Рішення № 2205219, 14.10.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

14.10.08 Справа № 20/275-08

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „КУШНЕР”

до Відкритого акціонерного товариства „Яготинське”

про стягнення 21000,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Троян А.Г., довір. від 20.02.2008 р.

від відповідача: не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належно

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „КУШНЕР” (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Яготинське” (далі - відповідач) про стягнення 21000,00 грн. шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на події, що сталися 11.08.2005 р., в результаті яких працівник ВАТ „Яготинське” Кошіль Д.А., керуючи автомобілем товариства ЗІЛ –45112 з державним номерним знаком 27-90 КХУ, спричинив дорожньо - транспортну пригоду, внаслідок якої загинув працівник ВАТ „Яготинське” та знищено автомобіль товариства ЗАЗ - 110207, державний номерний знак АА 7328 АР, залишкова вартість якого складає 21000,00 грн.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача 21000,00 грн. основного боргу, 310,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судових засіданнях 16.09.2008 р. та 14.10.2008 р. позов підтримав.

Представник відповідача в судові засідання 16.09.2008 р. та 14.10.2008 р. не з’явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

11.08.2005 р. близько 21 години сталася дорожньо –транспортна пригода, яку спричинили дії працівника ВАТ „Яготинське” Кошіля Д.А., який керував автомобілем ЗІЛ –45112 з державним номерним знаком 27-90 КХУ, що належить даному товариству. Внаслідок ДТП загинув працівник ТОВ „КУШНЕР” Щур О.В. та знищено автомобіль позивача ЗАЗ - 110207, державний номерний знак АА 7328 АР, яким керував загиблий.

Яготинський районний суд виніс вирок 27.04.2007 р. у справі № 1-45, яким працівника відповідача Кошіля Д.А. було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, та засудив його до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортним засобом.

Згідно з приписами частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Після отримання вироку суду від 27.04.2007 р. у справі № 1-45 ТОВ „КУШНЕР” з метою досудового врегулювання спору звернулося з претензією № 05/09-01 від 05.09.2007 р. до ВАТ „Яготинське” з пропозицією в добровільному порядку відшкодувати матеріальні збитки у сумі 20793,00 грн. у зв’язку з тим, що ДТП сталося в момент виконання Кошілем Д.А. службових обов’язків на автомобілі відповідача.

Відповідь на претензію № 05/09-01 від 05.09.2007 р. ТОВ „КУШНЕР” до ВАТ „Яготинське” не надійшла, що і спричинило звернення до суду з даною позовною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акта технічного огляду транспортного засобу на випадок його пошкодження внаслідок аварії (ДТП) від 09.09.2005 р. і акта визначення залишкової вартості автомобіля від 23.09.2005 р., проведеного на підставі Постанови старшого слідчого Яготинського РВ ГУ МВС України Київської області капітана міліції Кулинича А.О., автомобіль ЗАЗ - 110207, р/н АА 7328 АР ремонту не підлягає, а залишкова його вартість складає 21000,00 грн.

Згідно приписів частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

При цьому статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Згідно приписів частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Оскільки при поданні позову ТОВ „КУШНЕР” було надлишково сплачено 100,00 грн. державного мита, зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України з видачею відповідної довідки.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 35, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Яготинське” (07700, Київська область, Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Незалежності, 34, код 00385840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „КУШНЕР” (02192, м. Київ, вул. Миропільська, 4, код 32559075) 21000 (двадцять одну тисячу) грн. 00 коп. основного боргу, 210 (двісті десять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Видати довідку про повернення ТОВ „КУШНЕР” державного мита в сумі 100,00 грн. з Державного бюджету України.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання в повному обсязі – 20.10.2008 р.