Постанова № 22082261, 21.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2012 р. 12:36 Справа №2а-16505/10/14/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О. за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, за довіреністю від 24.10.2011 р.,

від відповідача Барабаш В.В., протокол № 1 від 23.12.2005 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

до Фермерського господарства «Барабаш и син»про стягнення 18164,47 грн.

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим (далі позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративною позовною заявою до Фермерського господарства «Барабаш и син» (далі відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетом у сумі 18164,47 грн. (податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 17994,97 грн., пеня у сумі 374,95 грн., податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 169,50 грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 02.03.2010 р. було подано до Державної податкової інспекції в м. Євпаторія АР Крим податкову декларацію з орендної плати за землю, якою самостійно розраховано податкове зобовязання з орендної плати за земельні ділянки держаної та комунальної власності за період з травня 2010 р. по листопад 2010 р. у сумі 2318,05 щомісячно, але не сплачувалось. На підставі Акту № 1217/15-3 від 14.07.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003211503/0 від 01.10.201 р. про застосування штрафних санкцій у сумі 1782,13 грн. На підставі Акту № 1727/15-3 від 01.10.2010р. прийнято податкові повідомлення рішення № 0004261503/0 від 12.10.2010р про застосування штрафних санкцій у сумі 1213,14 грн. та № 0004251503/0 від 12.10.2010р. про застосування штрафних санкцій у сумі 1213,14 грн. Згідно Акту № 1923/15-3 від 05.11.2010р. до відповідача застосовані штрафні санкції у сумі 646,94 грн. згідно із податковим повідомленням-рішенням № 0004741503/0 від 15.11.2010р. Також за порушення строків погашення заборгованості по розрахунку відносно відповідача була нарахована пеня у сумі 374,95 грн. Також Фермерське господарство «Барабаш и син» має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 169,50 грн. На підставі Акту № 1678/15-1/33520740 до відповідача були застосовані штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. згідно із податковим повідомленням-рішенням № 0001971501/0 від 23.09.2010 р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.12.2010 року відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 14.04.11р. позивач заявив клопотання про зміну позовних вимог, а саме: просив стягнути заборгованість у сумі 15 404,73 грн., в т.ч. з орендної плати з юридичних осіб у сумі 15 235,23 грн. в т.ч. пеня у сумі 374,95 грн. та з податку на прибуток підприємств у сумі 169,50 грн. та залишити без розгляду адміністративний позов у частині стягнення заборгованості у сумі 2 759,74 грн. з орендної плати з юридичних осіб.

22.09.11р. у судовому засіданні позивач заявив клопотання про зміну позовних вимог, а саме: просив стягнути с позивача заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 169,50 грн. та залишити без розгляду адміністративний позов у частині стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У судовому засіданні 01.11.11р. позивач заявив клопотання про зміну позовних вимог, а саме: просив стягнути з Фермерського господарства «Барабаш и син» заборгованості у сумі 3 048,82 грн. в т.ч. пеня у розмірі 83,83 грн. з орендної плати з юридичних осіб та залишити без розгляду адміністративний позов у частині стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 169,50 грн., стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 12 186,41 грн.

У судовому засіданні 24.01.11р. позивач заявив клопотання про зміну позовних вимог, а саме: просив стягнути з позивача заборгованість у сумі 2 019,23 грн., в т.ч. пені у розмірі 83,83 грн. з орендної плати з юридичних осіб та залишити без розгляду адміністративний позов у частині стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 1 029,59 грн.

У судовому засіданні 21.02.12р. позивач заявив клопотання про зміну позовних вимог, а саме: просив стягнути з Фермерського господарства «Барабаш и син» заборгованість перед бюджетом у сумі 701,23 грн., в т.ч. пеня у розмірі 54,29 грн. з орендної плати з юридичних осіб (за податковим повідомленням-рішенням № 0004741503/0 від 15.11.2011р.) та залишити позовну заяву без розгляду у частині стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 1 318,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.02.2012 року адміністративний позов було залишено без розгляду в частині стягнення заборгованості перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 1 318,00 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Судом встановлено, що на момент певних обставин, що є предметом судового розгляду, діяли наступні Закони України: Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 №1251-XII, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-Ш (надалі Закон 2181), Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992 №2535-ХП (надалі Закон «Про плату за землю»). Вказані Закони втратили чинність з моменту набрання чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011 року. У звязку з чим суд робить висновок, що вказані Закони України підлягають застосування до правовідносин, що є предметом судового розгляду.

Фермерське господарство «Барабаш и син» зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АРК 18.04.2005 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (Ідентифікаційний код юридичної особи 33520740) (а.с.5).

Фермерське господарство «Барабаш и син» знаходиться на податковому обліку в Державної податкової інспекції в м. Євпаторія в АР Крим з 26.07.2005 р.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування” (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) були юридичні особи, на яких відповідно до Законів України був покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” було встановлено, що платники податків були зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку були передбачені Законом України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ.

Відповідно до ст. 2 Закону (що діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості) використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України “Про плату за землю” сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислювали суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавали відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняло від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків мав право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняло його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за ново відведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на ново відведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Згідно матеріалів справи відповідачем подано до Державної податкової інспекції в м. Євпаторія податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 02.03.2010р. на 2010 р., згідно якої сума зобовязання з цього виду податку за 2010 р. склала 2318,05 грн. щомісячно.

Посадовими особами державної податкової інспекції 05.11.2010р. року було проведено невиїзну документальну перевірку Фермерського господарства «Барабаш и син» з питань своєчасності сплати погодженої суми податкового зобовязання по орендної плати за землю за 2010 рік.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено Акт № 1923/15-3 від 05.11.2010р., згідно якого позивачем було порушено ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п. 5.3.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення обовязків платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 17 Закону України «Про плату за землю» (а.с.30).

На підставі зазначеного Акту було прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.11.2010 року № 0004741503/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 50 % у сумі 646,94 гривень за затримку сплати узгодженого зобовязання з земельного податку більш 90 календарних днів. (а.с.32). Також до відповідача була застосована пеня у сумі 54,29 грн.

Суд не бере до уваги вищевказане податкове-повідомлення рішення на підставі наведеного нижче.

Актом Державної податкової інспекції в м. Євпаторія АР Крим № 1923/15-3 від 05.11.2010р. зафіксовано, що позивачем здійснено несвоєчасне погашення погодженого податкового зобовязання з орендної плати за землю за 2010 рік, але не вказано за який місяць чи конкретний період. Додаток № 1 до вказаного акту з розрахунком суми штрафних санкцій до матеріалів справи не доданий.

Судом встановлено, що у Акті № 1923/15-3 від 05.11.2010р. позивач особисто не розписувався. Акт № 1923/15-3 від 05.11.2010р. та податкове повідомлення-рішення № 0004741503/0 від 15.11.2010р. не вручалися посадовій особі позивача, як пояснив представник позивача (підпис на повідомленнях про вручення йому не належить). Також у поштовому повідомленні не вказано, що було вручено позивачу Акт чи повідомлення-рішення, тому це не може бути доказом належного вручення, без опису вкладення (а.с.122).

Несвоєчасність сплати податкової заборгованості по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік не підтверджується матеріалами справи, так як до справи долучені копії меморіальних ордерів Фермерського господарства «Барабаш и син» про сплату на протязі 2010 року позивачем орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та довідка Державної податкової інспекції у м. Євпаторія, згідно якої за позивачем відсутня заборгованість з податку по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності (а.с.108-112, 118-119, 128, 136-139).

Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.3 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Проте позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення податкової вимоги відповідачу про погашення відповідного податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 701,23 грн. ( у тому числі штрафні санкції у сумі 646,94 грн. та пеня у сумі 54,29 грн.).

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Частинами 1,4 ст.70 КАС України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування покладається в спорі на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В порядку передбаченому ст.71 КАС України, доказів правомірності, законності та обґрунтованості стягнення суми податкового боргу, позивачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити, оскільки у суду не має правових підстав для стягнення 701,23 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 21.02.2012р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 24.02.2012р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.