Постанова № 22082932, 06.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/131/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,

при секретарі судового засідання: Войнаровській Ірині Анатоліївні

за участю представників сторін:

позивача : Присяжнюка О.В., Пилипчак С.В.

відповідача : Лесика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група"

до: державної податкової інспекції у м.Вінниці

про: визнання протиправним та скасування податковогоповідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

10.01.2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група" (далі - ТОВ "Вінницька промислова група", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0008641600 від 27.09.2011 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року ТОВ "Вінницька промислова група", за результатами якої складено акт перевірки та прийнято податкове повідомлення-рішення №0008641600 від 27.09.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ за липень 2011 року в сумі 148716 грн. Прийняте податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним, суперечливим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки дані реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2011 року після виправлення помилки повністю відповідали наявним у позивача податковим накладним, на підставі яких обраховано податковий кредит ТОВ "Вінницька промислова група". За таких обставин не взяття до уваги податковим органом заперечень-уточнень до акту перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення №0008641600 від 27.09.2011 року позивач вважає протиправним та просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду 12.01.2012 р. відкрито провадження по даній справі.

У судовому засіданні представники позивача надали пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову та просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

ДПІ у м. Вінниці проведено камеральну перевірку поданої податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року ТОВ "Вінницька промислова група", за результатами якої складено Акт №980/15-212/31041602 від 02.09.2011р. (а.с.6-7).

Відповідно до абз. 4 стор.1 Акту податковим органом встановлено, що в порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач до складу податкового кредиту включив податкову накладну №32 від 31.07.2011р. на загальну суму 713835 грн., у т.ч. сума ПДВ - 118972,5 грн., отриману від ТОВ "Вінницька аграрно- промислова група", яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних за липень поточного року.

На підставі висновків акту збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 118973 грн.

Судом встановлено, що позивач самостійно виявив помилки при складанні Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2011 року та 01.09.2011р. подав до ДПІ у м.Вінниці уточнений Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за липень 2011 року, в якому зокрема уточнено, що в електронну форму реєстру включена помилково податкова накладна №32 від 31.07.2011р. на загальну суму 713835 грн., у т.ч. сума ПДВ - 118972,5 грн. На зазначену суму, в дійсності сформовані дві податкові накладні, а саме: №32 від 31.07.2011р. на загальну суму 504000 грн., у т.ч. сума ПДВ - 84000 грн. та №35 від 31.07.2011р. на загальну суму 209835грн., у т.ч. сума ПДВ - 34972,5 грн.

ДПІ у м.Вінниці не було враховано уточненого Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2011 року і за результатами розгляду акту №980/15-212/31041602 від 02.09.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0008641600 від 27.09.2011 року, згідно якого визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ за липень 2011 року в сумі 118973 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 29743 грн.

Дані висновки відповідача спростовуються наступним.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податковий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, враховував факт порушення, на його думку, позивачем п.201.10 ст.201 ПК України.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 9 п.201.10 ст.201 ПК України).

В даному випадку, як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось представником відповідача, ДПІ у м. Вінниці зменшено позивачу суму податкового кредиту з ПДВ на тій підставі, що податкова накладна не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 року № 1246 затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з №980/15-212/31041602, податковим органом встановлено, що позивач до складу податкового кредиту включив податкову накладну №32 від 31.07.2011р. на загальну суму 713835 грн., у т.ч. сума ПДВ - 118972,5 грн., отриману від ТОВ "Вінницька аграрно-промислова група", яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних за липень поточного року.

Проте судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податкова накладна №32 від 31.07.2011р. на загальну суму 713835 грн., у т.ч. сума ПДВ - 118972,5 грн., в електронну форму реєстру включена помилково. На зазначену суму сформовані податкові накладні, отримані від ТОВ "Вінницька аграрно-промислова група", а саме №32 від 31.07.2011р. на загальну суму 504000 грн., у т.ч. сума ПДВ - 84000 грн. та №35 від 31.07.2011р. на загальну суму 209835грн., у т.ч. сума ПДВ - 34972,5 грн.

Так, беззаперечним суд вважає факт щодо відсутності обов'язку реєстрації податкової накладної вищезазначених податкових в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки сума ПДВ по ній була менше ніж 100 000 грн.

При цьому перевіркою не встановлено порушень вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 21.12.2010р. № 969, щодо форми чи порядку заповнення ТОВ "Вінницька промислова група" податкової накладної № 32 від 31.07.2011р.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абз. 10 п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до п. 200.10 ст.200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (п.200.11 ст.200 ПК України).

Згідно вказаного вище переліку, затвердженого Постановою КМУ України від 27.12.2010р. №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", підставою для проведення перевірки є існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

Тобто, аналізуючи положення законодавства, суд дійшов висновку, що вищеописані норми зокрема встановлюють, що розбіжності, які виникли, можуть бути усунуті за результатами проведення камеральної перевірки. Таким чином, законом встановлено право платника подати відповідні уточнення після отримання акту камеральної перевірки з метою усунення розбіжностей.

Згідно п. 1 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1002 виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд не вбачає нормативно встановленого обов'язку для платника щодо подачі до податкового органу виправленого реєстру, а відтак позивачем дотримано положення чинного законодавства, проте одночасно надано до ДПІ у м. Вінниці копію виправленого ним реєстру.

Суд, критично оцінює позицію ДПІ у м. Вінниці щодо неврахування податковим органом уточнюючих пояснень позивача, оскільки ТОВ "Вінницька промислова група" у вказаних уточненнях повністю спростовано порушення товариством порядку реєстрації податкової накладної №32 від 31.07.2011р. Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що законодавством України передбачено саме право платника на подання відповідних уточнень для усунення порушень виявлених за результатами проведення камеральної перевірки. Законодавцем чітко передбачено право на виправлення допущених помилок, що в даному випадку не враховано ДПІ у м. Вінниці.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству оскаржуваного рішення. В свою чергу, судом не встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача. Викладені в акті перевірки висновки відповідача, як органу державної податкової служби, не є обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Крім того, суд зазначає, що всі операції здійсненні ТОВ "Вінницька промислова група" підтверджені відповідними документами, а після виправлень (надання уточнень) до декларації за липень 2011р. загальна сума за звітний податковий період не змінилась.

У звязку з цим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Вінниці №0008641600 від 27.09.2011 року.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у звязку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255,257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Вінниці №0008641600 від 27.09.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група" судовий збір в розмірі 28,23 грн. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку державної податкової інспекції у м.Вінниці.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович