Рішення № 22055061, 13.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2012 р. Справа № 8/017-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пента-Офіс», ідентифікаційний код: 33192158, місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр-т Московський, 9-В,

до відповідача: приватне підприємство «Юридична компанія «Мій адвокат», ідентифікаційний код: 36444762, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, площа Шевченка, 3, оф. 145 Б,

про стягнення боргу

за участю представників сторін

від позивача: директор товариства з обмеженою відповідальністю «Пента-Офіс»Лешенок Р.М., яка діє на підставі протоколу зборів учасників товариства від 31.01.2011 року за № 11, та ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 27.02.2012 року за № 33;

від відповідача: не зявився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Пента-Офіс»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного підприємства «Юридична компанія «Мій адвокат»(далі за текстом : Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 01.02.2010 року за №14 (далі за текстом: Договір) на загальну суму 11089,80грн. (одинадцять тисяч вісімдесят девять гривень 80 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує умови Договору щодо виконання взятих на себе зобовязань по сплаті орендних платежів, внаслідок чого у Відповідача станом на 27.11.2011 року виникла заборгованість на загальну суму 11089,80 грн. (одинадцять тисяч вісімдесят девять гривень 80 коп.), з якої основний борг у сумі 8877,94 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 94 коп.), пеня у сумі 1945,52 грн. (одна тисяча девятсот сорок пять гривень 52 коп.), 3-ри проценти річних у сумі 266,34 грн. (двісті шістдесят шість гривень 34 коп.).

Відповідно до ухвали суду від 02.02.2012року порушено провадження у справі №8/017-12 та призначено її розгляд на 28.02.2012року.

28.02.2012 року в судове засідання зявився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 02.02.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 02.02.2012 року не виконав. Ухвалою суду від 28.02.2012 року розгляд справи відкладено на 13.03.2012 року.

13.03.2012 року в судове засідання зявився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 02.02.2012 року та від 13.03.2012 року не виконав. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 13.03.2012 року.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, зясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Цивільний кодекс України у ч.2 ст.202 передбачає, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

01.02.2010 року між Позивачем і Відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна від 01.02.2010 року за №14.

Відповідно до п.1.1. Договору, Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (Відповідач) отримує в тимчасове платне користування нежитлове приміщення (далі за текстом: Обєкт оренди) за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 9-В, загальною розрахунковою площею 65,8 м. кв. згідно Додатку № 1 до цього Договору, що є його невідємною частиною, з метою розміщення на його території ділового офісу Орендаря.

За умовами п.п. 1.2., 1.3. Договору, Обєкт оренди розташований в будинку за адресою: м.Київ, пр-т. Московський, 9-в, що належить Орендодавцю на праві приватної власності, яке підтверджується Реєстраційним посвідченням №009006 від 29.03.2005 року.

Позивач з метою виконання п.п. 3.1., 3.2. Договору 01.02.2010 року передав Відповідачу в користування Обєкт оренди, про що Позивач та Відповідач склали акт приймання-передачі від 01.02.2010 року.

Договір у п. 3.5. передбачає, що якщо, в разі припинення дії даного Договору за будь-яких умов чи причин, що узгодженні сторонами при укладенні цього Договору, Орендар відмовляється повернути приміщення та підписати Акт здачі прийому Обєкту оренду, Орендодавець має право призначити свою комісію, яка своїм записом в Акті здачі прийому підтверджує факт відмови Орендаря передати у встановленому порядку орендоване приміщення. З цього моменту приміщення вважається повернутим Орендодавцю та звільненим від майна Орендаря.

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5. Договору, за зазначений Обєкт оренди Орендарем сплачується договірна орендна плата у сумі 7896,00 грн. (сім тисяч вісімсот девяносто шість гривень 00 коп.). Зазначена в п. 2.1. розмір орендної плати є базовим. Сплата за перший та всі наступні за цим місяці оренди здійснюється Орендарем шляхом передплати у розмірі 100 % базової ціни поточного місяця у термін не пізніше останнього числа поточного місяця на поточний рахунок Орендаря. Фактична орендна плата за звітній місяць розраховується Орендодавцем шляхом коригування сплаченої авансом базової орендної плати за звітній місяць на індекс інфляції звітного місяця. Якщо розмір фактичної орендної плати звітного місяця, розрахований з урахуванням індексу інфляції, перевищує розмір сплаченої авансом базової орендної плати звітного місяця, Орендодавець надає Орендарю відповідний рахунок для здійснення останнім відповідної доплати у триденний термін з дати отримання даного рахунку. Орендна плата сплачується за весь строк користування Обєктом оренди, тобто до числа, вказаного в Акті згідно п. 3.4. При цьому перед підписанням Сторонами Акту приймання передачі, зазначеного у п. 3.1. даного договору, Орендар сплачує Орендодавцю страховий платіж у розмірі базової орендної плати, зазначеної у п. 2.1, який буде вважається сторонами як авансовий платіж за останній місяць оренди за даним договором. Орендар додатково сплачує Орендодавцю частину витрат останнього, що стосуються комунальних та будь-яких інших послуг з обслуговування обєкту оренди або прилеглої до нього території, які надаються Орендарю. Перелік зазначених послуг та розмір сплати за них встановлюється пропорційно до займаної Орендарем корисної площі в офісній будівлі, обчислюється щомісячно відповідно до розрахунку (Додаток №2 до Договору оренди) і є часткою загальної вартості комунальних та інших послуг, якими забезпечується офісна будівля. Перелік послуг, що наведений у зразку розрахунку (Додаток №2 до Договору оренди) не є вичерпним і в період дії Договору оренди може планово, або вимушено змінюватися (зменшуватися/збільшуватися) за згодою сторін. Сплата за визначенні Додатком № 2 послуги, отримані Орендарем у попередньому місяці, здійснюється останнім у поточному місяці в триденний термін після отримання ним від Орендодавця розрахунку, виконаного за встановленою формою відповідно до Додатку № 2 до Договору оренди.

