Рішення № 22055246, 21.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.12 Справа№ 5015/511/12

За позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів,

до відповідача:фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

про:стягнення коштів та розірвання договору оренди.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

прокурора:Семенюк І.В. посвідчення №57,

позивача:ОСОБА_3 довіреність №139 від 16.01.2012 р.,

відповідача:не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів та розірвання договору оренди. Ухвалою від 13.02.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.02.2012 р. Рух справи відображено у попередніх ухвала суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Між сторонами у справі 09.09.2010 р. було укладено договір оренди №27/2010/КЕВ нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Відповідач неналежно виконує зобовязання із сплати орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 20157,53 грн. Крім того, відповідачу нараховано 997,16 грн. штрафу та 755,93 грн. пені. У звязку з тривалою несплатою орендної плати просить розірвати Договір оренди.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.02.2012 року, причин неприбуття не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 09.09.2010 р. було укладено договір оренди №27/2010/КЕВ нерухомого військового майна, розташованого у Львівському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2 (надалі Договір оренди). За умовами цього договору орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає у строкове платне користування нерухоме військове майно нежитлові приміщення площею 105,2 м2 в АДРЕСА_2 (надалі - майно), що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова розташоване за адресою: АДРЕСА_2, вартість якого визначена на 31.07.2009 р. за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 240140,00 грн. та відповідає актуалізованому висновку станом на 31.07.2010 р.

Між цими ж сторонами укладено додатковий договір №27-1/2010/КЕВ від 31.12.2010 р. нерухомого військового майна. Цим договором сторони погодили зміни до пункту 10.1 розділу 10 Договору оренди та продовжили строк його дії до 31.12.2012 р.

Майно передано відповідачу в оренду за актом приймання-передачі від 09.09.2010 р.

Як убачається з розрахунку позовних вимог станом на 01.02.2012 р., заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за Договором оренди становить 20157,53 грн. (в тому числі 204,67 грн. компенсації частини податку на землю). Зазначеного факту відповідачем не спростовано.

Претензією №3242 від 26.10.2011 р. відповідача повідомлено про допущену заборгованість з орендної плати та можливість вжиття заходів для розірвання Договору оренди у разі непогашення заборгованості. Відповідач отримав претензію 08.11.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.10.2011 р. у справі №5015/4782/11 позовні вимоги задоволено, стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка 3а, ідентифікаційний код 07638027) 12541,89 грн. заборгованості, 162,90 грн. пені та 376,26 грн. штрафу, 130,81 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Як убачається із зазначеного рішення заборгованість виникла у зв'язку з невиконанням умов договору оренди №27/2010/КЕВ від 09.09.2010 р. за період з січня 2011 р. до травня 2011 р. Рішення суд набрало законної сили.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникло зобовязання з приводу оренди нерухомого майна на підставі Договору оренди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України, частині 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач прийняв у користування за плату нежитлові приміщення площею 105,2 м2 в АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Одним із основних обовязків орендаря у зобовязанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Такий обовязок визначається частиною 3 статті 18, частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 286 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 5.3 Договору оренди орендар зобовязувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Пунктами 3.1, 3.3, 3.6 Договору оренди визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди вересень 2009 року 1651,64 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідач прийняв у користування приміщення, проте у порушення умов пунктів 5.3 та 3.6 Договору оренди не проводив оплату за користування ним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 19952,86 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Крім того, в силу вимог пункту 5.15 орендар зобовязався щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,005 га., на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 204,67 грн. компенсації частини податку на землю, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З урахуванням наведеного, перевіривши правильність розрахунку пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 755,93 грн. підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення штрафу, то суд зазначає таке. Згідно з пунктом 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 3% суми заборгованості. Оскільки сторонами погоджено таку форму відповідальності за неналежне виконання умов Договору оренди, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, вимогу про стягнення штрафу.

Водночас суд вважає невірним здійснений позивачем розрахунок штрафу у сумі 997,16 грн., оскільки його обчислено із суми заборгованості у розмірі 30878,96 грн., хоч до стягнення підлягає 20157,53 грн. Провівши перерахунок штрафу, судом встановлено, що до стягнення підлягає 604,73 грн. штрафу, оскільки попереднім судовим рішенням уже було стягнуто штраф за попередню заборгованість. В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими. В решті позовні вимоги в цій частині суд відхиляє.

Що стосується вимоги про розірвання договору оренди, то суд виходив із наступного.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним із наслідків порушення зобовязання є його розірвання. Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно частиною 3 статті 26 закону України "Про оренду державного та комунального майна", на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Виходячи з положень частини 3 статті 285, статті 286 Господарського кодексу України, статті 762 Цивільного кодексу України, статей 18, 19 закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 7.2 Договору оренди орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Несплата або несвоєчасна сплата орендної плати за орендоване державне або комунальне майно є підставою для розірвання договору оренди.

Враховуючи ту обставину, що відповідач допустив порушення умов Договору оренди, яке полягало у порушенні несплаті орендних платежів, що в сукупності становить більше 8 місяців, суд вважає таке порушення істотним, а тому вимоги позивача про розірвання Договору оренди є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в частині задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 17, 18, 19, 26 закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 193, 283, 285, 286 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 610, 611, 612, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (адреса: вулиця Шевченка, будинок 3-А, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область,79016; ідентифікаційний код 07638027) 20157,53 грн. боргу, 755,93 грн. пені, 604,73 грн. штрафу.

3.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 2682,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

4.Розірвати договір оренди №27/2010/КЕВ від 09.09.2010 р. нерухомого військового майна, розташованого у Львівському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова (адреса: вулиця Шевченка, будинок 3-А, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область,79016; ідентифікаційний код 07638027) та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

5.Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2012 року.

Суддя Рим Т.Я.