Ухвала суду № 22079361, 01.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р.Справа № 2а-9000/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Основянка" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. по справі№2а-9000/11/2070

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основянка"

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (надалі УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова, позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Основянка» (надалі ТОВ «Основянка», відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача на користь УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова прострочену заборгованість з фінансових санкцій та пені в сумі 2027,54 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від24.10.2011р. по справі№2а-9000/11/2070 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Основянка» про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Основянка» (м.Харків, пр.-т Московський, 248-г, кв.21) на користь Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (61082, м.Харків, пр..Московський, 198/3, р/р 256083122088 ХОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України» МФО 351823, код ЄДРПОУ 30754000) прострочену заборгованість з фінансових санкцій та пені у розмірі 2027, 54 грн.

Відповідач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не заперечуючи проти наявності у ТОВ «Основянка» заборгованості з фінансових санкцій та пені, вказує на те, що остання виникла в результаті з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови. З посиланням на Закон України «Про вирішення питання щодо заборгованості субєктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у звязку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року I кварталу 2005 року» стверджує, що сплачені позивачем суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття в складі податків згідно з чинним законодавством протягом 2004 року I кварталу 2005 року не були зараховані на особовий рахунок відповідача, а тому не можуть вважатися заборгованістю.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі, колегія суддів на підставі.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Основянка» про стягнення заборгованості в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Основянка» зареєстрований як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду Україна в Фрунзенському районі м. Харкова.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції Закону України № 799-VI від 25.12.2008 року), позивач є страхувальником.

В силу приписів ч.3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції Закону України № 799-VI від 25.12.2008 року), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Матеріалами справи підтверджено, що 24.03.2011 року УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова на підставі пункту 2 частини 9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції Закону України № 799-VI від 25.12.2008 року) за несвоєчасне погашення сум пенсійних внесків винесено рішення № 801 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у вигляді стягнення штрафу в розмірі 10% та нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка на суми недоїмки і фінансових санкцій за період з 20.01.2005 року по 29.08.2006 року на суму 1633,74 грн. та 393,80 грн. відповідно.

Вказане рішення було отримано відповідачем, не оскаржено, станом на час розгляду у суді першої інстанції заборгованість у розмірі 2027,54 грн. не погашена.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Так, судом першої інстанції зроблено висновок про наявність у відповідача обов`язку сплатити заборгованість фінансових санкцій та пені зі сплати страхові внески в сумі 2027,54 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-I (надалі Закон № 1058) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ч.6 ст. 20 Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Виходячи зі змісту ч.12 ст. 20 вищезазначеного Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В силу ч.2 ст. 106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Частиною 3 цієї ж норми Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Колегія суддів відмічає, що позивач заперечуючи проти наявності недоїмки за період з 20.01.2005 року по 29.08.2006 року зі сплати страхових внесків, що слугувала підставою для прийняття рішення відповідача № 801 від 24.03.2011 року, останнє не оскаржив ані в адміністративному ані в судовому порядку. Вказане рішення відповідача станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є чинним та таким, що підлягає виконанню в силу вищенаведених норм права.

Наявність недоїмки у відповідача по сплаті штрафних санкцій та пені у вищезазначеному розмірі підтверджується матеріалами справи (а.с.41).

Станом на час розгляду справи судом першої інстанції та на час подання апеляційної скарги вказана заборгованість, стягнення якої є предметом розгляду по даній справі, відповідачем не сплачена.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправомірності звернення УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова з даним позовом до суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Основянка" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. по справі№2а-9000/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Перцова Т. С.

Судді(підпис)

(підпис)Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т. С.