Постанова № 22039109, 14.03.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2012 р.Справа № 5024/2476/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя: Балух В.С.

Судді: Бандура Л.І., Таран С.В.

Секретар судового засідання: Попов Н.Г.

Розглянувши апеляційну скаргу Малого комунального підприємства "Водограй"

на рішення господарського суду Херсонської області від 03.02.2012 року

у справі №5024/2476/2011

за позовом Малого комунального підприємства "Водограй"

до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення №68/П-11 від 18.10.2011 року

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 за довіреностями;

Від відповідача: ОСОБА_1., ОСОБА_2 за довіреностями

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету Мале комунальне підприємство «Водограй»звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального управління Антимонопольного комітету України від 18.10.2011 року №68/П-11.

Ухвалою господарського суду від 21 грудня 2012 року порушено провадження по справі.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.02.2012 року (суддя Чернявський В.В.) позов задоволено частково, скасовано рішення ХОТВ АМК України № 68/П-1 від 18.10.2011р. в частині висновку за його мотивувальною частиною про надання МКП "Водограй" послуг централізованого водопостачання та водовідведення бюджетним установам, іншим споживачам за завищеними тарифами у період з 01.06.2009р. по 31.12.2009р.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду, МКП «Водограй» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати повністю і прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення прийнято всупереч вимогам діючого законодавства, не є законним та обґрунтованим, а саме прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права на підставі неправильного та неповного дослідження судом доказів і встановлення обставин у справі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції рішенням Херсонського обласного територіального відділення (ХОТВ) АМК України № 68/П-1 від 18.10.2011р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" визнано, що МКП "Водограй" займає монопольне становище на ринках централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в межах власних діючих мереж у смт. Білозерка з часткою 100%. Визнано, що МКП "Водограй", надаючи населенню послуги централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до договорів, умовами яких встановлено точки розподілу в яких послуги передаються від виконавця споживачеві всупереч п.2.2.1 Типового договору та надаючи іншим споживачам послуги централізованого водопостачання і та водовідведення відповідно до договорів, положення яких передбачають право МКП "Водограй" припиняти надання послуг у разі невиконання споживачем умов договору, суперечить вимогам чинних законів та галузевих нормативно-правових актів, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.2 ст.50, частиною першою ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом вчинення дій, які можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Також визнано, що МКП "Водограй" надаючи бюджетним установам та іншим споживачам послуги централізованого водопостачання за тарифами, завищеними за рахунок включення рентабельності на рівні 117 відсотків та 221,4 відсотка та послуги централізованого водовідведення за рахунок включення рентабельності на рівні 63 відсотка та 171,5 відсотка, замість 15 і 50 відсотків, як - то передбачено п.21 Порядку, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.2 ст.50, ч.1, п.1 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем у на ринку, шляхом дій які призвели до ущемлення інтересів споживачів, зокрема, встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вчинені порушення до МКП "Водограй" ХО ТВ АМК України застосувало штрафи у загальній сумі 32тис.грн., зобов'язало вжити заходів щодо припинення порушень.

Пунктом 3 статті 16 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу на:

-перерву для проведення ремонтних та профілактичних робіт виконавцем/ виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад, правилами технічної експлуатації і користування; -міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями, виходячи з кліматичних умов; -ліквідацією наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили.

Статтею 23 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання", дія якого поширюється, як на органи місцевого самоврядування так і на всіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду і забезпечують міста шляхом централізованого питного водопостачання, передбачено, що підприємства питного водопостачання мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Відповідно до статті 1 вищевказаного закону екологічна броня це мінімальний рівень використання питної води споживачам, необхідний для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій природного або механічного характеру

Відповідно до статті 16-1 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду встановлюється екологічна броня питного водопостачання.

Для населення законодавчими актами відключення чи навіть обмеження питного водопостачання у разі несвоєчасної оплати послуг не передбачено.

У відповідності із пунктом 10 частиною 3 статті 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" та пунктом 23 постанови КМ України № 630 споживачі зобов'язані у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Крім того, статтею 48 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" зазначено, що усі спори з питань питної води та питного водопостачання розглядаються тільки у судовому порядку.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, затверджені «Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», що є обовязковим для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та якими передбачене відключення від водопостачання тільки в разі самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

"Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", а також "Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р. Цим Типовим договором не передбачено права виконавця припиняти подачу води і приймання стоків у разі невиконання споживачем умов договору.

Відповідно до ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі типових договорів повинно здійснюватись як з додержанням загальних умов щодо укладення договорів, так і відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного договору. За ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів на підставі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Норма про те, що за згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови, викладена в ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" ( на неї посилається позивач), в контексті її наведення та в застосуванні її з нормами щодо природи типового договору за ст.179, 184 ГК України має тлумачитись як підстава для можливості викладення таких інших умов, які конкретизують зміст типового договору, а не спотворюють його природу.

Внесення до договору норми про право виконавця припиняти водопостачання споживачу при порушенні останнім умов договору (яких саме умов - за договорами не конкретизовано) не є конкретизацією умов типового договору, має кваліфікуватися як відступлення від змісту типового договору, заборонене названою ст.179 ГК України.

Отже Законами України та Типовим договором не передбачено право МКП "Водограй" припиняти надання послуг у разі невиконання споживачем умов договору, тому висновок господарського суду щодо правильності кваліфікації встановленого порушення як зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, які можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, що були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, є обгрунтованим.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку», а також з урахуванням приписів ч. 3 ст. 3 та ст. 55 ГПК України, ОСББ, як учасник відносин у сфері житлово-комунальних послуг, не є субєктом господарювання, а фактично є споживачем колективним замовником (абонентом) комунальних послуг (в інтересах членів ОСББ), що підтверджується листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2011 року №7/15-4687 «Щодо статусу ОСББ як учасника відносин у сфері житлово-комунальних послуг».

Відповідно до ст. ст. 20, 21, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення між ОСББ та підприємствами тепло-водопостачання повинні укладатися на основі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2005 року №630.

Так визначення МКП "Водограй" інших точок розподілу для багатоквартирних будинків, а саме:

- водопостачання - місце підключення мережі будинку до мережі виконавця;

- водовідведення - місце підключення мережі будинку до мережі виконавця, тобто на свою користь та в ущерб споживачам є також неприпустимою зміною умов «Типового договору», відповідно до якого точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, визначено:

а) у багатоквартирному будинку послуги:

- з централізованого опалення - відгалуження від стояка у межах квартири;

- постачання холодної та гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача;

- водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів;

б) у будинку садибного типу - місце підключення відповідної інженерної мережі будинку до мережі виконавця.

Тому висновок господарського суду щодо кваліфікації встановленого порушення як зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій, які можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, що були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, є також обгрунтованим.

Тарифи на послуги централізованого водопостачання і водовідведення розраховуються відповідно до Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 959 (надалі - Порядок). Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009р. № 400 до п.21 цього Порядку було внесено зміни щодо рівня рентабельності. Зокрема, рівень рентабельності з урахуванням необхідності сплати податку на прибуток підприємств та спрямування частини отриманого прибутку на технічне переоснащення підприємств і не повинен перевищувати в цілому по підприємству 12 відсотків, а для категорій споживачів - бюджетних установ та інших споживачів - не повинен перевищувати 15 та 50 відсотків, відповідно.

Неприведення МКП "Водограй" у період з червня 2009р. по листопад 2010р. тарифів для бюджетних організацій та інших споживачів до Постанови КМ України № 400 від 02.04.2009р., якою внесено зміни до Постанови КМ України № 959 від 12.07.2006р., не є спірним у справі, спірним є питання про строк, термін, в який МКП "Водограй" мало ініціювати внесення змін до тарифу, отримати тариф, відповідний названій Постанові № 400 від 02.04.2009р.

Постанова КМ України № 400 від 02.04.2009р. опублікована 15.05.2009р., діяла до 01.06.2011р. Безпосередньо в ній не передбачено строків встановлення, зміни вже існуючих тарифів на водопостачання та водовідведення для бюджетних установ та інших споживачів у зв'язку з вчиненим постановою обмеженням рівня рентабельності для цих споживачів.

Такі тарифи станом на час Постанови № 400 у відносинах між МКП "Водограй" та споживачами діяли в розмірах затверджених рішенням виконавчого комітету Білозерської селищної ради № 36 від 26.03.2009р.

Оскільки Постановою № 400 не передбачено інше, слід застосовувати загальні норми про підстави для встановлення, зміни тарифів, передбачені Постановою КМ України № 959 від 12.07.2006р., до якої, як зазначено, вносились зміни Постановою № 400.

За п.38 Постанови КМ України № 959 від 12.07.2006р. "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" у разі зміни протягом установленого строку дії тарифів ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), рівня заробітної плати на підприємствах відповідно до актів законодавства, Генеральної, галузевої угод, ставок орендної плати, інших обов'язкових платежів і зборів, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси запроваджується механізм коригування тарифів.

Коригуванню підлягають лише ті індивідуальні складові витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення або зменшення, що сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження зазначеного механізму.

Поряд з цим, формування тарифів підприємствами на підставі розділу ІІ "Формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" Постанови КМ України № 959 від 12.07.2006р. має здійснюватися відповідно до річних планів виробництва і надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, і економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у плановому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції.

Враховуючи те, що в наведеному п.38 Постанови № 959 відсутні підстави для зміни тарифу, передбачених Постановою № 400, суд першої інстанції правомірно зазначив про підстави для такої зміни за наведеною нормою з розділу № ІІ Постанови № 959 в порядку формування тарифу відповідно до річних планів. Календарний рік розпочинається з 01 січня, закінчується 31 грудня.

Враховуючи викладене, висновок господарського суду про помилковість висновку за мотивувальною частиною оспорюваного рішення АМКУ про надання МКП "Водограй" послуг з централізованого водопостачання та водовідведення бюджетним установам, іншим споживачам за завищеними тарифами у період з 01.06.2009р. по 31.12.2009р., та про обгрунтованність висновку про завищені тарифи у період з 01.01.2010р. по 01.12.2010р. є правильним.

На підставі вищенаведеного, оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному зясуванні всіх обставин справи, що мають значення для справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу малого комунального підприємства "Водограй" залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 03.02.2012р. у справі №5024/2476/2011 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20днів.

Головуючий суддя В.С. Балух

СуддяЛ.І. Бандура

СуддяС.В. Таран

Постанову підписано 16.03.2012року