16 218,00 тон. Згідно даних, наведених в акті про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі №55/24-32365965 від 21.12.2011р., податковим керуючим зафіксовано, що відчуження майна відбувалося в наступних обсягах: згідно акту №20 - 20 932,9 тон, згідно акту №21 від 01.12.2011р. - 817,9 тон.

Позивач зауважив на тому, що при проведенні перевірки, відповідач керувався інформацією, що надійшла від відокремлених підрозділів ДП «Волиньвугілля» у відповідь на запит про відвантаження вугілля проте запиту стосовно відчуження (реалізації) вугілля, на адресу підприємства та його відокремлених підрозділів в період перевірки не надходило.

Крім того, відповідачем, подано запит про відвантаження вугілля за період з 01.12.2011р. по 21.12.2011р., при цьому, в розумінні пп. 14.1.31 п. 14.1 ст.14 ПКУ поняття «відвантаження» не є тотожним поняттю «відчуження».

Позивач акцентує увагу суду на тому, що відповідно до залізничних накладних про відвантаження вугілля марки ДГР 0-200 в кількості 5 896 тон на адресу ПАТ (ВАТ) «ЛВК» (далі - ЦЗФ) вугілля є власністю ДП «Волиньвугілля».

Разом з тим, вугілля в кількості 9434 тон відвантажено шахтами на адресу ВП «Волиньвуглезбутпостач», який входить до складу Позивача, як відокремлений підрозділ без права юридичної особи, у звязку з чим відчуження майна не відбувалося, оскільки позивач як юридична особа в розумінні пп. 14.1.31 п. 14.1 ст.14 ПК України право власності на майно не втрачав, оскільки відвантаження вугілля на адреси інших споживачів здійснене в межах обсягу вугілля, згода на реалізацію якого була надана відповідачем. Всього на адресу інших споживачів відвантажено 6420 тон, що є меншим ніж кількість 10 200 тон. вугіллля, згода на реалізацію якого була надана.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представники відповідача подали суду письмові заперечення на адміністративний позов у яких зазначили, що 01.12.2011 податковим керуючим ДП „Волиньвугілля" ОСОБА_5 проведено описи майна боржника: вугілля майбутнього видобутку на суми 3 600 000.00 грн.; вугілля ВП „Шахта № 9 НВ" ДП „Волиньвуілля" на суму 1 000 041.84 грн., ВП „Шахта Бужанська" ДП „Волиньвуілля" на суму 736 894.80 грн. та ВП „Шахтоуправління „Нововолинське" ДП „Волиньвуілля" на суму 5 309 259.30 грн., а всього майна на загальну суму 6 146 195.94 грн., про що, складено акти опису майна № 20 та 21 відповідно.

З вищезазначеними актами опису майна ДП „Волиньвугілля" ознайомлено під підпис відповідальних осіб.

Крім цього, листом Нововолинської ОДПІ від 01.12.2011 за № 9501/24-005 податковий орган попередив боржника про те, що відповідно до вимог ст. 92 ПК України підприємство може відчужувати майно, що перебуває в податковій заставі тільки за згодою органу державної податкової служби.

За результатами розгляду листів позивача № 1977/7.2/10-13 від 06.12.2011, № 1996/7.0/10-13 від 08.12.2011 та № 2023/7.3/10-13 від 13.12.2011 податковою інспекцією було надано згоду на відчуження описаного в податкову заставу вугілля в кількості 10 200 тон при умові, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок погашення податкового боргу та попередив боржника про наслідки недотримання цього порядку.

21.12.2011 року податковим керуючим ОСОБА_5 проведено перевірку стану збереження описаного майна ДП „Волиньвугілля" за результатами якої складено Акт № 55/24-32365965 від (далі - Акт № 55), яким встановлено порушення п. 92.3 ст. 92 ПК України, а саме проведення відчуження описаного в податкову заставу вугілля за період з 01.12.2011 по 20.12.2011 на загальну суму 4 898 686.59 грн.

Поряд з тим відповідач зазначив, що перевірку стану збереження описаного майна було проведено у відповідності до вимог наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1039 „Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі" (далі - Положення № 1039) зареєстрованим Міністерством юстиції України 30.12.2010 за № 1434/18729, де форма Повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі та Акту про її проведення, ідентична документам складеним податковю інспекцією.

Крім цього, 08.12.2011 Нововолинською ОДПІ було повідомлено боржника про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі в телефонному режимі, що не заборонено Положенням № 1039, а під час прибуття на перевірку працівниками пред'являлись посвідчення, накази про призначення податкових керуючих та повідомлення про проведення перевірки.

Позиція позивача щодо складення Акта про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі в порушення законодавства та, як наслідок безпідставного застосування податковим органом адмінстративного арешту, є необгрунтованою та носить формальний характер.

На підставі наведеного представники відповідача просили суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши подані суду докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно довідки Нововолинської ОДПІ від 14.02.2012 року № 1673/24-005/04 за ДП «Волиньвугілля» станом на 14.02.2012 року рахується податковий борг в розмірі 78282153,17 грн..

На підставі наказу начальника Нововолинської ОДПІ № 758 від 02.11.2011 року податковим керуючим ОСОБА_5 оформлено опис майна у податкову заставу платника податків ДП “Волиньвугілля”, а саме вугілля майбутнього видобутку, про що складено акти опису майна № 20 та № 21 від 01.12.2011 року, якими описано майно вугілля марки ДГР-200 структурних підрозділів ДП «Волиньвугілля» - ВП «Шахта № 9 НВ», ВП Шахта «Бужанська», ВП «Шахтоуправління Нововолинське» на загальну суму 6146195, 94 грн.

Згідно витягів № 34098846 та № 34098425 від 06.12.2011 року описане податковим органом майно включено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Листом Нововолинської ОДПІ від 01.12.2011 року № 9501/24-005 відповідача повідомлено про опис майна в податкову заставу та можливість його реалізації за згодою податкового органу.

Листами Нововолинської ОДПІ від 12.12.2011 року № 10170/24-005 та від 16.12.2011 року № 10008/24-005 на листи ДП “Волиньвугілля” № 1977/72/10-13 від 06.12.2011 року та № 1996/70/10-13 від 08.12.2011 року позивачу надано дозвіл на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до ст. 92 ПК України в кількості 10200 тон. за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок погашення податкового боргу.

21.12.2011 року податковим керуючим проведено перевірку стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, за результатами перевірки складений акт № 55/24-32365965 в якому зазначено, що в порушення вимог п.92.3 ст. 92 ПК України посадовими особами ДП “Волиньвугілля” в період з 01.12.2011 року по 20.12.2011 року відчужено вугілля описане в податкову заставу в кількості 21750,8 тон на загальну суму 4898686, 59 грн.

Як встановлено судом на підставі акту перевірки заступником начальника Нововолинської ОДПІ за зверненням податкового керуючого винесено рішення № 2/24-32365965 від 21.12.2011 року про застосування умовного адміністративного арешту майна ДП «Волиньвугілля».

В судовому засіданні представники відповідача пояснили, що в зазначенні дати винесення рішення Нововолинської ОДПІ про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ДП “Волиньвугілля” допущено описку і помилково зазначено дату його винесення 21.12.2011 року замість 22.12.2011 року у звязку з чим датою винесення рішення Нововолинської ОДПІ № 2/24-32365965 слід вважати дату 22.12.2011 року

Відповідно до п.п. 89.1.1, 89.1.2., 89.2., 89.1. ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з п.п.91.1. 91.3. ст. 91 ПК України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Пунктами 2.2, 2.3. Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1273 від 11.10.2011 року передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за відповідною формою (додаток 2). Акти опису реєструються у відповідному журналі (додаток 3).

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Понятими не можуть бути працівники податкових або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з акту опису майна № 20 від 01.12.2011 року, що податковим керуючим ОСОБА_5 до його підписання було залучено понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 з приводу підписання акту опису майна № 20 від 01.12.2011 року заперечив його підписання, а також пояснив, що в трудових відносинах ні з позивачем ні з відповідачем не перебуває.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 з приводу підписання акту опису майна № 20 від 01.12.2011 року суду пояснив, що при проведенні опису майна присутній не був, із змістом акту не ознайомлювався, однак підписав його на прохання працівників податкового органу.

За таких підстав посилання позивача та його представника в судовому засіданні щодо порушення порядку залучення понятих знайшли своє підтвердження. Також, як вбачається з показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що акт № 20 від 01.12.2011 року про опис майна, а саме вугілля майбутнього видобутку на загальну суму 3600000 грн. фактично складався податковим керуючим.

Пунктом 92.1 ст. 92 ПК України визначено, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Пунктом 92.2 ст. 92 ПК України передбачено, що у разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.

Статею 94 ПК України визначено порядок та підстави для застосування адміністративного арешту (далі - арешт майна) майна платника податків.

Відповідно до п.94.1 даної норми адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п. 94.2 та пп.94.2.1 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується така обставина, як платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

З листів Нововолинської ОДПІ№ 10170/24-005 від12.12.2011 року та № 10008/24-005 від 16.12.2011 року вбачається, що з метою забезпечення погашення податкового боргу відповідачу було надано дозвіл на відчуження вугілля, яке перебуває в податковій заставі в кількості 10200 тон.

Відповідно до п 1.3. наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1039 „Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі" (далі Положення) метою проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.

Пунктами наказу 2.4. 2.5. 2.8. Положення передбачено, що перевірка стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, може проводитись протягом робочого дня платника податків, починаючи з дня опису майна у податкову заставу.

Для проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 1).

Перевірка стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, може проводитись шляхом візуального контролю за наявності у такого платника майна і стану його збереження, а також шляхом документального підтвердження (перевірка відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку та іншої інформації) наявності такого майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки.