Договір у п. 6.1. передбачає, що цей Договір діє з 01.02.2010 року до 31.12.2010 року включно.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав , передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій , а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Крім того, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільний кодекс України у ст. 530 передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Цей же Кодекс у ст. 762 передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Господарський кодекс України у ч. 1 ст. 286 передбачає, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідач в порушення вимог п.п. 1.1., 2.1., 2.3., 2.4., 2.5., 3.1., 3.2. Договору, ст.ст. 526, 530, 762 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України за період користування Обєктом оренди з березня по жовтень 2010 року частково сплатив Позивачу орендну плату та частково відшкодував Позивачу витрати останнього на утримання Обєкту оренди, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Договором у вигляді основного боргу у сумі 8877,94 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 94 коп.).

В якості підтвердження своїх вимог, Позивачем надано суду відповідний розрахунок заборгованості Відповідача за Договором та акт звіряння взаєморозрахунків від 27.11.2010 року, копії яких долучено до матеріалів справи та достовірність яких Відповідач не заперечує.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом 27.11.2011 року у вигляді основного боргу складає 8877,94 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 94 коп.).

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості за Договором у вигляді основного боргу у сумі 8877,94 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 94 коп.) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не зявився, заперечень щодо наявності заборгованості чи інших письмових доказів щодо спростування заборгованості суду не надав та не надіслав.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 1945,52 грн. (одна тисяча девятсот сорок пять гривень 52 коп.) та 3-и проценти річних у сумі 266,34 грн. (двісті шістдесят шість гривень 34 коп.).

Господарський кодекс України у ст.216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Цивільний кодекс України у ст. 625 передбачає, що за прострочення виконання грошового зобовязання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобовязання (Постанова Верховного суду України від 16.05.2006 року у справі №10/557-26/155).

Дії Відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст.610 Цивільного кодексу України), тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання (ст.612 Цивільного кодексу України), внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом та договором відповідальності.

Відповідно до п. 2.6. Договору, за прострочення строку сплати орендної плати та сплати за визначені Додатком № 2 послуги Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки платежу. Розмір пені у кожному конкретному випадку прострочки платежу Орендар розраховує самостійно, а сплату даної пені Орендар здійснює одночасно із здійсненням основного простроченого платежу.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 1 945,52 грн. (одна тисяча девятсот сорок пять гривень 52 коп.) та розмір 3-х процентів річних становить 266,34 грн. (двісті шістдесят шість гривень 34 коп.), перевіркою обґрунтованості та правильності якого встановлено, що він є обґрунтованим і вірним та відповідає умовам Договору.

Враховуючи наявність у Відповідача заборгованості за Договором та керуючись п.2.6. Договору, ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», суд задовольняє позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у сумі 1945,52 грн. (одна тисяча девятсот сорок пять гривень 52 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 266,34 грн. (двісті шістдесят шість гривень 34 коп.)

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не зявився, заперечень щодо наявності заборгованості чи інших письмових доказів щодо спростування заборгованості суду не надав та не надіслав.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем повністю або частково.

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобовязань судом встановлений.

Згідно з ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищесказане, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобовязань за Договором, є належними і допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобовязань, взятих ним, відповідно до Договору.

У судовому засідання, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем по суду не заперечувались.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот девять гривень 50 коп.) відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пента-Офіс»до приватного підприємства «Юридична компанія «Мій адвокат»про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Юридична компанія «Мій адвокат», ідентифікаційний код: 36444762, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, площа Шевченка, 3, оф. 145 Б, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пента-Офіс», ідентифікаційний код: 33192158, місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр-т Московський, 9-В, заборгованість за договором від 01.02.2010 року за №14 у вигляді основного боргу у сумі 8877,94 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 94 коп.), пені у сумі 1945,52 грн. (одна тисяча девятсот сорок пять гривень 52 коп.), 3-х процентів річних у сумі 266,34 грн. (двісті шістдесят шість гривень 34 коп.), судовий збір у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот девять гривень 50 коп.).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 13.03.2012 року