Постанова № 22068083, 16.03.2012, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №1-35/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2012 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді - Галацевич О.М.,

при секретарі Федоренко Р.О.,

з участю прокурора Балашкевич В.С.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст. 212 ч. 1, 358 ч. 2, 358 ч. 3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст. 212 ч. 1, 358 ч. 2, 358 ч. 3 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що будучи зареєстрованою рішенням виконавчого комітету Житомирської міської Ради за № 655932 від 19.03.2007р., як субєкт підприємницької діяльності приватний підприємець, за юридичною адресою: АДРЕСА_1 (далі ПП ОСОБА_2), та являючись платником податку на додану вартість(свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_1 від 04.04.2007 року) самостійно здійснюючи фінансово-господарську діяльність, а також виконуючи обовязки по веденню податкового та бухгалтерського обліку, усвідомлюючи покладені на неї права і обовязки щодо дотримання законодавства про оподаткування, правильність нарахування та своєчасність сплати податків та інших обовязкових платежів до бюджетів, а саме:

- згідно ст. 67 Конституції України обовязок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

- згідно ст.11 Закону України „Про систему оподаткування” №77/97-ВР від 18.02.1997 року несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) та додержанням законів про оподаткування;

- згідно Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV від 16.07.1999 року несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку;

- згідно ст.16 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97 від 03.04.1997 року ніс відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України;

- згідно п.20.1 ст.20 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994 року ніс відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства,

в порушення вищезазначених норм, в період часу з 01.05.2007 року по 31.12.2008 року, діючи умисно, протиправно, посягаючи на встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності і в першу чергу оподаткування, переслідуючи мету на ухилення від сплати податків в значних розмірах шляхом незаконного створення податкового кредиту з податку на додану вартість, підроблення документів, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб та використання підроблених документів, керуючись корисним мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій і їх наслідків, передбачаючи та бажаючи їх настання, використовуючи злочинну схему по ухиленню від сплати податків, скоїла умисний злочин у сфері господарської діяльності за наступних обставин:

ОСОБА_2, являючись приватним підприємцем, при здійсненні фінансово-господарської діяльності, мала можливість за готівкові кошти купувати різноманітні товари (роботи, послуги) у осіб, які не являлись платниками податку на додану вартість.

Купуючи таким чином ці товари (роботи, послуги), ОСОБА_2 не отримувала на них податкових накладних, в результаті чого, у відповідності з вимогами п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, була позбавлена права на отримання кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, при подальшій реалізації цих товарів (робіт, послуг) іншим субєктам підприємницької діяльності, які являються платниками податку на додану вартість, у ОСОБА_2, яка у встановленому законом порядку була зареєстрована як платник ПДВ, у відповідності з вимогами п.п.7.3.1. п.7.3.1. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168\97 від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), згідно якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку, виникали податкові зобовязання з податку на додану вартість, які необхідно було нараховувати та сплачувати до державного бюджету, та які остання не мала наміру сплачувати.

Розуміючи незаконність своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, у вигляді несплати до державного бюджету податку на додану вартість, з метою уникнути покарання за вчинення злочинних дій, ОСОБА_2, застосовує злочинну схему, суть якої полягає в тому, що зобовязання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість перекладаються на фіктивні підприємства зареєстровані на підставних осіб.

При цьому, підроблюються документи (прибуткові накладні, податкові накладні та квитанції до прибуткових касових ордерів) про неіснуючі факти купівлі товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти у підприємств з ознаками фіктивності, внаслідок чого ПП ОСОБА_2 незаконно отримувала право на кредит з податку на додану вартість, чим занижувала податкові зобовязання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість.

Таким чином зобовязання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість перекладались на підприємства з ознаками фіктивності, які в свою чергу не сплачували до державного бюджету податку на додану вартість, про що ОСОБА_2 було достовірно відомо.

Отже, фінансовим результатом використання даної злочинної схеми є несплата податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарської діяльності з продажу товарів (робіт, послуг), що в свою чергу призвело до фактичного ненадходження до державних бюджетів коштів в значних розмірах.

Так, за період 2007 року, ОСОБА_2, умисно, безпідставно, шляхом незаконного створення податкового кредиту, внаслідок підроблення документів, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підроблених документів про фіктивне придбання ПП ОСОБА_2 товарів (робіт, послуг) у ТОВ „Ексімтек” (код ЄДР 30725357), ТОВ „Компанія Статіклюкс” (код ЄДР 33194031), ТОВ „Інтерінвест центр” (код ЄДР 24103147) умисно ухилилась від сплати ПДВ на загальну суму 142426,00 грн.

Приймаючи до уваги, що згідно наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 «щодо заповнення декларації з ПДВ» суми податку на додану вартість відображаються в гривнях, ОСОБА_2, шляхом незаконного створення податкового кредиту, на підставі підроблених документів, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підроблених документів, умисно ухилилась за період 2007 року від сплати ПДВ на загальну суму142426,00 грн., що в 712 раз перевищує встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян (142426,00/200).

За період 2008 року, ОСОБА_2, умисно, безпідставно, шляхом незаконного створення податкового кредиту, внаслідок підроблення документів, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підроблених документів про фіктивне придбання ПП ОСОБА_2 товарів (робіт, послуг) у ТОВ „Ексімтек” (код ЄДР 30725357), умисно ухилилась від сплати ПДВ на загальну суму348611,00 грн.

Приймаючи до уваги, що згідно наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 «щодо заповнення декларації з ПДВ» суми податку на додану вартість відображаються в гривнях, ОСОБА_2, шляхом незаконного створення податкового кредиту, на підставі підроблених документів, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підроблених документів, умисно ухилився за період 2008 року від сплати ПДВ на загальну суму348611,00 грн., що в 1354 раз перевищує встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян (348611,00/257,5).

А всього в період часу з 01.05.2007 року по 31.12.2008 року ОСОБА_2, діючи умисно, протиправно, умисно ухилилась від сплати до державного бюджету ПДВ в сумі 491037,00 грн. (142 426,00 грн. + 348611,00), що в 2066 раз перевищує встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян (712 + 1354), що становить значні розміри.

Таким чином, ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується в умисному ухиленні від сплати податків, вчиненою особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах, в підробленні документів, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, та у використанні завідомо підроблених документів.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності.

Підсудна клопотання захисника підтримала.

Прокурор не заперечував проти заявленого клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Один із злочинів, в скоєнні якого обвинувачується підсудна, а саме за ч.2 ст. 358 КК України, у відповідності до ч. 3 ст. 12 КК України класифікується як злочин середньої тяжкості, а тому у відповідності до п.3 ч. 1 ст. 49 КК України, у суду відсутні підстави для застосування строків давності і звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння цього злочину.

В решті клопотання підлягає задоволенню, оскільки строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 358, ч. 1 ст. 212 КК України сплинули.

Керуючись ст. 49 КК України, п.5 ст. 7-1, ст. 11-1 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника задовольнити частково.

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 212 КК України у звязку з закінченням строків давності.

В задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 358 КК України у звязку з закінченням строків давності відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи діб з часу її проголошення.

Головуючий: