Постанова № 2204032, 16.10.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2008 р. Справа № 15/348-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Югтранс", м.Нова Каховка Херсонської області

до Державної податкової інспекції в м.Нова Каховка, м.Нова Каховка Херсонської області

про визнання нечинним повідомлень-рішень та рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Ланін М.В. - представник, довір.№ 2 від 04.08.2008р.

Аверьянова С.Б. - представник, довір.у справі

від відповідача: Познякова О.В. - начальник юр.відділу, довір.№ 8589/10 від 05.05.2008р.; Ходорковська О.І. - гол.держ.податковий інспектор, довір. у справі

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.05.08р. №0002082301/1 та частково незаконним повідомлення - рішення №0002072301/0 як такі, що винесені з порушенням норм чинного законодавства.

Заявою про уточнення позовних вимог б/н та дати, що зареєстрована у господарському суді 09.10.08р. за вх.номером 16968 позивач надав додаткове законодавче обґрунтування позову, в якому він обгрунтовує свій позов тим, що відповідач своє повідомлення-рішення про донарахування зобов'язань по прибутковому податку та фінансових санкцій здійснив на підставі неналежних доказів - листа ВАТ "Херсонавтотранс", а не на матеріалах зустрічної перевірки, яка ним не проводилась. Позивач також уточнив позовні вимоги та просить визнати частково незаконним повідомлення-рішення №0002072301/0 в сумі донарахування податку на прибуток - 32168 грн. та 16084 грн.

Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що його повідомлення-рішення відповідають нормам чинного податкового законодавства.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін та вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач до винесення рішення по справі має право змінити предмет та підстави позову, або збільшити позовні вимоги або зменшити позовні вимоги. З урахуванням викладеного господарський суд задовольняє заяву позивача про уточнення позовних вимог та розглядає позов в частині визнання незаконним повідомлення- рішення №0002072301/0 в сумі донарахування податку на прибуток - 32168грн. та 16084грн.

Відповідачем по справі прийняті податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2008 року № 0002072301/0 про донарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 435902,00 гривень, в тому числі 290601,00 гривень основний платіж та 145301,00 гривень штрафні санкції; та податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2008 року № 0002082301/0 про донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 96371,00 гривень, в тому числі 63567,00 гривень - основний платіж та 32804,00 гривень - штрафні санкції.

Ці податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі акту перевірки №541/230-3174077 від 07.05.08р., який досліджується господарським судом в якості доказу по справі.

Як вбачається із вказаного акту перевірки відповідач дійшов висновку, що в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких і зберігання передбачено правилами ведення податкового обліку, ТОВ „Компанія „Югтранс" до складу валових витрат за період з 01.01.07року по 30.06.2007 рік, віднесені витрати, що не підтверджені відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку, на суму 128706грн. Підставою для такого висновку було посилання на статтю 799 Цивільного кодексу України та зазначено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а договір найму транспортного засобу за участю фізичних осіб підлягає нотаріальному посвідченню. В акті перевірки вказані договори оренди з фізичними особами від 19.12.2006 року з Ставицьким О.К. - 4 автобуси; від 28.03.2007 року з ПП Чейпеш В.Ю. - 1 автомобіль; від 28.03.2007 року з ПП Горбатов О.В. - 1 автомобіль; від 14.06.2007 року з ПП Кобак В.О. - 1 автомобіль; від 20.07.2007 року з ПП Акулов І.О. - 1 автомобіль; від 20.07.2007 року з ПП Ткаченко Л.С. - 1 автомобіль; від 14.06.2007 року з ПП Веремеенко Ю.М. (по договору прізвище Веремеєв) - 1 автомобіль.

Розглядаючи це питання господарський суд виходить із того, що відповідно до статті 799 Цивільного кодексу України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а договір найму транспортного засобу за участю фізичних осіб підлягає нотаріальному посвідченню. Тобто, норми статті 799 передбачають нотаріальне посвідчення договорів найму транспортних засобів лише за участю фізичної особи-громадянина. Але відповідно до акту перевірку самі ж перевіряючи зазначають, що договори укладені з суб'єктами господарської діяльності фізичними особами-підприємцями, а не громадянами. Відповідно до статей 50, 51, 52, Цивільного кодексу України, право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України (254к/96'ВР) та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Тобто, з огляду на вищенаведене, до суб'єктів господарської діяльності фізичних осіб-підприємців застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, а значить підприємці по своєму статусу прирівнюються до юридичних осіб. Тому, нотаріальне посвідчення договорів найму між юридичною особою та підприємцем не підлягає посвідченню нотаріально.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, тому позивач повинен документально довести, що особи, з якими ним укладені договори оренди транспортних засобів є приватними підприємцями, оскільки лише у цьому випадку до укладення договорів автомобільного транспорту можуть бути застосовані норми ГПК України.

Відповідно до норм ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказом того, що особи, які перелічені відповідачем у акті перевірки є приватними підприємцями може бути лише копії свідоцтв про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця. Позивачем надані копії свідоцтв про реєстрацію приватних підприємців - Ставицького О.К., Чейпеш В.Ю., Веремеєв Ю.М., Горбатова О.В., Кабак В.О., Акулова І.О. Із матеріалів справи вбачається, що договори оренди транспортних засобів укладені між позивачем та вказаними Приватними підприємцями, а не цими особами - громадянами, тому на взаємовідносини сторін розповсюджуються норми Господарського кодексу України і нотаріальне посвідчення договорів оренди не обов'язкове, а може бути здійснено за домовленістю сторін. Таким чином у відповідача не було підстав для висновку, що до складу валових витрат за період з 01.01.07 року по 30.06.2007 рік, віднесені витрати, що не підтверджені відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку, на суму 128706грн.

У той же час відповідачем не додано доказів, що Ткаченко Л.С. є приватним підприємцем, а тому договір оренди транспортних засобів з ним повинен бути нотаріально посвідчений. Однак із матеріалів справи вбачається, що цей договір укладений 27.07.07р., а донарахування відповідачем проводились лише за 1 півріччя 2007 року, яке закінчується 30.06.07р., тобто відповідач у своєму акті врахував показники не лише періоду, що перевірявся, але і наступних періодів, що є недопустимим.

Посилання відповідача на те, що позивач помилково ототожнює поняття "фізична особа", що набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності" з "юридичною особою" не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки фізична особа - це перш за все людина, не приймається до уваги. Із матеріалів справи вбачається, що між приватними підприємцями та позивачем були укладені господарські договори, оскільки відповідно до ст.179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Відповідно до ст.128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.

Відповідно до ст.58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Таким чином законодавство не розмежовує здійснення господарської діяльності за різними нормами чинного законодавства між юридичною особою та приватним підприємцем. В процесі їх створення та укладення договорів, на підставі яких вони здійснюють господарську діяльність вони повинні керуватись одними і тими ж нормами чинного законодавства.

Таким чином в цій частині позов підлягає задоволенню.

Податковим повідомленням-рішенням від 14 травня 2008 року № 0002082301/0 відповідач донарахував позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 96371,00 гривень, в тому числі 63567,00 гривень основний платіж та 32804,00 гривень штрафні санкції.

Із акту перевірки вбачається, що позивач скористався своїми правами, згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000р., відповідно до якого платник мав право в будь-якому наступному податковому періоді уточнити показники попередніх періодів перед початком перевірки в Декларації за 1-й квартал 2008 року. Окрім того, відповідач посилається на те, (сторінка акту 13) що в процесі перевірки були використані матеріали зустрічної перевірки з посиланням на лист №8/3-453 від 15.04.08р. від ВАТ "Херсонавтотранс" з питання підтвердження взаєморозрахунків з ТОВ "Компанія "Югтранс".

Із акту перевірки вбачається, що позивач самостійно виправив помилку минулих років до початку перевірки відповідача та скоригував валовий дохід на 750850грн. Відомості про те, що цей дохід скоригований позивачем з вказанням кожного конкретного періоду, в якому була допущена помилка, акт перевірки не містить. Такі відомості взяті відповідачем із листа №8/3-453 від 15.04.08р. від ВАТ "Херсонавтотранс" з посиланням на проведення зустрічної перевірки та вказано, що у 2004 році здійснювались послуги позивачем по перевезенню пасажирів на суму 58,6 тис. грн., у 2005 році - 119,4 тис.грн., у 2006 році - 347,6 тис.грн., загальна сума 830,1 тис.грн.

Як вбачається із Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000р. коригування валового доходу самостійно платником податків до початку перевірки не тягне за собою відповідальності по п.17.1.3. ст.17 вказаного Закону. Щодо листа №8/3-453 від 15.04.08р. від ВАТ "Херсонавтотранс" з питання підтвердження взаєморозрахунків з ТОВ "Компанія "Югтранс", та на який відповідач посилається як на матеріали зустрічної перевірки, то такий лист не є доказом отримання відповідачем вказаних сум від перевезення пасажирів.

Відповідно до Наказу ДПА №350 від 18.08.05р. "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість»визначено, що зустрічна документальна перевірка - перевірка, яка проводиться податковим органом по основних постачальниках, що мали правові відносини з платником ПДВ, за їх місцезнаходженням (позапланова виїзна) або у приміщенні податкового органу (невиїзна документальна), з метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення основними постачальниками сум ПДВ, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань декларації з ПДВ. (п.1.2.5.) Результати зустрічної документальної перевірки оформлюються в порядку, передбаченому наказом ДПА України від 15.10.2004 р. N 599 (0599225-04) "Про затвердження Методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірки" (зі змінами та доповненнями).

Наказом ДПА України №225 від 27.04.2006 р. затверджені нові зразки форм актів перевірки та методичні рекомендації щодо їх оформлення.

Таким чином, документом, який підтверджує проведення зустрічної перевірки може бути тільки акт такої перевірки, в якому обов'язково повинно бути посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Таким чином, позивач вважає, що лист ВАТ «Херсонавтотранс», на який посилається ДПІ, не може бути підставою для нарахування податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки не є належним доказом і в акту перевірки, на підставі якого приймалися оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відсутні первинні документи, на підставі яких зроблено висновок акту про наявність валового доходу в сумі 362 600 грн. за період 01.01.2007р. по 30.06.2007р. До того ж ВАТ "Херсонавтотранс" не є структурним підрозділом податкових органів, а є суб'єктом підприємницької діяльності, на підприємстві якого відповідач повинен був провести зустрічну документальну перевірку на підставі наданих ВАТ "Херсонавтотранс" первинних документів. Такі документи відповідачем не перевірялись.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких умов перевірка отриманого позивачем валового доходу у 2004 - 1-ому півріччі 2007 році відповідачем не здійснювалась та не доведена належними доказами, тому у відповідача не було підстав донараховувати позивачу валовий дохід та відповідно податкові зобов'язання та фінансові санкції.

Відповідно до п.15.1.1. ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.1.5 Закону №168/97 звітним (податковим) є період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Пункт 7.8 передбачає такі податкові періоди, як один календарний місяць та календарний квартал. Із матеріалів справи вбачається, що позивач має квартальну звітність, а тому у відповідача не було підстав здійснювати перевірку за 2004 рік та за перше півріччя 2005 року.

Посилання відповідача на те, що ним в процесі перевірки використані у першу чергу декларації позивача спростовуються вищевикладеним.

Щодо того, що рішення про донархування зобов'язань та фінансових санкцій ним прийнято у строки, встановлені п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки уточнення вносились в декларації за підсумками року, не відповідають матеріалам справи, оскільки відповідачем зроблений поквартальний розрахунок заниженого валового доходу.

За таких умов позов в цій частині підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.158, 160, 161, 162 КАС України, суд -

постановив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.05.08р. №0002082301/1 та №0002072301/0 в частині донарахування податку на прибуток - 32168грн. та 16084грн. фінансових санкцій, як такі, що винесені з порушенням норм чинного законодавства.

3.Стягнути з Державної податкової інспекції у м.Нова Каховка, м.Нова Каховка, вул.Горького, 11-а, код ЄДРПОУ 212962000 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Югтранс», м.Нова Каховка, вулиця Леніна, 36/63 код ЄДРПОУ 03119121, р/рахунки невідомі, 6 грн. 80 коп. витрат по держмиту.

4.Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

5.Постанову направити сторонам по справі.

Постанова набирає законної сили з 28.10.08.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя З.В. Клепай

Дата оголошення повного

тексту постанови 16.10.2008р.