Як встановлено судом, в ході проведення перевірки стану збереження описаного майна результати якої оформлені актом № 55/24-32365965 від 21.12.2011 року встановлено факт відчуження ДП “Волиньвугілля” описаного майна, а саме вугілля, в більшому обсязі ніж було дозволено податковим органом.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка податковий керуючий ОСОБА_5 стосовно порядку проведення перевірки стану збереження описаного майна та результатів її оформлення суду пояснила, що при проведенні даної перевірки нею було взято до уваги документи бухгалтерського обліку, зокрема накладні з яких відображено факти відвантаження вугілля (а.с. 211- 224) .

З матеріалів справи також вбачається, що листами № 14/2602 від 12.12.2011 року , № 14/2663 від 19.12.2011 року та № 20-1180 від 20.12.2011 року позивач надавав податковому органу інформацію про відвантаження вугілля в кількості 10362 тони на загальну суму 3563108,2 грн. Крім цього, з пояснень представників позивача вбачається, що під поняттям відвантаження позивач мав на увазі як відчуження так і відвантаження вугілля з метою збагачення зокрема на ВАТ «Львівська вугільна компанія», що не тотожне поняттю відчуження.

Разом з тим, як вбачається з актів виконаних робіт ВАТ «Львівська вугільна компанія» по переробці і збагаченню рядового вугілля (давальницької сировини ) ДП «Волиньвугілля» з 01.12.2011 року по 06.12.2011 року та з 07.12.20011 року по 21.12.2011 року позивачем передано по актам передано на збагачення відповідно 9828 та 12374 тон вугілля. Однак, з даних актів вбачається, що при збагаченні вугілля змінилися його кількісні, якісні та вартісні показники.

Відповідно до п. 92.1 та п.92.2 ст. 92 ПК України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що відповідачем надавалась згода на відчуження вугілля виключно з метою погашення податкового боргу, у звязку з чим позивач при здійсненні господарських операцій щодо збагачення вугілля, що перебуває в податковій заставі, повинен був попередньо узгодити їх проведення з відповідачем.

Також судом встановлено, що головний бухгалтер ВП «Шахта Бужанська», що є структурним підрозділом ДП «Волинсьвугілля», Мисливець Л.М., в письмових поясненнях наданих працівникам податкової міліції від 22.12.2011 року , пояснила, що в період з 01.12.2011 року по 22.12.2011 року ДП «Волинсьвугілля» було проведено реалізацію вугілля в кількості 15607 тон на загальну суму 2315544, 18 грн., кошти від реалізації вугілля були спрямовані на погашення кредиторської заборгованості, поточне придбання матеріалів та інше.

Відповідно до пояснень головного бухгалтера ВП «Шахта № 9 НВ», що є структурним підрозділом ДП «Волинсьвугілля», Новосад С.В. від 23.12.2011 року вбачається, що ДП «Волиньвугілля» в період з 01.12.2011 року по 23.12.2011 року було реалізовано вугілля без згоди податкового органу на значну суму, кошти від реалізації вугілля були спрямовані на погашення кредиторської заборгованості, оплати послуг та інше.

З пояснень виконуючого обовязки головного бухгалтера «Шахтоуправління «Нововолинське» що є структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля» Жолондевської З.М. вбачається, що позивачем з 01.12.2011 року було проведено реалізацію вугілля відповідно до бухгалтерських документів. Кошти від реалізації вугілля були спрямовані на придбання поточних матеріалів та інших послуг.

В наданих письмових з поясненнях від 22.12.2011 року директор шахти «Бужанська», що є структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля» Стебаков М.О. зазначив, що в період з 01.12.2011 року по 22.12.2011 року було реалізовано вугілля ТзОВ «Червоноградська» в кількості приблизно 14 тисяч тон. На суму приблизно 2 млн. грн., зазначені кошти були витрачені на виплату заробітної плати та на підтримку діяльності шахт.

З урахуванням наведеного вбачається, що обставини викладені в акті № 55/24-32365965 від 21.12.2011 року щодо порушення порядку операцій із описаним майном знайшли своє підтвердження в ході судового розгулу справи.

Суд погоджується з доводами позивача стосовно порушення відповідачем п. 2.3 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1273 від 11.10.2011 року при залученні понятих, однак зазначені порушення є формальними і не можуть бути підставою для скасування рішення Нововолинською ОДПІ про застосування адміністративного арешту від 22 грудня 2011 року № 2/24-32365665.

Частиною 2 статті 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідачем, зокрема, його представниками в судовому засіданні, доведено правомірність винесення рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 2/24-32365965 від 22.12.2011 року, у звязку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись частиною 3 статті 160, статями 162, 163, Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Волиньвугілля" до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції при винесенні рішення про застосування адміністративного арешту від 22 грудня 2011 року № 2/24-32365665 та скасування рішення про застосування адміністративного арешту від 22 грудня 2011 року № 2/24-32365665 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 26 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока