Постанова № 22082633, 15.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2012 р. 12:40 Справа №2а-6064/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі судового засідання Кисельовій А.Є., за участі представників сторін: від позивача Демянович К.С.

від відповідача Отаршинова К.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь"

до Феодосійської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення - рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" (далі позивач) звернулось до адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Кіровському районі АРК (далі відповідач) про визнання протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Кіровському районі в АРК по складанню Акта невиїзної документальної перевірки ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» № 110/15-02/32477244 від 26.04.2010 р.; скасування податкові повідомлення-рішення №№ 0000161600/0 та 0000171600/0 від 29 квітня 2010 р. Державної податкової інспекції в Кіровському районі в АРК, прийняті за Актом перевірки № 110/15-02/32477244 від 26 квітня 2010 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова звітність ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» з ПДВ та розрахунок сум збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за лютий 2010 р. були надані до податкового органу у визначений законодавством строк, про що свідчать відмітки відповідача на копіях податкових декларацій про одержання податкової звітності 22.03.2010 р., а відтак позивач вважає, що дії посадових осіб відповідача по складанню акту перевірки є протиправними.

Ухвалами суду від 31.05.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 06.07.2010 року проведена заміна відповідача у справі його правонаступником Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим, зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2а-4410/10/5/0170.

Ухвалою суду від 31.01.2012 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 15.03.2012 року здійснена заміна відповідача на правонаступника Феодосійську обєднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті за результатами проведеної перевірки, у звязку з виявленням порушень податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування не має. Представник відповідача зазначив, що декларація позивача з податку на додану вартість за звітний період лютого 2010 року, в тому числі додатки до цієї декларації розрахунок сум збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, не визнані податковим органом як податкова звітність, а постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.09.2010р. у справі № 2а-4410/5/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011р., учасниками якої є ті самі сторони, в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій з невизнання податкової звітності за лютий 2010р. та зобов'язання визнати та прийняти податкову звітність за лютий 2010р. було відмовлено повністю.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 32477244, є платником податків і зборів (обовязкових платежів), в тому числі податку на додану вартість та збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.

Посадовою особою податкового органу проведена невиїзна документальна перевірка з питання ненадання податкової звітності з податку на додану вартість та розрахунку сум збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за лютий 2010 р.

За результатами перевірки складений акт №110/15-02/32477244 від 26.04.2011 року, за висновками якого встановлено, що в порушення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР платником податку на додану вартість до податкового органу ненадана декларація з податку на додану вартість за лютий 2010 року, граничний строк подання 22.03.2010 року, та розрахунок сум збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за лютий 2010 р., граничний строк подання 22.03.2011 року.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2010 року № 0000161600/0, відповідно до якого на підставі підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року нараховані податкові зобовязання з збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у сумі 170,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.04.2010 року № 0000171600/0, відповідно до якого на підставі підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року нараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями рішеннями та діями податкового органу щодо складання акту перевірки, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобовязаний перевірити, чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень податкового органу та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Щодо позивних вимог про визнання протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Кіровському районі в АРК по складанню Акта невиїзної документальної перевірки ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» № 110/15-02/32477244 від 26.04.2010 р., суд зазначає наступне.

Згідно ст.ст. 8,9,10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90р. № 509 -XII (зі змінами та доповненнями) визначені функції органів державної податкової служби, до яких відносяться, зокрема,

здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснення реєстрації фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

забезпечення застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до п. 1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно п. 1.3. вказаного Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, складання акту перевірки при виявленні порушень податкового законодавства відноситься до повноважень податкового органу.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом проведена невиїзна документальна перевірка з питання ненадання податкової звітності з податку на додану вартість, за наслідками якої складений акт.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на Наказ ДПА України №350 від 18.05.2005 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", виходячи з наступного.

Суд зазначає, що 1.1. Методичних рекомендацій передбачено, що методичні рекомендації розроблені згідно з вимогами Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", із змінами і доповненнями (далі - Закон України "Про державну податкову службу в Україні"), та на виконання положень пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про податок на додану вартість"), для застосування органами державної податкової служби при здійсненні контролю за правомірністю заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

А відтак, Методичні рекомендації не розповсюджуються на спірні правовідносини, оскільки стосуються перевірки правомірності формування бюджетного відшкодування у податкової звітності з ПДВ.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що податковий орган, у даному випадку, мав повноваження на проведення невиїзної документальної перевірки, в рамках якої, в тому числі, може бути встановлений факт неподання податкової звітності платником податку.

А відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Кіровському районі в АРК по складанню Акта невиїзної документальної перевірки ТОВ «Об'єднання Транс-Континенталь» № 110/15-02/32477244 від 26.04.2010 р. не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання наявності підстав для задоволення позивних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000161600/0 та 0000171600/0 від 29 квітня 2010 р. Державної податкової інспекції в Кіровському районі в АРК, прийняті за Актом перевірки № 110/15-02/32477244 від 26 квітня 2010 р., суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що до спірних правовідносин в частині визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, порядку та строки сплати такого зобовязання підлягають застосуванню норми Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 27.12.2000 року №2181, які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 з змінами та доповненнями податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до 7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковим періодом є один календарний місяць.

Механізм внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ (далі - збір) для споживачів усіх форм власності, об'єкт обчислення, звітний (податковий) період та відповідальність визначені Порядком внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2005р. № 442, яким встановлено наступне.

Збір справляється у розмірі 2 відсотків на обсяги природного газу, що постачаються для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб'єктів господарювання, зокрема блочних (модульних) котелень (в обсязі, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води).

Об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.

Звітним (податковим) періодом для збору вважається календарний місяць.

Платники подають розрахунок суми збору до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, за формою згідно з додатком.

Таким чином, податковий період для позивача дорівнює одному місяцю, тому він зобовязане щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подавати до податкового органу декларації з податку на додану вартість, в тому числі, розрахунок сум збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.

Згідно з п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2010р. ДПІ в Кіровському районі АР Крим від позивача отримані декларація з податку на додану вартість за лютий 2010р., розрахунок суми бюджетного відшкодування за лютий 2010р., заява про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010р., розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2010р., довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок сум збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, що підтверджується вхідними штампами ДПІ в Кіровському районі АР Крим № 2330, 2331, 2332, 2333, 2334, 2335 від 22.03.2010р.

Повідомленнями вих. №№ 1930/10/28-0, 1931/10/28-0, 1932/10/28-0, 1933/10/28-0, 1934/10/28-0, 1935/10/28-0 від 23.03.2010р. ДПІ в Кіровському районі АР Крим повідомила позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010р., та додані до неї розрахунок суми бюджетного відшкодування за лютий 2010р., заява про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010р., розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2010р., в тому числі розрахунок збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, не визнана податковою декларацією оскільки порушені вимоги п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме не підписано відповідними особами та довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду не скріплена печаткою ТОВ «Обєднання Транс-Континенталь». Та позивачу рекомендовано заповнити декларацію відповідно до зауважень викладених у повідомленнях зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Не погодившись з зазначеними діями податкового органу позивач звернувся до суду.

Згідно адміністративного позову предметом оскарження були дії податкового органу щодо невизнання податковою звітністю за лютий 2010 року - розрахунок сум збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, розрахунок суми бюджетного відшкодування, податкової декларації з ПДВ, розшифровки в розрізі контрагентів, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.09.2010р. у справі № 2а-4410/5/0170,залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011р., учасниками якої є ті самі сторони, в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій з невизнання податкової декларації з ПДВ документами податкової звітності за лютий 2010р., в тому числі, розрахунку сум збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ (які були предметом дослідження у судовому засіданні), та зобов'язання визнати та прийняти податкову декларацію з ПДВ за лютий 2010р. було відмовлено повністю. Таким чином, під час розгляду справи № 2а-4410/5/0170 судом з'ясовані обставини правомірності невизнання податкової звітності за лютий 2010р. та зроблений висновок про законність дій посадових осіб ДПІ під час прийняття звітності позивача.

Згідно з ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

А відтак, податкові повідомлення-рішення №№ 0000161600/0 та 0000171600/0 від 29 квітня 2010 р. прийняті податковим органом з дотримання основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, у звязку з чим, підстав для задоволення позову суд не вбачає.

В судовому засіданні 15.03.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 20.03.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.