Рішення № 22069, 15.06.2006, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.2006 р. Справа № 22/205

За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібодар", с. Харківці, Пирятинського району

до відповідача Приватної фірми "Пирятин-Агро", м. Пирятин

про стягнення 109200,00 грн.

Суддя Георгієвський В.Д.

Представники:

Від позивача Колісник Ю.В., паспорт № КН 496364 від 21.10.1997р.

Від відповідача не з"явився

Справа прийнята до провадження після зміни складу суду відповідно ухвали заступника голови суду від 14.06.2006 року.

СУТЬ СПОРУ : про стягнення з відповідача 104000 грн. за користування земельною ділянкою, та 5200 грн. за юридичні послуги.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався з неявкою представника відповідача і витребуванням додаткових доказів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав з мотивів викладених у відзиві на позов (в матеріалах справи), на судове засідання повторно не з"явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справ, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно рішення загальних зборів власників земельних паїв с. Харківці Пирятинського району Полтавської області від 13.02.2002 року та у відповідності з договором суборенди земельних паїв, зареєстрованого у книзі реєстрації договорів про оренду землі за № 12 від 04.04.2002р. в Харківецькій сільській раді Пирятинського району, позивач передав відповідачу земельну ділянку загальною площею 700 га строком на один рік.

Відповідно до п. 1.4 Договору, за користування вказаною земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю кожного року орендну плату (ренту) в сумі 104000 грн., або в натуральній сільськогосподарській продукції на вказану суму, згідно з окремою домовленістю з орендодавцем.

11.05.2004 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість, однак до теперішнього часу відповідач вище вказану заборгованість не сплатив.

Тому позивач прохає задовольнити його позовні вимоги а також стягнути 5200 грн. збитків за надання юридичної допомоги.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, пов"язані з орендою землі, регулюються Законом України "Про плату за землю", Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Оскільки предметом розгляду справи є стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю, а орендна плата може бути стягнута за угодою, яка відповідає вимогам законодавства, тому суд вважає необхідним оцінити укладену сторонами угоду на предмет її відповідності вимогам закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням.

Судом встановлено, що договір не посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 47 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов"язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

Таким чином, судом встановлено, що укладений договір всупереч вимогам ст. 13 Закону України "Про оренду землі" і ст. 47 ЦК Української РСР нотаріально не посвідчений.

В силу п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов"язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Суд зазначає, що невикористання цього права у даному конкретному випадку призведе до прийняття неправильного рішення. За таких обставин, суд прийшов до висновку про необхідність у порядку ст.ст. 47, 48 ЦК УРСР визнати недійсним договір суборенди земельних паїв укладений між сторонами.

За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (ч. 1 ст. 59 Цивільного кодексу). Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову, тощо. У такому випадку одночасне з визнанням угоди недійсною суд зазначає, що вона припиняється лише на майбутнє (частина 2 ст. 59 Цивільного кодексу).

Судом встановлено, що відповідач фактично використовуючи надану в суборенду земельну ділянку, орендну плату не сплачував. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою в розмірі 104000 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення 5200 грн. за надання юридичної допомоги, то в цій частині необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру".

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним на майбутнє договір суборенди земельних паїв зареєстрованого у книзі реєстрації договорів про оренду землі за № 12 від 04.04.2002 року укладеного між приватним сільськогосподарським підприємством "Хлібодар" та приватною фірмою "Пирятин-Агро".

3. Стягнути з Приватної фірми "Пирятин-Агро", 37000, м. Пирятин, вул. Миру, 29, р/р 260061883 в ПФ АБ "Полтава-банк", МФО 551389, ЗКПО 24394073 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібодар", Пирятинський район, с. Кейбалівка (Луценко В.С.), р/р 26006100008518 в Пирятинському відділенні банку "Аваль", МФО 331605, код 31873691:

- 104000 грн. заборгованості;

- 1040 грн. держмита;

- 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гергієвський В.Д.