Рішення № 22070105, 15.03.2012, Вергунський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Луганська)

                                                                                Справа № 2-296/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ заочне/

15 березня 2012 року м. Луганськ

Жовтневий районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді Осіпенко Л.М.,

при секретарі Нечай Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м .Луганську цивільну справу за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

07.08.2009 року представник ПАТ „ОТП Банк” звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказав, що відповідно до кредитного договору № МL – 900/612/2006 від 26.12.2006 року відповідач отримав в банківській установі позивача кредит у розмірі 43000 доларів США на строк до 28.12.2026 року. У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не виконував умови договору, станом на 22.05.2009 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 61748,38 доларів США та 497,77 гривень, а саме: заборгованість за кредитом –42820,83 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 14188,43 доларів США та нарахована пеня за несвоєчасне виконання умов договору у розмірі 4739,03 доларів США та штраф згідно умов кредитного договору –497,77 грн.. Позивач зазначає, що 16.06.2007 року на адресу відповідача була надіслана письмові вимога про погашення заборгованості, яка ним виконана не була. Виходячи з наведеного, позивач просить суду ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 555951,56 грн., а також понесені ними судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Представник позивача ПАТ „ОТП Банк” у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила. Заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, з урахуванням думки представника позивача, який просив ухвалити рішення при заочному розгляді справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна»обґрунтованими з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

26.12.2006 року між Публічним акціонерним товариством „ОТП Банк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № МL –900/612/2006 /а.с.6-8/, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 43000 доларів США. Розмір щомісячного платежу складається з суми нарахованих процентів на фактичну суму Кредиту за фактичну кількість днів користування Кредитом та частини суми Кредиту, що підлягають сплаті щомісяця.

П. п. 4.1.1. Договору кредитування передбачає, що у разі порушення позичальником термінів погашення суми основного кредиту на відсотків за користування ним, нараховується пеня у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 1.9.1 кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов»язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником чи /та майновим поручителем своїх боргових та інших зобов»язань за цим договором. Виконання боргових зобов»язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № МL –900/612/2006 від 26.12.2006 року станом на 22.05.2009 року загальна заборгованість за кредитом становила 61748,38 доларів США, штраф –497,77 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов’язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань забезпечується неустойкою, порукою, гарантією, заставою, утриманням.

Відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно –правовим актом.

Зі службового розпорядження Національного Банку України № 205/99 від 114.03.2012 року вбачається, що станом на 15.03.2012 року курс гривні України по відношенню до долара США становив: 798,40 грн. за 100 доларів США.

Виходячи з наведеного, у суду немає підстав для відмови позивачеві у задоволенні його вимог, оскільки вони знайшли своє підтвердження в судовому засіданні з досліджених судом доказів. У судовому засіданні встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли внаслідок укладання кредитного договору № МL –900/612/2006 від 26.12.2006 року. Через порушення умов Договору з боку позичальника своєчасне погашення кредиту та відсотків не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та відсотками, яку позичальник у добровільному порядку не погасила, тому банком –позивачем відповідно до умов кредитного договору було нараховано пеню за порушення зобов’язань за кредитним договором.

Що стосується позову в частині стягення судових витрат, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з платіжних доручень банком - позивачем сплачено судовий збір на користь держави у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у повнму обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 615, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна»задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна»(р/р 26507002333333 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ідентифікаційний код 36789421) заборгованість за кредитним договором № МL –900/612/2006 від 26.12.2006 року у розмірі –493496,84 грн., а також понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього стягнути –495226 грн. /чотириста дев’яносто п’ять тисяч двісті двадцять шість гривень 84 копійок/.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, наданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: Л.М.Осіпенко