Постанова № 2206051, 21.10.2008, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2008 р.

Справа № 26/44-08-1726

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №140 від 29.09.2008р. справу №26/44-08-1726, призначену складом суддів: головуючий суддя –Журавльов О.О., судді –Тофан В.М., Михайлов М.В., передано від судді Одеського апеляційного господарського суду Журавльова О.О. на розгляд судді Одеського апеляційного господарського суду Савицькому Я.Ф., у складі суддів: головуючий суддя –Савицький Я.Ф., судді –Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т..

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судових засіданнях від 14.10.2008 р. та 21.10.2008р.:

від позивача : Кошкіна І.Ю., довіреність №4565 від 21.07.2008р.;

від відповідача: Лазар А.Н., довіреність №1-146 від 14.10.2008р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі „ВАТ „Укртелеком”

на рішення господарського суду Одеської області

від 18 липня 2008 року

по справі № 26/44-08-1726

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі „ВАТ „Укртелеком”

до відповідача: Військової частини А-1283

про стягнення 238834,41 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу здійснювалась повна фіксація судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 14.10.2008р., оголошено перерву до 21.10.2008р..

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2008р. по справі №26/44-08-1726 (суддя Нікіфорчук М.І.) частково задоволено позов ВАТ „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі” до військової частини А -1238 про стягнення 238834,41 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 215987,16 грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 2159,87 грн., витрати на ІТЗ по сплаті державного мита в сумі 118 грн., в решті позову відмовлено, з посиланням на те, що: 1)відповідачем в порушення умов договору №2156-8 не в повному обсязі оплачує надані позивачем послуги у зв’язку з чим у військової частини А-1283 утворилася заборгованість перед ВАТ „Укртелеком” в особі філії „Первинні мережі ВАТ „Укртелеком” за період з 29.03.2007р. по 06.02.2008р. в розмірі 215987,16 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком, та не заперечується відповідачем; відповідно до наданого відповідачем рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 163/1501-16 від 01.11.2007р. „Про внесення організації ( установи) до Реєстру неприбуткових організацій ( установ )”, військова частина А-1283 внесена до вказаного Реєстру як неприбуткова установа ( організація ) за кодом 0002, а тому з наведеного випливає, що відповідач є бюджетною, неприбутковою установою, яка не має власних коштів для погашення будь-якої заборгованості, згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України підставою для відповідальності за порушення зобов’язання є провина, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, а ст. 617 цього ж Кодексу передбачено що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, таким чином, аналізуючи приведене та зазначені норми закону суд вважає, що умови фінансування відповідача з бюджету є непереборною силою, тому і заборгованість відповідача за надані послуги виникла не по незалежним від нього причинам, а отже вина відповідача у виникненні вказаної заборгованості відсутня, а тому не підлягають стягненню з відповідача нараховані йому штрафні санкції.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ВАТ „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2008р. в частині незадоволення вимог позивача щодо сплати відповідачем 2364,59 грн. пені, 18089,75 грн. збитків від інфляції та 3392,91 грн. 3 % річних і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ „Укртелеком” в особі філії „Первинні мережі ВАТ „Укртелеком”, мотивуючи це тим, що рішенням господарського суду порушені норми процесуального та матеріального права, а саме: п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, задовольнивши клопотання відповідача, повністю звільнивши його від сплати пені, індексу інфляції та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача за порушення зобов’язань за договором.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ВАТ „Укртелеком” в особі філії „Первинні мережі ВАТ „Укртелеком”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду першої інстанції –скасувати частково, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 09.08.2006р. між ВАТ „Укртелеком” в особі „Дирекції первинної мережі” ВАТ „Укртелеком” ( 16 квітня 2004 р. перейменована у філію „Дирекція первинної мережі” ВАТ „Укртелеком”) (виконавець) та військовою частиною А-1283 (споживач) укладено договір № 2156-8 про надання платних послуг електрозв’язку, відповідно до умов якого споживач доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв’язку споживача, зазначених в додатку №1 до договору, згідно з паспортом кабельних трас кабельних ліній зв’язку.

ВАТ „Укртелеком” в особі „Дирекції первинної мережі” ВАТ „Укртелеком” виконує умови вказаного договору у повному обсягу, проте Військова частина А-1283 в порушення умов договору та вимог чинного законодавства (ст. 193 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України) своєчасно не проводить розрахунки за надані послуги, у зв’язку з чим станом у військової частини А-1283 перед ВАТ „Укртелеком” в особі „Дирекції первинної мережі” ВАТ „Укртелеком” станом на 29.02.2008 р. утворилась заборгованість в сумі 215987 грн. 16 коп..

