Рішення № 2204400, 25.09.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.08р.

Справа № 12/109-08

За позовом Обслуговуючого кооперативу "Колективне садівниче товариство "КАЛИНКА", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності.

Суддя Жукова Л.В.

при секретарі Леда І.С.

Представники сторін :

Від позивача Вдовіна Л.М. довіреність від 04.07.2008р.

Від відповідача Юрченко Я.О. довіреність № 4/11-546 від 27.12.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням уточнення до позовних вимог, викладеному в клопотанні від 25.09.2008р., позивач просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме: літ.А-1 –контрольно-пропускний пункт, загальною площею 5,1 кв.м., літ. а-ганок, літ. Б-1 –сторожка для обслуговування садівничого кооператива, загальною площею 4,9 кв.м., літ. б - ганок, літ. В-1 - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 5,0 кв.м., літ. в –ганок, літ. Г, літ. Д, літ. Е, літ. Ж, літ. З, літ. И, літ. К - металеві контейнери (тимчасові), № 1 - огорожа, № 2, № 3 –ворота, № 4 –хвіртка, № 5 –ворота, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 15К без акту введення в експлуатацію.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що з 13.09.2001р. земельна ділянка розташована по вул. Гаванській у м. Дніпропетровську знаходиться у користуванні у позивача на підставі договору оренди до 15.03.2011р. На зазначеній земельній ділянці позивачем було побудовано будівлі КП та сторожку. Спірні будівлі були побудовані позивачем з метою обслуговування садівничого товариства, в тому числі для здійснення поливу земельної ділянки, забезпечення охорони земельної ділянки для чого необхідні будівлі для постійного перебування сторожів, а також з метою проведення комунікацій, електроенергії та інше. Вказане будівництво здійснювалось без належно узгодженої проектної документації та є самочинним будівництвом. Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України право власності на самовільно збудоване нерухоме майно може бути визнано за рішенням суду за особою, яка здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, при умові надання земельної ділянки в установленому порядку під вже збудоване нерухоме майно. Позивач просить визнати за ним права власності на вказане майно посилаючись на те, що нерухоме майно збудоване на земельній ділянці, яка надана йому у користування строком до 15.03.2011р. з метою городництва. П.6.1.1 договору оренди земельної ділянки визначено, що використання земельної ділянки слід здійснювати без права будівництва чи встановлення будь-яких будівель і споруд та вирубування існуючих дерев. Позивач вказує на те, що побудовані ним спірні будівлі не відносяться до адміністративних будівель або виробничих будівель і використовуються лише для забезпечення цільового використання земельної ділянки, як це передбачено договором оренди від 13.09.2001р. За оцінкою технічного стану спірного майна встановлено, що стан конструкцій знаходяться у нормальному та задовільному стані, відповідають будівельним нормам та придатні до подальшої експлуатації. Позивач зазначає, що готовність будівель до експлуатації визначена будівельно-технічним висновком, а тому відповідно до ст. 8 ЦК України не потребує іншого проведення дослідження готовності до експлуатації, тобто прийняття до експлуатації та складання актів прийняття в експлуатацію.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, в відзиві просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що земельна ділянка, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Гаванська, на підставі рішення виконкому міської ради від 15.03.2001р. № 664/1 була надана в оренду позивачеві для городництва, тобто спірна земельна ділянка під самочинно збудоване нерухоме майно Дніпропетровською міською радою не передавалась. Цільове призначення земельної ділянки у встановленому порядку не змінювалось. Даний об’єкт самочинного будівництва не був прийнятий в експлуатацію та у відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про основи містобудування” експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об’єктів забороняється. Відповідно до ст.ст. 23, 24 Закону України „Про планування та забудову територій” будівництво об’єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Належного дозволу на виконання зазначених будівельних робіт позивачем не надано. Згідно до п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно”, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об’єкти. Також, представник відповідача вказує і на те, що відсутні матеріали технічної інвентаризації проведеної КП „ДМБТІ”, довідкою міського комунального підприємства „Земград” спорудам позивача була надана тимчасова адреса. За викладеного відповідач заперечує проти визнання права власності на нежитлові приміщення та огорожі, які розташовані по вул. Гаванська, 15К у м. Дніпропетровську (тимчасова адреса).

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.09.2008р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

13 вересня 2001р. між Колективним садівничим товариством „Калинка” та виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,1430 га та 0,8655 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Гаванська, для городництва терміном дії до 15.03.2011р. ( п.1.1, п. 2.1 договору).

Згідно п. 6.1.1 цього договору встановлено обмеження щодо використання спірної земельної ділянки, а саме: використання земельних ділянок здійснювати без права будівництва чи встановлення будь-яких будівель і споруд та вирубування існуючих дерев.

Як встановлено в судовому засіданні позивач у період з 2007р. по 2008р. на зазначеній земельній ділянці побудував нерухоме майно, а саме: літ.А-1 –контрольно-пропускний пункт, загальною площею 5,1 кв.м., літ. а-ганок, літ. Б-1 –сторожка для обслуговування садівничого кооператива, загальною площею 4,9 кв.м., літ. б - ганок, літ. В-1 - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 5,0 кв.м., літ. в –ганок, літ. Г, літ. Д, літ. Е, літ. Ж, літ. З, літ. И, літ. К - металеві контейнери (тимчасові), № 1 - огорожа, № 2, № 3 –ворота, № 4 –хвіртка, № 5 –ворота, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 15К, що підтверджується копією технічного паспорту складеного КП „ДМБТІ” 23.09.2008р., який наявний в матеріалах справи.

Зазначені будівлі були побудовані з метою обслуговування садівничого товариства, а саме: здійснення поливу земельної ділянки, забезпечення охорони земельної ділянки, для чого необхідні будівлі для постійного перебування сторожів, а також з метою проведення комунікацій, електроенергії та інше.

Факт проведення будівництва спірного об’єкту саме позивачем підтверджується копією договору підряду № 2901-07 від 29.01.2007р. за яким позивач виступав замовником будівництва, копією акту № 1 прийомки виконаних будівельних робіт за листопад 2007р., копією акту № 2 прийомки виконаних будівельних робіт за квітень 2008р.

Міським комунальним підприємством „Земград” видана довідка за № 249 від 24.04.2008р. про те, що об’єкту споруди ОК „КСТ „Калинка” розташований в Самарському районі за адресою: вул. Гаванська, 15К відповідне розпорядження міського голови готується. (а.с.27).

Отже, судом встановлено, що позивач провів самочинне будівництво без належного дозволу. без належно затвердженого проекту на земельній ділянці, яка була надана позивачеві у користування на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.09.2001р. Термін дії цього договору оренди встановлений до 15.03.2011р.(а.с.23- 25).

Пунктом 1 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (п. 5 ст. 376 ЦК України).

З копії договору оренди земельної ділянки від 13.09.2001р. вбачається, що позивач є користувачем земельних ділянок площею 2,1430 га та 0,8655 га, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Гаванська, тобто самочинне будівництво позивачем проведено на земельній ділянці, яка надана позивачеві в користування та під час розгляду справи, наданими документами не встановлено порушень прав інших осіб при проведенні позивачем зазначеного самочинного будівництва.

Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного висновку по обстеженню несучих будівельних конструкцій нежитлових приміщень № 1, № 2 і № 3 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 15К, проведеного та складеного ТОВ „Інжиніринг-правпроект” встановлено, що фундаменти будівель нежитлових приміщень № 1, 2, 3, стіни будівель, перекриття будівель, огорожа прилеглої території відповідають категорії К-1 ; за результатами технічного обстеження будівель нежитлових приміщень № 1, № 2, № 3 і огорож території, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, Гаванська, 15 К можлива їх експлуатація за прямим призначенням.

Враховуючи наведені вище висновки, суд находить підстави достатніми для задоволення позову позивача без акту введення вищезазначеного нерухомого майна в експлуатацію, оскільки готовність будівель визначена вищенаведеним будівельно-технічним висновком та не потребує додаткового проведення дослідження готовності об’єктів до експлуатації, тобто прийняття до експлуатації та складання акту прийняття в експлуатацію.

Посилання відповідача на те, що за договором оренди від 13.09.2001р. зазначена земельна ділянка надана для городництва, цільове призначення земельної ділянки у встановленому порядку не змінювалось не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів, які б свідчили про зміну цільового призначення земельної ділянки позивачем, навпаки, господарським судом встановлено, що зазначені будівлі були побудовані з метою обслуговування садівничого товариства, а саме: здійснення поливу земельної ділянки, забезпечення охорони земельної ділянки, для чого необхідні будівлі для постійного перебування сторожів, а також з метою проведення комунікацій, електроенергії та інше.

Тобто, судом встановлено, що цільове призначення земельної ділянки наданої позивачу в оренду згідно договору оренди земельної ділянки від 13.09.2001р. для городництва не змінилося.

Твердження відповідача про те, що позивачем було здійснено будівництво без належного дозволу в порушення ст.ст. 23, 24 Закону України „Про планування та забудову територій”, ст. 18 Закону України „Про основи містобудування” не оспорюється позивачем та встановлено судом при розгляді справи, однак господарським судом враховується те, що на замовлення позивача ТОВ „Інжиніринг-правпроект” проведено обстеження стану будівельних конструкцій зазначеного нерухомого майна за яким визначено відповідність будівельних конструкцій будівельним нормам, що свідчить про можливість експлуатації спірного майна за призначенням.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач також не надав суду жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про те, що спірне будівництво проведено з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Крім того, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача з урахуванням відсутності вини відповідача у проведенні позивачем самочинного будівництва спірного нерухомого майна.

Керуючись п. 1ст. 331, п.1, п. 5, ст. 376 Цивільного Кодексу України, ст.ст.33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Визнати за Обслуговуючим кооперативом „Колективне садівниче товариство „КАЛИНКА” (49127, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, ЄДРПОУ 25723065) –право власності на нерухоме майно, а саме: літ.А-1 –контрольно-пропускний пункт, загальною площею 5,1 кв.м., літ. а-ганок, літ. Б-1 –сторожка для обслуговування садівничого кооператива, загальною площею 4,9 кв.м., літ. б - ганок, літ. В-1 - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 5,0 кв.м., літ. в –ганок, літ. Г, літ. Д, літ. Е, літ. Ж, літ. З, літ. И, літ. К - металеві контейнери (тимчасові), № 1 - огорожа, № 2, № 3 –ворота, № 4 –хвіртка, № 5 –ворота, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 15К без акту введення в експлуатацію.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Суддя

Л.В. Жукова

Рішення підписано 03.10.2008р. відповідно до ст.ст. 84, 85 ГПК України.