Рішення № 22079754, 21.02.2012, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа №2/808/297/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі Голубятникової І.А.,

за участю представників:

позивачаОСОБА_1,

відповідачаОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу автомобілю № 153 від 21 жовтня 2010 року та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № НОМЕР_2 їй на праві власності належить автомобіль «Hyndai Getz», державний номер НОМЕР_1.

04 січня 2011 року вона домовилася з ФОП ОСОБА_4 про те, що ним буде зроблено ремонт її автомобіля, а саме: буде відремонтовано та пофарбовано праве переднє крило автомобіля. В той же день на СТО «Хаммер», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вона передала відповідачу свій автомобіль, про що було складено акт прийому-передачі автомобілю, в якому зазначалося які пошкодження має автомобіль та комплектація автомобілю.

05 січня 2011 року ФОП ОСОБА_4 зателефонував їй та повідомив про те, що автомобіль викрадений з території СТО його працівниками: ОСОБА_5 та ОСОБА_6

10 січня 2011 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 СВ Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Згідно висновку спеціалісту автотоварознавця №13/01 від 11 січня 2011 року розмір матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок пошкодження автомобіля «Hyndai Getz», державний номер НОМЕР_1 складає 107158 гривень 74 копійок.

Вироком Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 05 травня 2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були визнані винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та їм призначено покарання.

Вироком колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Запорізької області від 5 жовтня 2011 року вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2011 року в частині призначення засудженим покарання скасований та ОСОБА_5, ОСОБА_6 призначене інше покарання.

Вважає, що ФОП ОСОБА_4, як підрядник за договором підряду повинен нести майнову відповідальність за збереження автомобіля, оскільки ним були вчинені дії, які спричинили незбереження її майна.

Крім того, зазначила, що внаслідок зазначених дій відповідача, крім матеріальної шкоди їй заподіяна і моральна шкода, яка полягає у тому, що був порушений її нормальний життєвий уклад, вона втратила душевний спокій та рівновагу, відчуває постійний дискомфорт та незручності. Через дії відповідача не має можливості користуватися своїм автомобілем та вимушена для задоволення своїх життєвих потреб та життєвих потреб своєї сімї користуватися громадським транспортом при наявності автомобіля, а ФОП ОСОБА_4, в свою чергу, не проявив поваги до неї та навіть не почав в добровільному порядку сплачувати матеріальну шкоду. Нанесену їй моральну шкоду вона оцінює у 15000 гривень.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 107158 гривень 00 копійок та моральну шкоду в розмірі 15000 гривень 00 копійок, а всього 122 158 гривень 00 копійок.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, додатково зазначивши, що розмір матеріальної шкоди складається з вартості автомобіля на момент його фактичного знищення з урахуванням його використання та зносу деталей. Також зазначила, що у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, ОСОБА_3 має право на відшкодування їй моральної шкоди у зв”язку з фактичним знищенням належного їй на праві власності майна та отриманих від цього душевних страждань на протязі значного періоду часу.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_3 заперечував в повному обсязі, зазначивши, що ФОП ОСОБА_4 є неналежним відповідачем, так як у справі немає доказів того, що він приймав автомобіль за договором підряду, оскільки такого договору не укладалося та його фактично не існує. Також зазначив, що треті особи у справі не мали трудових відносин з ФОП ОСОБА_4 Вважає, що стороною позивача не доведена сума заявленої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки у її обґрунтування не надано жодного доказу. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Третя особа ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав, зазначивши, що дійсно працював у ФОП ОСОБА_4 на протязі значного часу, але останній його офіційно не приймав на роботу з невідомих йому причин.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи за його відсутності до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, третьої особи, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу автомобілю № 153 від 21 жовтня 2010 року та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № НОМЕР_2 ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль «Hyndai Getz», державний номер НОМЕР_1. (а.с. 7-9)

04 січня 2011 року ОСОБА_3 домовилася з ФОП ОСОБА_4 про те, що ним буде зроблено ремонт її автомобіля, а саме: буде відремонтовано та пофарбовано праве переднє крило автомобіля. В той же день на СТО «Хаммер», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_3 передала відповідачу свій автомобіль, про що було складено акт прийому-передачі автомобілю, в якому зазначалося які пошкодження має автомобіль та комплектація автомобілю. (а.с. 10)

05 січня 2011 року ФОП ОСОБА_4 зателефонував позивачці та повідомив про те, що її автомобіль викрадений з території СТО його працівниками: ОСОБА_5 та ОСОБА_6

10 січня 2011 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 СВ Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Згідно висновку спеціалісту автотоварознавця №13/01 від 11 січня 2011 року розмір матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок пошкодження автомобіля «Hyndai Getz», державний номер НОМЕР_1 складає 107158 гривень 74 копійок. (а.с. 13-29)

Вироком Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 05 травня 2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були визнані винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та їм призначено покарання. (а.с. 147)

Вироком колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Запорізької області від 5 жовтня 2011 року вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2011 року в частині призначення засудженим покарання скасований та ОСОБА_5, ОСОБА_6 призначене інше покарання. (а.с. 11-12)

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 841 ЦК України, підрядник зобовязаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Матеріалами кримінальної справи, вироками Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2011 року та колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Запорізької області від 5 жовтня 2011 року встановлено, що допитаний в якості свідка ФОП ОСОБА_4 підтвердив факт передачі йому автомобіля для виконання ремонтних робіт саме 4 січня 2011 року. Зазначене свідчить про те, що між нею та ФОП ОСОБА_4 був укладений усний договір підряду, на підтвердження якого був складений акт прийому-передачі автомобілю.

Аналізуючи зазначені норми матеріального права, пояснення представників позивача та відповідача, третьої особи ОСОБА_6, надані докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення на його користь з відповідача по справі моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., вважаю необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку зі знищенням чи пошкодженням майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови "«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку зі знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (п.5 Постанови).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Як на спричинення відповідачем позивачу моральної шкоди, остання посилається на те, що був порушений її нормальний життєвий уклад, вона втратила душевний спокій та рівновагу, відчуває постійний дискомфорт та незручності. Через дії відповідача не має можливості на протязі значного часу користуватися своїм автомобілем та вимушена для задоволення своїх життєвих потреб та життєвих потреб своєї сімї користуватися громадським транспортом при наявності автомобіля, а відповідач, в свою чергу, не проявив поваги до неї та навіть не почав в добровільному порядку сплачувати завдану матеріальну шкоду своєю бездіяльністю, через що несла певні моральні страждання, які оцінює у 15000 гивень.

За подібних обставин та, керуючись принципом розумної достатності, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 до 5000,00 грн.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 цієї ж статті Закону, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сторона відповідача не надала суду жодного доказу в обгрунтування своєї позиції, на підставі чого, суд вважає доводи представника відповідача неспроможними, у зв”язку з чим не приймає їх до уваги.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивач на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки мінімальна заробітна плата на 1 січня 2012 року становить 1073,00 грн., то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1121,58 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 526, 837, 841, 1167 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 матеріальну шкоду в розмірі 107158 (сто сім тисяч сто пятдесят вісім) гривень 00 копійок та моральну шкоду в розмірі 5000 (п”ять тисяч) гривень 00 копійок, а всього 112 158 (сто дванадцять тисяч сто пятдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь держави (Державний бюджет Жовтневого району м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ: - 38025440, Банк одержувача: - ГУДКСУ у Запорізькій обл.., МФО: 813015, рахунок: 31214206700003, код бюджетної кодифікації: 22030001) судовий збір в розмірі 1121 (одна тисяча сто двадцять одна) гривень 58 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

21.02.2012