Рішення № 22055306, 15.03.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2012 р. Справа № 5016/3879/2011(8/196)

За позовомПрокурора Березанського району в інтересах держави в особі

Миколаївської обласної державної адміністрації,

54009, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22,

та Відділу Держкомзему в Березанському районі Миколаївської області,

57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33,

до відповідачів:

1) Березанської районної державної адміністрації,

57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33;

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

54020, АДРЕСА_1,

про скасування розпорядження № 222 від 13.03.2010р. та визнання недійсним з моменту вчинення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Березанською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, щодо земельної ділянки площею 0,99 га грошовою оцінкою 123 232,29 грн., розташованої в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

від позивача 1: ОСОБА_2, довіреність № 47/10-05-60/6-12 від 11.01.2012р.

від позивача 2: не зявився,

від відповідача 1: не зявився,

від відповідача 2: не зявився.

У судовому засіданні бере участь прокурор Ібрагімова А.О., посвідчення № 170 від 24.11.11.

У листопаді 2011 року Прокурор Березанського району Миколаївської області (далі прокурор) звернувся до господарського суду з позовом, предявленим в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі позивач 1) та Відділу Держкомзему в Березанському районі Миколаївської області (далі позивач-2) про:

І. Скасування розпорядження виконувача функцій і повноважень голови Березанської районної державної адміністрації за № 222 від 13.03.2010р.;

ІІ. Визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 31.03.2010р. між Березанською районною державною адміністрацією (далі відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі відповідач-2) щодо земельної ділянки площею 0,99 га грошовою оцінкою 123232 грн. 29 коп., розташованої в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Ухвалою від 07.11.2011р. про порушення провадження у справі господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду лише в частині другої позовної вимоги; щодо першої вимоги - в прийнятті позовної заяви відмовив на підставі ст. 62 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України.

Не погодившись із вказаною ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.01.2012р. ухвалу господарського суду Миколаївської області від 07.11.2011р. в частині відмови у прийнятті позовної заяви про скасування розпорядження Заступника голови Березанської районної державної адміністрації за № 222 від 13.03.2010р. скасовано, а справу передано на розгляд господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою від 20.01.2012р. господарський суд Миколаївської області призначив справу до розгляду у судовому засіданні 31.01.2012р. За заявою прокурора від 31.01.2012р. суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів та відклав розгляд справи на 20.02.2012р., однак у призначений час засідання не відбулося через хворобу судді про що сторони і прокурор були повідомлені листом № 5016/3879/2011(8/196)/2218/2012 від 17.02.2012р.

Ухвалою від 22.02.2012р. Господарський суд Миколаївської області призначив судове засідання на 15.03.2012р.

12.03.2012р. до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява про уточнення позовних вимог № 45-602вих-12 від 05.03.2012р. з доказами її надсилання та вручення учасникам процесу.

Пленум Вищого господарського суду України (далі ВГСУ) у своїй постанові від 26.12.2011р. № 18 (п.3.11) зазначив, що ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про “доповнення” або “уточнення” позовних вимог, або заявлення “додаткових” позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

-подання іншого (ще одного) позову, чи

-збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

-обєднання позовних вимог, чи

-зміну предмета або підстав позову.

Оцінивши заяву прокурора № 45-602вих-12 від 05.03.2012р. про уточнення позовних вимог, суд вважає її заявою про зміну предмета позову. Оскільки з вказаною заявою прокурор звернувся до суду до початку розгляду справи по суті, її прийнято судом.

Таким чином, у судовому засіданні 15.03.2012р. розглядалася справа з такими позовними вимогами:

І. Скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 222 від 13.03.2010р.;

ІІ. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки, укладений 31.03.2010р. між Березанською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,99 га грошовою оцінкою 123232 грн. 29 коп., розташованої в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Незважаючи на те, що ухвали, якими суд повідомляв відповідача-2 про дати, час і місце судових засідань, повернуті Укрпоштою до господарського суду з позначками “зі спливом строку зберігання”, суд вважає що його також повідомлено належним чином. Позиція суду з цього питання ґрунтується на такому: відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі - ЄДРЮОФОП). У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що як за повідомленою прокурором, так і за зазначеною в ЄДРЮОФОП адресою відповідача-2 є квартира АДРЕСА_1. Саме за цією адресою господарський суд надсилав ухвали відповідачу-2, тому є усі підстави вважати, що про розгляд справи фізична особа підприємець ОСОБА_1 повідомлена належним чином.

Відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом на надання відзивів на позовну заяву. Листом від 12.01.2012р. № 01-01-3-30-12 відповідач-1 повідомив, що не заперечує проти позовних вимог прокурора щодо визнання недійсним з моменту вчинення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, тому, користуючись приписами вказаної статті закону, суд розглянув справу без відзивів на позовну заяву, за матеріалами наданими прокурором.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача-1 та думку прокурора, господарський суд, -

встановив:

Посилаючись на норми чинного законодавства та рішення господарського суду Миколаївської області від 09.02.2010р. № 6/6/10, 13.03.2010р. відповідач-1 прийняв розпорядження № 222 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці України ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 49 років для комерційного використання під розміщення котеджних будинків за рахунок земель державного підприємства “Очаківське ЛМГ” в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі Розпорядження). Вказаним Розпорядженням земельну ділянку площею 0,99 га вилучено із земель Держлісфонду та надано ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 49 років для комерційного використання; землевпорядній організації запропоновано встановити в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки у відповідності з проектом землеустрою; громадянці ОСОБА_1 рекомендовано укласти договір оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства.

На підставі Розпорядження 31.01.2010р. між відповідачем - 1 та громадянкою ОСОБА_1 укладено договір оренди землі (далі Договір), згідно з яким відповідач-1, відповідно до Розпорядження, надає, а громадянка ОСОБА_1 приймає у строкове платне володіння та користування земельну ділянку відкритих земель для комерційного використання під розміщення котеджних будинків, із земель ДП “Очаківське лісомисливське господарство”, за межами населеного пункту в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Обєктом оренди за Договором є земельна ділянка площею 0,99 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4820982200:10:000:0036; нормативна грошова оцінка становить 123232 грн. 29 коп.

Позитивне рішення господарського суду Миколаївської області від 09.02.2010р. по справі № 6/6/10 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (відповідач-2 у справі № 5016/3879/2011(8/196)) до Березанської районної державної адміністрації та Державного підприємства “Очаківське лісомисливське господарство” про визнання права отримати земельну ділянку в користування та зобовязання вчинити певні дії, на підставі якого 13.03.2010р. було прийнято оспорюване Розпорядження, скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. № 6/6/10. Спираючись на згадану постанову, прокурор звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та Відділу Держкомзему в Березанському районі Миколаївської області про скасування Розпорядження та визнання недійсним Договору, укладеного Березанською районною державною адміністрацією з громадянкою ОСОБА_1

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 09.12.2010р., залишеною без змін Апеляційним судом Миколаївської області (ухвала від 10.02.2011р. по справі № 22ц-581/2011р.), у відкритті провадження за вказаним позовом відмовлено з підстав того, що даний спір виник з господарських відносин та відповідач ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем.

Господарський суд, виходячи з субєктного складу сторін та наявності у громадянки ОСОБА_1 статусу фізичної особи підприємця, цілком згоден з такою правовою позицією і вважає, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 є належним відповідачем-2 у даній справі.

Що ж до правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства оспорюваних Розпорядження та Договору, суд виходить з такого: порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлений ст. 124 Земельного кодексу (далі ЗК) України. Відповідно до наведеної норми ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Яке вже зазначалося, оспорюване Розпорядження прийняте відповідачем 1 на підставі скасованого судового рішення господарського суду Миколаївської області від 09.02.2010р. у справі № 6/6/10, тому усі його приписи, у тому числі й про зобовязання громадянки ОСОБА_1 укласти Договір оренди землі, є такими, що суперечать закону. Відповідно до ст. 43 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, згідно з якою акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

За таких обставин, Договір, що укладений на підставі Розпорядження, яке суперечить закону, не відповідає вимогам ЦК України щодо дійсності правочину. Так, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна з сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України). Оскільки оспорюваний Договір не відповідає зазначеним вимогам як такий, що укладений на підставі прийнятого з порушенням закону Розпорядження, його слід визнати недійсним.

Оскільки за вказаним Договором повернути вже здійснене за ним користування земельною ділянкою неможливо, Договір слід визнати недійсним лише на майбутнє.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. З контексту п. 2.6 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 вбачається, що преюдиціальне значення надається фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах).

Відтак, факт порушення відповідачем-1 під час прийняття Розпорядження та укладення Договору вимог ст. 57 ЗК України, згідно з якою землі лісового фонду можуть передаватися в користування лише спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства, є преюдиціальним і не потребує доказування.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, чинному законодавству не суперечать, відповідачами не спростовані, - вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України господарські (судові) витрати покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 22, 35, 44, 49, 75, 82 85 ГПК України, господарський суд

вирішив:

Позов прокурора задовольнити повністю.

Скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 222 від 13.03.2010р.

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки, укладений 31.03.2010р. між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області (57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33; ідентифікаційний код 04056693) та ОСОБА_1 (54020, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щодо земельної ділянки площею 0,99 га грошовою оцінкою 123232 грн. 29 коп., розташованої в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Стягнути з Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33; ідентифікаційний код 04056693) в доход державного бюджету України, Банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області; МФО банку 826013; рахунок 31218206783002; одержувач - Державний м. Миколаїв 22030001; ЄДРПОУ 37992781; код класифікації доходів 22030001; назва кода класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); назва суду - господарський суд Миколаївської області; призначення платежу: Судовий збір, п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір”, судовий збір у сумі 536 (пятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (54020, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України, Банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області; МФО банку 826013; рахунок 31218206783002; одержувач - Державний м. Миколаїв 22030001; ЄДРПОУ 37992781; код класифікації доходів 22030001; назва кода класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); назва суду - господарський суд Миколаївської області; призначення платежу: Судовий збір, п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір”, судовий збір у сумі 536 (пятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано “21” березня 2012 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька