Рішення № 2206028, 21.10.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" жовтня 2008 р. Справа № 4/132-08

Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Бориспільське підприємство «Райагрохім», с. Рогозів

про стягнення 78 210, 02 грн.

Представники: позивач –Єремов М.С.–предст.,

дов. № 16/98-07 від 19.12.2007р.;

відповідач –не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (надалі- позивач) звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Бориспільське підприємство «Райагрохім»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 78 210, 02 грн., яка складається з основного боргу в сумі 69 860,57 грн., 4 324,14 грн. пені, 3 438,81 грн. інфляції та 586,50 грн. –3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу №10-07-378 сфл від 20.06.2007р.

Відповідач в засідання суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 15.09.2008р., а тому справа у відповідності до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Відкритим акціонерним товариством «Бориспільське підприємство «Райагрохім»було укладено договір фінансового лізингу №10-07-378 сфл, згідно умов якого позивач (лізингодавець) передає відповідачу (лізингоодержувачу) у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у лізинг сільськогосподарську техніку –трактор колісний загального призначення ХТЗ –17221, зав. №1840, №1838 у кількості 2 одиниць загальною вартістю 545 200,00 грн. Факт отримання вищевказаної техніки підтверджується актом приймання-передачі №11 від 07.08.2007р. та актом приймання-передачі №15/1 від 17.08.2007р., які підписані представниками позивача, відповідача, постачальника (ВАТ "Укренергомеханізація") без зауважень та заперечень і скріплені печатками підприємств.

Пунктом 3.5.3 договору було передбачено, що відповідач зобов’язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі згідно з погодженим з позивачем графіком відповідно до умов договору.

Як зазначено в статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 4.1 договору черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні шість місяців. Розмір лізингових платежів, їх склад встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" (п.4.2 договору).

Додатками №2 та №4 Договору сторонами були укладені та погоджені графіки сплати лізингових платежів, якими передбачені суми лізингових платежів.

Так, згідно з додатком №2 до договору відповідач у період з 07.08.2007р. по 11.08.2008р. повинен був сплатити лізингові платежі в сумі 31 280,85 грн, згідно з додатком №4 - у період з 17.08.2007р. по 11.08.2008р. - в сумі 61 750,72 грн, а всього в сумі 93 031,57 грн.

Однак відповідач у порушення п.3.5.3 договору та ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг" належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті лізингових платежів.

Оскільки відповідачем була здійснена лише часткова оплата згідно договору в сумі 23 171 грн., станом на 11.08.2008р. в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 69 860,57 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів, які б свідчили про повний розрахунок за договором фінансового лізингу відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 69 860,57 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. п.7.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, та яка за його уточненим розрахунком складає 4 324,14 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Також, позивачем за порушення грошового зобов'язання нараховано 3 438,81 грн. інфляційних та 586,50 грн. –3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені, збитків від інфляції та 3% річних, обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Райагрохім" (08351, Київська область, Бориспільський р-н, с. Рогозів, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 05489336) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456) 69 860 (шістдесят дев’ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 57 коп. основного боргу, 4 324 (чотири тисячі триста двадцять чотири) грн. 14 коп. пені, 3 438 (три тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 81 коп. інфляційних, 586 (п’ятсот вісімдесят шість) грн. 50 коп. 3% річних, 783 (сімсот вісімдесят три) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щоткін О.В.