Постанова № 22083203, 13.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

13 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/635/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербатюк Л.Є.

представника позивача: Ковальчука С.В.

представника відповідача: Непийводи І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Смоленські діаманти"

до: Державної податкової інспекції у м.Вінниці

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Смоленські діаманти»(далі ТОВ «Смоленські діаманти», позивач, товариство) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі ДПІ у м. Вінниці, податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013241520 від 17.11.2011 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток. Дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

При складанні декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року товариство, згідно розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, повинно було керуватись нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а не п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України. А відповідно до п.6.1 ст.6 вказаного Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Відтак, позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року правильно визначено в податковій декларації з урахуванням суми такого від'ємного значення І кварталу 2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, мотивуючи обставинами, викладеними у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти адміністративного позову та просила відмовити у задоволенні заявлених вимог, так як оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на її думку, прийнято із дотриманням норм чинного законодавства. Крім того, зазначила, що приймаючи дане рішення, податковий орган виходив зі змісту пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до якого зазначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Тобто, на думку відповідача, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

25 жовтня 2011 року податковим інспектором ДПІ у м. Вінниці проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за звітний податковий період - ІІ квартал 2011 року - податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Смоленські діаманти», про що складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №1102/229/15-1/34939198. Перевіркою встановлено порушення платником податків порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток. Зокрема, підприємством в декларації з податку на прибуток № 9007276531 від 01.09.2011 р. в рядку 06.6 (відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за І квартал 2011 р.) відображено суму 5905124 грн. Враховуючи вимогу підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, відємне значення має дорівнювати 256727 грн.

В результаті чого, сума по рядку 07 (обєкт оподаткування від усіх видів діяльності) декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. має дорівнювати (-347294 грн.), підприємство задекларувало (-5995691 грн.), внаслідок чого збільшив суму відємного значення обєкту оподаткування.

У висновку акту перевірки податковий орган зазначив про завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 281988 грн. (а.с.7).

Наслідки проведеної перевірки знайшли своє відображення в прийнятому податковим органом податковому повідомленні-рішення від 17.11.2011 р. № 0013241520, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 5648397 грн. (а.с.6).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, товариство звернулось зі скаргою (№01/12 від 8.12.2011 року, а.с. 20) до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, розглянувши яку, остання залишила оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідне рішення №26062/10/25-009 про результати розгляду первинної скарги, датоване 16.12.2011 року та міститься в матеріалах справи (а. с. 22-23)

Аналогічне рішення №1593/6/10-2415 від 25.01.2012 року прийнято також Державною податковою службою України на скаргу позивача №06/12 від 29.12.2011р. (а. с. 26-27).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та доказів, наданих у справу, суд виходить із наступного.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку визначаються правовими нормами Податкового кодексу України (ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Водночас, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз вищевикладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що з 01 січня 2011р. по 01 квітня 2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01 квітня 2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 ПК України, адже за змістом вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяється включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Проте, суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не враховане те, що до 01 квітня 2011 року діяли норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а не Податкового кодексу України.

Відтак, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування мав керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно із пунктом 22.4 ст.22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що відємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що діяв у той час.

Судом встановлено, що при розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування позивачем, згідно статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Тобто, вказаний в рядку 08 показник не “розщеплюється" в декларації на “від'ємне значення (збитки) минулих років" і “від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року”, а є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, товариством в декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, перенесено показник, відображений в декларації, складеної за І квартал 2011 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ «Смоленські діаманти»правомірно склало декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, а відтак податковим органом безпідставно зменшено відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.

У судовому засіданні судом встановлено, що ДПІ у м. Вінниці, приймаючи оскаржуване рішення, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, воно є протиправним і підлягає скасуванню.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідачем, зазначалось, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише відємне значення створене в першому кварталі, в той же час не зазначає куди слід включити відємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема, 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із проаналізованими вище положеннями нормативно-правових актів.

В силу пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача не доведено правомірність оскаржуваного рішення, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішеня Державної податкової інспекції у м.Вінниці №0013241520 від 17.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Смоленські діаманти" (вул. 600-річчя,21, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 34939498, р/р №26005152928 у ВАТ "РайффайзенБанк Аваль", м.Київ, МФО 380805) судові витрати в розмірі 2146,00грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.), сплаченого згідно платіжного доручення № к25/9/6 від 09.02.2012 року, шляхом їх безспірного стягнення органом Державної казначейської служби України із рахунку Державної податкової інспекції у м.Вінниці.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна