Рішення № 2205474, 23.10.2008, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" жовтня 2008 р.

Справа № 5/764

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Брагіної Я.В.

за участю представників сторін

від позивача Чуйко А.О. дов.№71 від 21.10.2008р.

від відповідача Верчук М.В. дов. від 23.06.2008р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіо-Вольф Україна" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рута - С" (м. Житомир)

про стягнення 10850,79 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 10850,79грн., з яких: 1459,19 грн. пені, 82,30 грн. інфляційних нарахувань, 18 % річних 1078,91 грн., 30% штрафу 8230,39 грн.

Представник відповідача в засіданні суду надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача визнав частково та просить суд зменшити розмір 30% штрафу до 4400,00 грн.

Представник позивача в засіданні суду надав заяву, в якій не заперечує проти зменшення розміру 30% штрафу до 4400,00 грн. та просить суд рахувати, як механічну описку зазначену в резолютивній частині позовної заяві стягнення "18% штрафу", як "18% річних". Крім того, підтримав позовні вимоги в іншій частині.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чіо-Вольф Україна" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рута - С" (відповідач у справі) договору поставки від 01.01.2007р. за № 01-07(а.с.9-12), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 27434,64 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 205-0824 від 16.04.2008р., №205-0861 від 23.04.2008р., №205-0959 від 06.05.2008р. (а.с.13-15).

Згідно п.1.1. вищезазначеного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукти харчування (товар), а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і своєчасно його оплатити відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 5.3. договору поставки 01.01.2007р. за № 01-07, відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію товару банківським безготівковим переказом на розрахунковий рахунок позивача протягом 30 календарних днів з дати вказаної в видатковій накладній.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар на загальну суму 27434,64 грн.

12.06.2008р. позивач направив відповідачу вимогу (претензію) за №32 (а.с.17-18) про сплату боргу та неустойки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач погасив суму заборгованості перед позивачем в розмірі 27434,64 грн.

Разом з тим, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України належним є виконання, що відповідає умовам договору, вимогам закону та інших актів цивільного законодавства.

У разі якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки.

Глава 50 Цивільного кодексу України регулює підстави припинення зобов’язання. Такими підставами, в тому числі є його виконання, проведене належним чином.

Неможливість виконання боржником грошового зобов'язання не звільняє останнього від відповідальності (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

Скориставшись своїм правом та відповідними приписами чинного цивільного законодавства, позивач у даній справі заявив вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань, 18% річних та 30% штрафу.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно обгрунтованого розрахунку поданого позивачем складає 1459,19 грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 8.3. договору поставки №01-07 від 01.01.2007р.

Проте, при визначенні кількості прострочених днів, позивачем не були враховані проведені відповідачем остаточні розрахунки.

Таким чином, суд самостійно нараховує пеню за період з 17.05.2008р. по 04.07.2008р., з 24.05.2008р. по 11.07.2008., з 06.06.2008р. по 22.07.2008р.:

з 17.05.2008р. по 04.07.2008р.: (10716,00 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ за відповідний період) : 366 х 49 (кількість прострочених днів) = 344,31 грн.;

з 24.05.2008р. по 11.07.2008.: (6496,80 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ за відповідний період) : 366 х 49 (кількість прострочених днів) =208,75 грн.;

з 06.06.2008р. по 22.07.2008р.: (10221,84 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ за відповідний період) : 366 х 47 (кількість прострочених днів) =315,03 грн.

За таких умов, за вказані періоди, сума пені складає 868,09 грн. (344,31+208,75+315,03)

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно обгрунтованого розрахунку позивача, сума інфляційних нарахувань складає 82,30 грн.

Відповідно до п. 8.4 договору поставки №01-07 від 01.01.2007р., сторони погодили, що за порушення термінів оплати поставленого товару відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 18% річних від суми, термін оплати по якій було порушено. Згідно розрахунку позивача 18% річних становить 1078,91 грн.

Разом з тим, при нарахуванні 18% річних невірно визначений період нарахування.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 18% річних за період з 17.05.2008р. по 04.07.2008р., з 24.05.2008р. по 11.07.2008., з 06.06.2008р. по 22.07.2008р.:

з 17.05.2008р. по 04.07.2008р.: (10716,00 (сума боргу) х 18% х 49 (кількість прострочених днів) : 366= 258,24 грн.

з 24.05.2008р. по 11.07.2008.: (6496,80 (сума боргу) х 18% х 49 (кількість прострочених днів) : 366=156,56 грн.;

з 06.06.2008р. по 22.07.2008р.: (10221,84 (сума боргу) х 18% х 47(кількість прострочених днів) : 366= 236,27 грн.

Таким чином, загальна сума 18% річних складає 651,07 грн. (258,24+156,56+236,27).

Крім того, відповідно до п.8.3 договору поставки №01-07 від 01.01.2007р., сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару більше ніж 1 календарний місяць штраф у розмірі 30% вартості неоплаченого вчасно товару. Згідно розрахунку позивача штраф становить 8230,39 грн.

Дійсно, згідно ч.2 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач та його представник позов визнав частково(відзив на позовну заяву).

Проте, суд приходить до висновку про зменшення розміру штрафу враховуючи наступне:

Згідно ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З врахуванням вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, теж розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що відповідач основний борг сплатив ще до порушення провадження у справі, збитків від несвоєчасної сплати основного боргу відповідачем не причинено позивачеві, а також погодження представника позивача на зменшення розміру штрафу, суд відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України вважає за можливе зменшити розмір нарахованого 30% штрафу до 4400,00 грн.

Таким чином, сума 30% штрафу яка підлягає стягненню з відповідача складає 4400,00грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 6001,46 грн., з яких: 868,09грн. пені, 82,30 грн. інфляційних нарахувань, 651,07 грн. 18% річних, 4400,00 грн. 30% штрафу. В частині стягнення 591,10 грн. пені та 427,84 грн. 18% річних відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,82,83,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рута - С", м.Житомир, вул.Кооперативна,20, ідентифікаційний код 33649845,-

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіо-Вольф Україна", м.Київ, вул.Гришка, буд.8-Б, кв.6, ідентифікаційний код 30107943

- 868,09грн. пені,

- 82,30 грн. інфляційних нарахувань,

- 651,07 грн. 18% річних,

- 4400,00 грн. 30% штрафу,

- 98,31 грн. витрат по сплаті державного мита,

- 106,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 591,10 грн. пені та 427,84 грн. 18% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Брагіна Я.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -сторонам