Постанова № 22082182, 21.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2012 р. Справа №2а-339/12/0170/25 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представників позивача Левчук В.Ю., Дитиненко Н.М., представника відповідача Бора І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Авто-Пілот» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Авто-Пілот» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення рішення від 04.10.2011 року № 0026121501 та № 0026111501; визнати незаконними дії ДПІ в м. Сімферополі по відображенню в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 41411\Ю\15-1 від 26.09.2011 року заниження грошових зобовязань з податку на прибуток на 969 гривень та завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток на 81591 гривень.

Ухвалою суду від 21.02.2012 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання дій ДПІ в м. Сімферополі незаконними було закрито.

Позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень рішень мотивовані тим, що в вересні 2011 року відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності ПП «Авто-Пілот» з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, якою встановлено завищення платником відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 81591 гривень внаслідок включення до рядку 06.6 Декларації збитків за 2010 рік. На підставі цього, податковими повідомленнями рішеннями від 04.10.2011 року ПП «Авто-Пілот» було зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток та збільшено грошове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 969 гривень. Вважає висновок відповідача щодо неправомірного включення підприємством збитків за 2010 рік до декларації за 2 квартал 2011 року безпідставним.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що з 01.04.2011 року набув чинності розділ 111 ПК України, в якому відсутні посилання на врахування в другому кварталі 2011 року відємного значення обєкту оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, а тому до складу витрат 2 кварталу платникам слід переносити суму збитків, отриманих лише у 1 кварталі 2011 року, без урахування відємного значення попередніх років.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач Приватне підприємство «Авто-Пілот» є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 15.06.2009 року; довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 38,39).

23.09.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була здійснена камеральна перевірка податкової звітності ПП «Авто-Пілот» з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт № 13431/15\1/36540534 (а.с. 26).

Згідно з висновками акту, зазначеною перевіркою встановлено завищення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 81591 гривень та відповідно заниження грошового зобовязання з податку на прибуток на 969 гривень, у звязку з порушенням позивачем порядку заповнення декларації, а саме: порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, яке виразилось у перенесенні збитків з 1 кварталу 2011 року з урахуванням збитків 2010 року.

Тобто, на думку податкової інспекції, позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включати до рядку 06.6 “відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду” загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року 95716 грн., а повинен був включити лише витрати, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року у розмірі 9912 гривень без врахування раніше понесених збитків.

04.10.2011 року позивачем були направлені заперечення на акт камеральної перевірки, з якими відповідач не погодився, про що надіслав 10.10.2011 року відповідь (а.с. 29-30).

На підставі акту перевірки, 04.10.2011 року ДПІ в м. Сімферополі були винесені податкові повідомлення-рішення № 0026121501, яким ПП «Авто-Пілот» зменшено суму від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 81591 грн. за 2 квартал 2011 року та № 0026111501, яким підприємству визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 969 гривень (а.с. 27-28).

Позивач з податковими повідомленнями рішеннями не погодився, оскаржив їх в адміністративному порядку, але рішенням ДПА в АР Крим від 31.10.2011 року та рішенням ДПС України від 05.12.2011 року його скарги були залишені без задоволення (а.с. 31-37).

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення суми відємного значення було прийнято на підставі підпункту 54.3 ст. 54 та пп. 58.1 ст. 58 Податкового Кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1).

Суд вважає, що в даному випадку проведеною камеральною перевіркою, виходячи тільки з даних податкової декларації позивача не було достовірно встановлений факт завищення ним суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток виходячи з наступного.

Так, відповідач дійшов висновку, що у звязку із набранням чинності розділом 111 Податкового Кодексу України 01.04.2011 та відсутності у ньому посилань на облік у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкту оподаткування окрім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, обєкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

10.05.2011 року ПП «Авто-Пілот» до ДПІ в м. Сімферополі було подано декларацію з податок на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року та 20.05.2011 року було подано уточнюючий розрахунок за 1 квартал 2011 року (а.с. 17-19).

Судом встановлено, що у рядку 08 податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року позивачем задеклароване відємне значення обєкту оподаткування (-95716), та у рядку 04.9. зазначене відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 85804 грн. (а.с. 28-30).

Податкова звітність за 1 квартал 2011 року була прийнята відповідачем без зауважень.

На підставі наведеного суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року.

В акті камеральної перевірки відповідача заперечень з цього приводу не викладено, в судове засідання заперечень щодо правомірності формування від'ємного значення обєкту оподаткування 1 кварталу 2011 року відповідач також не надав.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 Податкового Кодексу України, де зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що згідно уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 13.09.2011 у складі витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування (рядок 04 (загальна сума 3104971)) позивачем зазначено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 95716 грн. (а.с. 20-25).

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є помилковим.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визначив особливий порядок формування обєкту оподаткування податком на прибуток, а саме:

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ, податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткуваного прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як “ відємне значення обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.”

Відповідач, зі свого боку, під час проведення камеральної перевірки не встановлював та не міг встановити та не надав суду відповідних доказів того, що позивач дійсно мав якійсь витрати, які не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку згідно ст.. 139 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача ніяких доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятих ДПІ в м. Сімферополі податкових повідомлень рішень від 04.10.2011 року суду не надав.

При цьому суд, дослідивши надані письмові докази не вбачає в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 81591 грн. та заниження грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 969 гривень.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 04.10.2011 року є протиправними, а позовні вимоги позивача про їх скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивач просить лише скасувати оскаржувані податкові повідомлення рішення, у звязку з чим суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог, визнавши їх також протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 21.02.2012, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 27.02.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Авто-Пілот» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 04.10.2011 року № 0026121501 та № 0026111501.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Авто-Пілот» судовий збір у розмірі 28,23 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кононова Ю. С.