Рішення № 2204186, 08.10.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.08р.

Справа № 35/162-08

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",

м. Київ

до Державного підприємства Криворізька теплоцентраль, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 45 677 178,22 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Яковенко П.А., юрисконсульт, дов.№117/10 від 15.07.2008р.

від відповідача - Вербицький О.В., нач.юр.відділу, дов.№6848/01 від 13.12.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача борг за поставлений природний газ - 31 926 561,61 грн, пеню - 3 426 550,15 грн, інфляційні втрати - 9 033 976,96 грн, 3% річних - 1 290 089,50 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов'язань за договором №06/06-1507-ТЕ-5 від 27.12.2006р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач не заперечує проти наявності вказаного позивачем боргу. Вказує, що позивач невірно врахував дати оплати при розрахунку 3% річних та пеню, оскільки відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України пеню потрібно розраховувати за шість місяців (180 днів), а позивач розрахував за 182 дні.

Посилається на те, що знаходиться в процесі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та відносно нього порушено справу про

банкрутство №Б15/69/05 від 07.04.2005р., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Крім того, вказує, що газ використовувася для потреб населення, яке не спроможне розрахуватися своєчасно за надані послуги, в зв’язку з чим просить зменшити суму неустойки (штрафу, пені).

Позивач заперечив проти доводів відповідача та вважає, що вірно розрахував річні, оскільки відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

На вимогу суду, що була направлена за клопотанням відповідача, надійшли документи від Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області.

Ухвалою голови суду від 16.09.2006р. строк вирішення спору було продовжено до 16.10.2008р.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі –позивач) та Державним підприємством Криворізька теплоцентраль (надалі –відповідач) було укладено договір № 06/06-1507 ТЕ-5 від 15.12.2006р. на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Відповідно до п. 11.11 договору строк його дії встановлено з 01.01.2007р. до 31.01.2007р. в частині поставки та в частині проведення розрахунків –до повного їх здійснення. Сторонами було укладено додаткові угоди до договору, згідно яких строк дії договору було продовжено до 30.09.2007р.

На виконання умов цього договору позивачем поставлено відповідачу природний газ в спірний період з січня 2007р. по вересень 2007р. в загальній кількості 121 513,00 тис куб. м на загальну суму 83 357 709,30 грн, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, розрахунком суми боргу позивача та не заперечується відповідачем.

За умовами п.6.1. договору відповідач повинен проводити оплату послуг грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані

обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10

числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач за поставлений газ розрахувався частково в сумі 51431147,69грн. Заборгованість становить 31 926 561,61 грн, що підтверджується розрахунком позивача та визнається відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідально до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати вказаного боргу на час розгляду справи суду не надано.

Пунктом п. 7.2. договору передбачено сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу в разі неоплати або несвоєчасної оплати наданих послуг. Неустойка нараховується позивачем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом. Позивач просить стягнути пеню за період прострочення платежів з 08.01.2008р. по 08.07.2008р. в сумі 3 426 550,15 грн.

07.04.2005р. відносно відповідача було порушено справу про банкрутство №Б15/69/05 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі знаходиться на стадії попереднього судового засідання.

Спірні вимоги є поточними вимогами та підлягають розгляду в порядку позовного провадження.

Оскільки, відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вимоги щодо стягнення неустойки, нарахованої в період дії мораторію, задоволенню не підлягають.

Вказана норма ст. 12 Закону визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на

задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що

розкривається в ст. 1 Закону про банкрутство. Тобто, боржник повинен виконувати зобов’язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються. Вказаної правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України (Постанова від 09.09.2008р. у справі №20/460-07).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з лютого 2007р. по травень 2008р. включно становлять 9 033 976,96 грн, 3% річних з 11.02.2007р. по 08.07.2008р. –1 290 089,50 грн та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача судом відхиляються з огляду на наступне. Дійсно наданими відповідачем та Головним управлінням державного казначейства України в Дніпропетровській області платіжними документами підтверджується перерахування суми 2 103 444,43 грн саме 18.04.2007р. (позивачем вказано в розрахунку 19.04.2007р.) та суми 672 783,14 грн –26.10.2007р. (позивачем вказано в розрахунку 29.10.2007р.) Разом з тим, відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача. Наданими позивачем виписками по банківському рахунку підтверджується зарахування спірних коштів саме 19.04.2007р. та 29.10.2007р.

З огляду на викладене, з врахуванням всіх встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу -31 926 561,61 грн, інфляційних втрат - 9 033 976,96 грн, 3% річних - 1 290 089,50 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки судом відхиляється, оскільки в задоволенні вимог щодо стягнення пені відмовлено. Річні та інфляційні втрати за своєю правовою природою не являються неустойкою та суд не наділений повноваженнями щодо їх зменшення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” -50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850 (р/р 26009301141268 філія Центрально-міськ-пром-банку, МФО 305493) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” - 04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827 (р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012) борг –31 926 561,61 грн ( тридцять один мільйон дев’ятсот двадцять шість тисяч п’ятсот шістдесят одна грн 61 коп), інфляційні втрати - 9 033 976,96 грн (дев’ять мільйонів тридцять три тисячі дев’ятсот сімдесят шість грн 96 коп), 3% річних - 1 290 089,50 грн (один мільйон двісті дев’яносто тисяч вісімдесят дев’ять грн 50 коп), витрати по сплаті держмита –23 562,00 грн (двадцять три тисячі п’ятсот шістдесят дві грн) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –109,00 грн (сто дев’ять грн).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано 08 жовтня 2008 р.