Рішення № 22055151, 19.03.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.12 Справа № 29/5014/394/2012

За позовом:Публічного акціонерного товариства

«Луганськгаз»в особі філії управління

«Антрацитміжрайгаз», м. Антрацит

Луганської області,

до відповідача:Колективного підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство»«Ровенькитеплокомуненерго», м. Ровеньки Луганської області,

про стягнення 4432 473 грн. 89 коп.,

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Опренко М.В.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: ОСОБА_1., юрисконсульт, довіреність № 43

від 26.12.2011;

ОСОБА_2., юрисконсульт, довіреність № 45

від 26.12.2011;

від відповідача: повноважний представник у судове засідання

не прибув.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 14.02.2012 Публічне акціонерне товариство «Луганськгаз»в особі філії управління «Антрацитміжрайгаз»(далі ПАТ «Луганськгаз», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 14.02.2012 № 59 про стягнення з Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго»(далі КП «СТП «Ровенькитеплокомуненерго», відповідача у справі) 4432 473 грн. 89 коп., з яких:

- 4363 846 грн. 26 коп. - борг за договором № 05/02 ТЕ поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.09.2011 за період з листопада 2011 року по січень 2012 року;

- 68 627 грн. 63 коп. - пеня за період прострочення оплати з 01.12.2011 по 12.02.2012.

Позивач з посиланням на норми статей 525, 526, 530, 549, 550, 611, 612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору щодо оплати спожитого природного газу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Комунальне підприємство «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго» (далі КП «СТП «Ровенькитеплокомуненерго») відповідач у справі, надав відзив на позов від 19.03.2012, в якому вимоги позивача визнав повністю.

При зясуванні фактичних обставин справи, дослідженням поданих позивачем у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

30.09.2011 між сторонами у справі був укладений договір № 05/02 ТЕ на постачання природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобовязався поставляти Покупцеві (відповідачу у справі) імпортований природний газ, а Покупець зобовязався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 1.2 цього договору (а.с.8-12).

Планові обсяги природного газу, що передається відповідачу визначені пунктом 1.2 цього договору, зокрема, позивач зобовязався передати відповідачу в період з 01.10.2011 по 31.12.2012 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 8556,426 тис.куб.м.

Згідно пункту 3.1 договору вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів природного газу складає 1309,2000 грн. з ПДВ.

Приймання передача газу, поставленого позивачем відповідачу у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання передачі газу складається на підставі технічних актів приймання передачі газу між газотранспортним підприємством та відповідачем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого позивачем (пункт 2.2 додатку № 1 до договору № 05/02 ТЕ від 30.09.2011).

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання передачі газу до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.3.1 договору у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Поставка природного газу відповідачу підтверджена актами приймання передачі за період з 01.11.2011 року по 31.01.2012 року (а.с.27-32) та актом про фактичне споживання природного газу від 30.11.2011 (а.с.34), які залучено до матеріалів справи.

Поставлений газ відповідачем був оплачений частково: 501903,00 грн. у грудні 2011 року та 176048,00 грн. в січні 2012 року, про що свідчать акти звірки взаєморозрахунків за реалізацію природного газу (а.с.33,35) та визнано відповідачем.

Залишок боргу на дату звернення з позовом складає 4363 846 грн. 26 коп. за поставлений газ у період з листопада 2011 року по січень 2012 року.

Не виконання відповідачем зобов'язань по розрахунку за отриманий природний газ і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач у справі відзивом на позов визнав позовні вимоги повністю.

Під час судового розгляду справи докази часткової або повної сплати суми боргу відповідачем не надані.

Оцінивши всі обставини справи, подані позивачем докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № 05/02 ТЕ на постачання природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.09.2011, який за своєю правою природою є договором поставки, різновидом договору купівлі-продажу у сфері господарської діяльності і до них застосовуються як загальні положення про зобовязання так і положення про купівлю-продаж, поставку, що містяться в главах 54 Цивільного кодексу України та 19, 30 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні положення про купівлю продаж визначені главою 54 ЦК України.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу природний газ в обсязі передбаченому договором.

Претензій у відповідача щодо постачання природного газу немає.

Обсяги спожитого природного газу у період з листопада 2011 року по січень 2012 року позивач підтверджує відповідними актами приймання передачі природного газу (а.с.27-32) та актом про фактичне споживання природного газу від 30.11.2011 (а.с.34).

Втім, відповідач в порушення умов пункту 4.1 договору № 05/02 ТЕ від 30.09.2011 частково оплатив спожитий у листопаді 2011 року січні 2012 року природний газ у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість на дату звернення з позовом у сумі 4363 846 грн. 26 коп., яка підтверджена матеріалами справи, є обґрунтованою та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем на підставі пункту 7.3 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню за період прострочення з 01.12.2011 по 12.02.2012 включно у сумі 68 627 грн. 63 коп.

Відповідач заперечень щодо розрахунку суми пені не подав.

Перевіркою розрахунку заявленої суми пені порушень законодавства та арифметичних помилок судом не встановлено, а тому пеня у сумі 68 627 грн. 63 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1411 грн. 50 коп. сплачений позивачем за подання позову слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Ровенькитеплокомуненерго», 94707, м. Ровеньки Луганської області, кв. Шахтарський, б/н, ідентифікаційний код 35100378, на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі Антрацитівського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, 91055, м. Луганськ, вул. Т.Шевченко, буд.102, ідентифікаційний код 05451150, заборгованість за договором № 05/02 ТЕ поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.09.2011 за період з листопада 2011 року по січень 2012 року в сумі 4363 846 грн. 26 коп., пеню в сумі 68 627 грн. 63 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 64 380 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 23.03.2012.

СуддяР.Є. Якушенко