Рішення № 22076027, 20.03.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2012 р. Справа № 5024/217/2012 Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Борхаленко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Євроклас" м. Херсон

до: приватного підприємства "Техмаркет" м. Херсон

про стягнення 142155грн. 20коп.

за участю представників сторін:

від позивача уповноважена особа ОСОБА_1

від відповідача - не зявився

Приватне підприємство "Євроклас" (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з приватного підприємства "Техмаркет" (відповідач) 129232грн.00коп. заборгованості по отриманий товар згідно з договором поставки від 11.09.2009року №11/09-2009, з урахуванням укладеного між сторонами договору розстрочки сплати боргу від 02.02.2011року. Крім того, позивач просить також стягнути 12923грн.20коп. штрафу за невиконання відповідачем зобовязань по розрахунках відповідно до пункту 3.1 договору розстрочки боргу від 02.02.2011року.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за адресою м. Херсон вул. Карла Маркса №28/30 офіс 14, яка відповідно до ст. 93 ЦК України є його місцезнаходженням та зазначена в витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.01.2012року.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 01.03.20132року направлена відповідачу у встановленому порядку. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чинно, відповідно до вимог ст.. 64 ГПК України повідомлено про час і місце розгляду справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, оскільки відповідач вдруге не зявляється до суду без обґрунтування будь-яких причин неявки, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

встановив:

11 вересня 2009року між приватним підприємством "Євроклас" (позивач по справі ) та приватним підприємством "Техмаркет" (відповідач) укладено договір поставки №11/09-2009 згідно з яким позивач зобовязався передати відповідачу бетон (товар), а відповідач зобовязався прийняти товар та сплатити його вартість на визначених договором умовах.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Поставка товару відповідно до пункту 4.3 договору поставки оформляється накладними, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач в період з 12 вересня 2009року по 16 вересня 2009року передав відповідачу через його представника ОСОБА_1 бетон М-300 П 3 на загальну суму 120000грн.00коп.

Факт поставки товару підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними (аркуші справи 29 - 43).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобовязання означає виконання його належними субєктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 11.09.2009року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обовязковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

За умовами договору поставки (пункт 3.1) розрахунки за отриманий товар відповідач повинен був здійснити протягом наступних 10 банківських днів після закінчення терміну відстрочки платежу на 14 банківських днів з моменту поставки товару.

Наданими до справи доказами та розрахунком суми боргу підтверджується, що свої обовязки по розрахунках за отриманий товар за договором відповідач не виконав, у звязку з чим сторони 02.02.2011року уклали договір розстрочки погашення боргу.

За умовами договору від 02.02.2011року відповідач зобовязався сплати позивачу заборгованість за договором поставки №11/09-2009 від 11.09.2009року в сумі 120000грн.00коп., а також сплатити 3%річних в сумі 3600грн.00коп. та 14632грн.00коп. пені за несвоєчасне перерахування грошових коштів у строки узгоджені розділом 2 договору графіком, а саме: 5000грн.00коп. протягом лютого 2011року; 20000грн.00коп. протягом березня 2011року; 50000грн.00коп. протягом квітня 2011року; 59232грн.00коп. протягом травня 2011року.

Остаточний розрахунок за договором розстрочки боргу сторони узгодили не пізніше 30.05.2011року та обумовили, що після проведення розрахунків за договором розстрочки боргу від 02.02.2011року вважається погашеною заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №11/09-2009 від 11.09.2009року.

За посиланням позивача та наданими до справи доказами відповідачем частково сплачено платежі за договором від 02.02.2011року в сумі 9000грн.00коп. і станом на день звернення з позовом його борг становив 129232грн.00коп.

Доказів перерахування боргу в сумі 129232грн.00коп., або будь-яких заперечень проти позову відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення 129232грн.00коп.підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 12923грн.20коп., суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платником і одержувачем грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань врегульовано ч.2 ст.343 ГК України та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, відповідно до яких за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів пеню в розмірі, зазначеному в договорі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Отже, яким би способом не визначалася в договорі відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнено лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

Зазначене відповідає і правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові по справі №25/187 від 24.10.2011року

Укладаючи договір поставки №11/09-2009 від 11.09.2009року сторони пунктом 5.3 узгодили штрафні санкції за порушення строків оплати товару, а саме: відповідач в цьому випадку сплачує позивачу пеню, яка обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки платежу.

Розмір пені за несвоєчасне перерахування коштів в сумі 14632грн.00коп. був сторонами також узгоджений при підписані договору розстрочки боргу від 02.02.2011року та врахований в сумі, зазначеній графіком погашення боргу.

Таким чином, пеня за прострочку погашення боргу уже нарахована позивачем та врахована в сумі узгодженій сторонами договором від 02.02.2011року.

Однак, при зверненні з позовом позивач просив стягнути за порушення термінів погашення боргу штраф в розмірі 10% від несплаченої суми за договором від 02.02.2011року в розмірі 12923грн.20коп., посилаючись при цьому на пункт 3.1 договору розстрочення боргу від 02.02.2011року.

З урахуванням передбаченої законом та договором відповідальності покупця (відповідача) за несвоєчасне погашення боргу пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості яка діяла в період прострочки, вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 10% за прострочку сплати грошових коштів за договором розстрочки боргу від 02.02.2011року задоволенню не підлягають, оскільки зазначені вимоги не відповідають вимогам чинного законодавства, вони повністю повторюють відповідальність відповідача як покупця, про сплату пені, тобто за одне і те ж порушення в договорі встановлена подвійна відповідальність, що суперечить ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до відповідальності за одне і те ж правопорушення.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з приватного підприємства "Техмаркет" м. Херсон вул. К.Маркса, 28/30 офіс 14 ідентифікаційний код 33014848 інші реквізити суду невідомі на користь приватного підприємства "Євроклас" м. Херсон вул. Ладичука, 150 ідентифікаційний код 32479681 129232грн.00коп. основного боргу, 2584грн.64коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 12923грн.20коп. штрафу відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 22.03.2012