21.05.2008р. до господарського суду Одеської області від ВАТ „Укртелеком” в особі „Дирекції первинної мережі” ВАТ „Укртелеком” надійшла позовна заява до Військової частини А-1283 про стягнення 238834,41 грн., з яких заборгованість за надані послуги зв’язку становить 215897,16 грн., пеня –2364,59 грн., збитки від інфляції –18089,75 грн., 3% річних - 2392,91 грн. та судові витрати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. 526 Цивільного кодексу України, за якою зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції вірно встановлено наявність заборгованості військової частини А1283 перед позивачем у розмірі 215897,16 грн. та правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення названої заборгованості.

Господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення відмовлено ВАТ „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком” у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції –18089,75 грн., 3% річних - 2392,91 грн. посиланням на те, що відповідно до рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 163/1501-16 від 01.11.2007р. „Про внесення організації ( установи) до Реєстру неприбуткових організацій ( установ )”, військова частина А 1283, код 22994917, яка розташована за адресою м. Одеса, провулок Штабний, б.1, внесена до вказаного Реєстру як неприбуткова установа (організація ) за кодом 0002, а тому військова частина А1283 не має власних коштів для погашення будь якої заборгованості, умови фінансування відповідача з бюджету є непереборною силою, тому і заборгованість відповідача за надані послуги виникла не по незалежним від нього причинам, тобто вина відповідача у виникненні вказаної заборгованості відсутня.

Відповідно до ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Між тим, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, встановила, що військовою частиною А1283 не надано доказів того, що за період дії договору державними органами не проводилося фінансування військової частини на оплату послуг електрозв’язку.

Крім того, додатком від 27.02.2007р. до договору №2156-8 від 09.08.2006р. сторони погодили розмір коштів, які виділені в межах ліміту на оплату послуг електрозв’язку в 2007 році.

Статтями 623-625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов’язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, крім того боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, підлягають задоволенню позовні вимоги ВАТ „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком” про стягнення 3% річних в розмірі 2392,91 грн. та індекс інфляції у сумі 18089,75 грн. за весь час прострочення виконання зобов’язання з 21.04.2007р. по 29.02.2008р..

У позові ВАТ „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком” просить стягнути з відповідача пеню (п. 4.1 договору) в розмірі 2364,59 грн..

Пунктом 4.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору в порядку, передбаченому законодавством, за порушення строків сплати, передбачених цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем надано до позовної заяви розрахунок пені, який відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 4.1 договору.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Дослідивши обставини справи та матеріальне становище військової частини А1283 (неприбуткової установи), колегія суддів приходить до висновку щодо зменшення розміру пені, та стягнення з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1000 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ВАТ „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі „ВАТ „Укртелком” слід задовольнити частково, рішення господарського суду - частково скасувати.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2008р. по справі №26/44-08-1726 скасувати частково.

Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2008р. по справі №26/44-08-1726 викласти в наступній редакції:

Стягнути з Військової частини А-1283 ( 65033, м. Одеса, пров. Штабний, 1; р/р №35219004004209 в УДК в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 22994917 ) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі” ( 03110, м.Київ, вул. Солом’янська, 3; р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 16479714) суму основного боргу в розмірі 215987 ( двісті п’ятнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят сім ) грн. 16 коп., пені –в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., збитків від інфляції у розмірі 18089 (вісімнадцять тисяч вісімдесят дев’ять) грн. 75 коп., 3392 (три тисячі триста дев’яносто дві) грн. 91 коп. –3% річних, витрати на оплату державного мита за подання позову в сумі 2384 ( дві тисячі триста вісімдесят чотири ) грн. 70 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 ( сто вісімнадцять) грн., витрати на оплату державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 1079 (одна тисяча сімдесят дев’ять) грн. 94 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2008р. по справі №26/44-08-1726 залишити без змін.

Стягнути з Військової частини А-1283 ( 65033, м. Одеса, пров. Штабний, 1; р/р №35219004004209 в УДК в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 22994917 ) до Державного бюджету України (отримувач: Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області, банк –Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області, МФО №828011, ЄДРПОУ 23213460, рахунок №31114095700008, код звітності банку 095, КБК 220900200) державне мито за розгляд справи в господарському суді апеляційної інстанції у розмірі 112 (сто дванадцять) грн. 41 коп.

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: О.Т. Лавренюк