Рішення № 22054926, 14.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/20/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.12 Справа № 5009/430/12

Суддя Носівець В.В.

за позовом публічного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81)

до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 4834,47 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 06 від 03.01.2012 р., паспорт НОМЕР_2 від 13.08.1996 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 31.01.2012 року звернувся позивач публічне акціонерне товариство “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” з позовною заявою до відповідача субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 4834,47 грн., з яких: 4189,01 грн. основна заборгованість, 400,00 грн. штраф, 194,83 грн. пеня, 38,05 грн. 3 % річних, 12,58 грн. інфляційні втрати, на підставі договору оренди № 06110460 від 01.03.2011 р. та керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 610, 625 ЦК України, ст. 218 ГК України.

Ухвалою суду від 20.01.2012 року порушено провадження у справі № 5009/430/12, присвоєно справі номер провадження 18/20/12, судове засідання призначене на 22.02.2012 р. Розгляд справи відкладався на 14.03.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2012 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання 22.02.2012 р. та 14.03.2012 р. не зявлявся, про причини неявки суд не повідомляв

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу на адресу, повідомлену суду позивачем. Повідомлена суду адреса збігається із зазначеною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців НОМЕР_3 від 12.03.2012 р. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом, в порядку ст. 64 ГПК України.

Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 14.03.2012 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розгляд справи закінчений.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” імені А.Н. Кузьміна” (правонаступником якого є: публічне акціонерне товариство Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.Н. Кузьміна”) (позивач, орендодавець) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (відповідач, орендар) 01.03.2011 р. уклали договір оренди № 06110460 (далі договір).

Згідно з п.п. 1.1., 1.2., 1.4. договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (надалі обєкт оренди), що знаходиться у будівлі (інв. № 100000024) за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 55,18 м2. Мета використання розташування центра здоровя. Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами тексту договору.

Відповідно до п. 1.3. договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 30.09.2011 р. до договору, строк оренди з 01 березня 2011 р. по 30 вересня 2011 р.

Орендодавець має право передати орендарю обєкт оренди по акту приймання-передачі, в якому вказується технічний стан приміщення на день передачі в оренду. Акт приймання-передачі є невідємною частиною цього договору (п. 2.3. договору).

Орендар має право та приймає на себе зобовязання своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю вартість оренди та компенсувати вартість спожитих енергоресурсів (п. 3.2. договору).

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. договору встановлено, що за обєкт оренди орендар сплачує щомісячно орендодавцю орендну плату за наступним графіком: 67,95 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 (один) м2 основної площі; 10,75 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 (один) м2 допоміжної площі; 3,25 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 (один) м2 загального використання. Щомісячний розмір орендної плати вказаний в п. 4.1., починаючи з другого місяця оренди приміщення та за кожний наступний місяць підлягає індексуванню на коефіцієнт інфляції за попередній місяць, індексування розміру орендної плати здійснюється орендодавцем із зростаючим підсумком. В разі відсутності індексу інфляції, розмір орендної плати за поточний місяць залишається не зміненим. Оплата за спожиті енергоресурси здійснюється на підставі доданого до договору рахунку, узгодженого сторонами.

Встановлену в п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору оплату орендар зобовязаний перераховувати на розрахунковий рахунок орендодавця, вказаний в п. 8 даного договору, щомісячно до 7 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем. В разі виставлення рахунку пізніше вказаного строку, орендар зобовязаний сплатити рахунок протягом 10 днів з дня його поштової відправки орендодавцем або вручення уповноваженому представнику орендаря нарочно (п. 4.5. договору).

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2 договору, обєкт оренди вважається фактично переданим орендарю-орендодавцем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обєкт оренди вважається повернутим орендарем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі про повернення обєкту оренди орендарем-орендодавцю.

Згідно із п. 7.7. договору, в разі неотримання орендодавцем рахунків, актів виконаних робіт по провині пошти або по іншим обставинам, орендар зобовязується вжити усі необхідні заходи по отриманню даних документів та оплаті орендних платежів згідно з п. 4 даного договору. При недотриманні даної умови орендарем, в разі виникнення спору, він позбавляється права посилатися на факт неотримання рахунків, актів виконаних робіт тощо.

Згідно двосторонньо підписаному акту приймання-передачі орендованого приміщення від 01.03.2011 р. позивач передав, а відповідач отримав приміщення, що знаходиться у будівлі за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 55,18 м2, для розташування центру здоровя.

Позивачем, відповідно до умов договору оренди, відправлялися відповідачу рахунки-фактури № 4152717 від 31.08.2011 р., № 4153503 від 31.08.2011 р., 4154480 від 30.09.2011 р., № 4154598 від 30.09.2011 р. на загальну суму 4189,01 грн., копії яких містяться у матеріалах справи. Відправлення вказаних рахунків відповідачу підтверджується реєстрами відправлених заказних листів з повідомленням, копії яких містяться у матеріалах справи.

30.03.2011 р. орендар повернув орендодавцю орендоване приміщення, про що свідчіть двосторонньо підписаний акт прийому-передачі від 30.09.2011 р.

На момент звернення позивача до суду, відповідач мав перед позивачем заборгованість з орендної плати за серпень і вересень 2011 р. в сумі 4189,01 грн., яка не була сплачена, у встановлений договором оренди строк.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4189,01 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис міститься в ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, тому воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до умов статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Відповідач не виконав своїх зобовязань за договором оренди та не сплатив, в обумовлений договором оренди строк, орендну плату за серпень і вересень 2011 р.

Вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 4189,01 грн. основного боргу задовольняється судом.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 38,05 грн. 3 % річних за період стягнення з 23.09.2011 р. по 26.01.2012 р. та 12,58 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2011 р. по жовтень 2011 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена також в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 р.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобовязань перед позивачем, суд визнав його виконаним невірно.

Що стосується розрахунку 3% річних, то він наданий суду на суму 37,87 грн., хоча до стягнення заявлено 38,05 грн., перевіривши його, суд встановив, що за загальний період з 23.09.2011 р. по 26.01.2012 р. до стягнення підлягає 3% річних у сумі 37,85 грн., яка задовольняється судом. Позивачем допущені арифметичні помилки при складанні сум та помилково розрахунок проводився за частину періоду прострочення без врахування того, що 2012 рік є високосним та складається із 366 днів, а не із 365.

Відносно розрахунку інфляційних втрат, то суд зазначає, що він виконаний без дотримання рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. Отже, в частині стягнення 12,58 грн. інфляційних втрат суд відмовляє в задоволенні позову.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 194,83 грн. за період часу з 23.09.2011 р. по 26.01.2012 р. та 400,00 грн. штрафу.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 230, 232 (п. 6) Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.2 договору, за несвоєчасне внесення орендної плати, компенсації вартості спожитих енергоресурсів у відповідності з п. 4 цього договору орендар сплачує штраф у розмірі 100 грн. за кожний несвоєчасно оплачений рахунок та пеню у розмірі 0,2 % від суми боргу за кожен день прострочки (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня). Пеня нараховується за весь період прострочки.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, визнав його вірним, а вимогу про стягнення із відповідача штрафу у розмірі 400,00 грн. такою, що підлягає задоволенню. Розрахунок суми пені, за зазначений позивачем період з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, статей 231, 232 ГК України та умов договору, є невірним. За умови виконання нормативно обґрунтованого розрахунку пені (195,54 грн.) її сума перевищує заявлену до стягнення позивачем (194,83 грн.) та вказану у розрахунку (193,96 грн.), тому судом задовольняється вимога про стягнення пені у заявленому розмірі 194,83 грн. за період часу з 23.09.2011 р. по 26.01.2012 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позов задовольняється судом частково.

Судовий збір, відповідно до статті 49 ГПК України, покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_4 в ЗРУ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь публічного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81, код ЄДРПОУ 00186536, р/р 260070175696 у філії ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в м.Запоріжжі, МФО 313979) 4189,01 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят девять грн. 01 коп.) основного боргу, 37,85 грн. (тридцять сім грн. 85 коп.) 3 % річних, 194,83 грн. (сто девяносто чотири грн. 83 коп.) пені, 400,00 грн. (чотириста грн.) штрафу, 1605,25 грн. (одну тисячу шістсот пять грн. 25 коп.) судового збору. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

СуддяВ.В. Носівець

Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 20.03.2012 р