Рішення № 2205335, 13.10.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.08р.

Справа № 25/236-08

За позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах", м.Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Орадон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 191,02 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: Кудрявець О.Ю. - дов. №1000 від 22.07.08р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми матеріальної шкоди у розмірі 21 995,09 грн., суми пені 1 866,55 грн. та суми відсотків у розмірі 329,38 грн. внаслідок невиконаня зобов'язань за договором про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 04/04/06-ОРД від 04.04.2006р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 04/04/06-ОРД від 04.04.2006р., а також ст.ст. 526, 625, 987 ЦК України, ст. 12 Закону України „Про страхування”, ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідач вдруге не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України), оскільки відповідач був належним чином повідомлений судом про час та місце судових засідань у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

4 квітня 2006 року між Позивачем і Відповідачем було укладено Договір про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 04/04/06-ОРД (далі - Договір про співробітництво).

Предметом цього Договору відповідно до п. 1 є основні умови взаємовідносин між Сторонами при здійсненні перестрахування між ними.

23 березня 2006 року між Позивачем та Івановим Юрієм Степановичем (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування майнових інтересів, пов'язаних з володінням, розпорядженням та користуванням транспортними засобами № 1ОЗ/ОД-002/06 (далі - Оригінальний договір страхування) стосовно автомобіля LEХUS LХ 470, державний номерний знак ВН 2210АО.

4 квітня 2006 року між Позивачем і Відповідачем було укладено Договір перестрахування - Ковер-Нот № 001/133, відповідно до якого ризик виконання частини обов'язків Позивача (цедента) перед Страхувальником перейшов до Відповідача (Перестраховика). Частка відповідальності Відповідача (Перестраховика) згідно умов Ковер-Ноту складає 4, 72%.

15 червня 2006 року в м. Дніпропетровську було викрадено автомобіль LEХUS LХ 470, державний номерний знак ВН 2210 АО. 16 червня 2006 року Страхувальник подав Позивачу заяву про виплату страхового відшкодування стосовно цього випадку.

Відповідно до п. 5.20 Оригінального договору страхування Страховик (Позивач) має право за випадком «незаконне заволодіння ТЗ з будь-якою метою», за яким порушено кримінальну справу, здійснювати виплату страхового відшкодування в розмірі 30% з моменту отримання документів, а виплату решти - 70 % здійснювати після закінчення розслідування (припинення чи зупинення провадження за цією справою).

На підставі заяви Страхувальника та Страхового акту № 1ОЗ/ОД-002/06 від 9 серпня 2006 року Позивачем було сплачено 30 % від суми страхового відшкодування у розмірі 95 317,74 грн., про що свідчить платіжне доручення № 276 від 11.09.06р.

Після чого Відповідачу було надано комплект документів, передбачених підпунктом 9.1.11 Договору про співробітництво, що підтверджується супроводжуючими листами № 2690/4, № 2856.

Другу частину страхового відшкодування у розмірі 370 680,10 грн. Позивачем було сплачено Страхувальнику 28.12.06р., що підтверджується платіжним дорученням № 6270, яке було надіслано Відповідачу супроводжувальним листом № 449.

Відповідно до підпункту 9.3.1 Договору про співробітництво, Перестраховик (Відповідач) зобов'язаний сплатити частку страхового відшкодування, визначену Ковер-Нотом, після підтвердження факту виплати Перестрахувальником (Позивачем) страхового відшкодування за оригінальним договором страхування. У разі, якщо у Ковер-Ноті передбачено Касовий збиток, а збиток за страховим випадком перевищує розмір такого Касового збитку, Перестраховик (Відповідач) сплачує свою частку страхового відшкодування до виплати Перестрахувальником (Позивачем) страхового відшкодування за Оригінальним договором страхування.

Згідно підпункту 10.2 Договору про співробітництво, Перестраховик (Відповідач) сплачує частку страхового відшкодування на поточний рахунок Перестрахувальника (Позивача) не пізніше 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня одержання комплекту документів, зазначених у підпункті 9.1.11 цього ж договору.

Відповідно до Ковер-Ноту, Касовий збиток передбачено у розмірі власного утримання Перестрахувальника (Позивача), яке складає 54 543,00 грн.

Страхове відшкодування, сплачене Страхувальнику, дорівнює 465 997,84 грн., тобто Касовий збиток за страховим випадком перевищує розмір, визначений Ковер-Нотом.

Таким чином, відповідно до підпункту 9.3.1 Договору про співробітництво Відповідач повинен був сплатити Позивачу страхове відшкодування до сплати Позивачем цієї суми Страхувальнику.

Оскільки, документи передбачені підпунктом 9.1.11, крім копії документа, що підтверджує виплату страхового відшкодування, отримані Відповідачем стосовно виплати першої частини страхового відшкодування 25.09.06р. та стосовно другої - 10.10.06р., Відповідач повинен був здійснити перерахунок обох частин страхового відшкодування протягом 15 банківських днів після отрим.ання зазначених пакетів документів. Тобто, 4 498,99 грн. необхідно було перерахувати до 17.10.06 р. та 17 496,10 грн. - до 01.11.06 р.

29 січня 2007 року Позивач звернувся до Відповідача із претензією про сплату перестрахувального відшкодування у розмірі 21 995,09 грн., яку Відповідач отримав 2 лютого 2007 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, до теперішнього часу Відповідач не виконав свого зобов'язання по сплаті страхового відшкодування, чим порушив п.п. 9.3.1, 10.2 Договору про співробітництво (доказів оплати не надано).

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно підпункту 10.9 Договору про співробітництво, у разі порушення узгоджених термінів сплати платежів за цим договором, Сторона, яка не в иконала зобов'язання, сплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми платежу, який прострочено, за кожний день затримки платежу, а також 3% річних від простроченої суми згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

На підставі вищевикладеного позивачем за прострочення виплати першої частини страхового відшкодування було нараховано пеню за 183 дня, та за прострочення виплати другої частини страхового відшкодування - за 182 дні, розмір якої за період з 17.10.2006р. по 02.05.2007р. становить 1866,55грн., а також 3% річних на суму заборгованості за той-же період розмір, яких становить 329,38грн.

З огляду на усе вищенаведене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу. Судові витрати слід віднести на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Орадон" (Дирекція „Дніпро”) (м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, 49, п/р 26508002 в ДФ ТОВ „Банк Фамільний” м. Дніпропетровськ, МФО 306953, ЄДРПОУ 26238124) на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (м. Київ, вул. В.Васильківська, 64, п/р 26506301700572 в філії АКБ „Золоті ворота” в м. Києві, МФО 300238, ЄДРПОУ 31282951) 24191,02грн. боргу, а також витрати по сплаті держмита у сумі 241,92грн. та сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн., видати наказ.

Суддя

А.Є. Чередко

Рішення підписано