Постанова № 22039013, 15.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2012                                                                                           № 32/36-6/685-56/151

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Буравльова С.І.

суддів:           Андрієнка В.В.

          Вербицької О.В.

при секретарі Горголь І.С.

за участю представників:

позивача – Бекіров С.М.;

відповідача 1 – Вакуленко О.М., Дронь П.В.;

відповідача 2 – Брега Т.М.;

третьої особи – не з’явилися;

прокуратури – Лиховид О.С.

розглянувши апеляційні скарги Прокуратури міста Києва та Компанії «Фарго Оверсіс Інк.»

на рішення господарського суду м. Києва від 10.10.2011

у справі № 32/36-6/685-56/151 (судді – Джарти В.В., Дідиченко М.А., Ягічева Н.І.)

за позовом Компанії «Фарго Оверсіс Інк.»

до 1. Державного підприємства «Ресурспостач»;

2. Державного комітету з державного матеріального резерву України

третя особа Maersk Line в особі агента Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерск Україна Лтд»

про стягнення коштів

за зустрічним позовом Державного підприємства «Ресурспостач»

до Компанії «Фарго Оверсіс Інк.»

третя особа Maersk Line в особі агента Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерск Україна Лтд»

до стягнення коштів

за участю Прокуратури міста Києва

В С Т А Н О В И В :

У січні 2009 Компанія «Фарго Оверсіс Інк.» (США) звернулася до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Ресурспостач» та Державного комітету з державного матеріального резерву України суми боргу в розмірі 12978260,43 доларів США або 98759344,99 грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову та пені в розмірі 2346522,04 грн.

10.02.2009 позивачем подано уточнення до позовної заяви, відповідно до якого позивач просив стягнути з відповідачів суму боргу в розмірі 12825888,87 доларів США, або 98759344,99 грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову та пеню за період з 10.12.2008 по 14.01.2009 в розмірі 2216159,70 грн., що разом становить 100975504,69 грн.

17.02.2009 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог з розрахунком. Позивач просив стягнути з відповідачів суму боргу в розмірі 9833894,21 доларів США, або 74250819,18 грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову та пеню за період з 16.12.2008 по 14.01.2009 в розмірі 1470166,22 грн., що разом становить 75720985,40 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.02.2009 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства «Ресурспостач» на користь Компанії «Фарго Оверсіс Інк.» 9642963,53 доларів США основного боргу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 рішення господарського суду м. Києва від 18.02.2009 було скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 9642963,53 доларів США з відповідача-2 та стягнуто солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість у розмірі 9642963,53 доларів США.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.08.2009 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 та рішення господарського суду м. Києва від 18.02.2009 у справі № 32/36 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Крім того, Державним підприємством «Ресурспостач» 12.02.2009 подано до суду зустрічний позов в межах справи № 32/36 до Компанії «Фарго Оверсіс Інк.», в якому підприємство просить: зобов‘язати Компанію «Фарго Оверсіс Інк.» поставити за контрактом № 34 від 01.07.2008 м‘ясо свиняче морожене (окіст на кістці) у кількості 257883,61 кг.; за контрактом № 36 від 03.07.2008 м‘ясо свинини обваленої замороженої у вигляді блоків з триммінга свинячого 72/28 в кількості 66412,90 кг.; м‘ясо свинини морожене (окіст свинячий н/к) в кількості 500 000,00 кг.; стягнути з Компанії «Фарго Оверсіс Інк.» 253002,17 доларів США попередньої оплати за контрактом № 45 від 25.07.2008 та 807814,90 доларів США за контрактом № 47 від 30.07.2008.

17.02.2009 від ДП «Ресурспостач» надійшли уточнення до зустрічної позовної заяви, в яких позивач за зустрічним позовом просив суд: стягнути з Компанії «Фарго Оверсіс Інк.» на користь ДП «Ресурспостач» 786545,01 дол. США – суми недопоставленого м'яса за контрактом № 34 від 01.07.2008; стягнути з Компанії «Фарго Оверсіс Інк.» на користь ДП «Ресурспостач» 1073216,59 дол. США – суми недопоставленого м'яса за контрактом № 36 від 03.07.2008; стягнути з Компанії «Фарго Оверсіс Інк.» на користь ДП «Ресурспостач» 253002,17 дол. США – суми недопоставленого м'яса за контрактом № 45 від 25.07.2008; стягнути з Компанії «Фарго Оверсіс Інк.» на користь ДП «Ресурспостач» 807814,90 дол. США – суми недопоставленого м'яса за контрактом № 47 від 30.07.2008; стягнути штраф у розмірі 50% вартості недопоставленого м‘яса за контрактами № № 34, 36, 45, 47 у сумі 1960289,34 доларів США.

Ухвалою господарського суду м. Києва № 05-5-32/16574 від 18.02.2009, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2009, у прийнятті зустрічної позовної заяви відмовлено, позовну заяву та додані до неї документи було повернуто позивачеві на підставі ст. 60, 63, 86 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.08.2009 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 скасовано.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.11.2009 справу № 32/36 прийнято до провадження та присвоєно їй № 32/36-6/685.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2010 зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним в порядку ст. 60 ГПК України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.06.2010 у справі № 32/36-6/685 зустрічний позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Під час нового розгляду справи, 18.01.2010 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог з розрахунком. Позивач просив стягнути з відповідачів суму боргу в розмірі 11392100,69 доларів США, або еквівалент у гривні за офіційним курсом НБУ станом на 15.01.2010 - 91136805,52 грн., що включає 9 642963,53 доларів США (77143708,24 грн.) – сума основного боргу, 312335,59 доларів США (2498684,72 грн.) - 3% річних, 1436801,57 доларів США (11494412,56 грн.) – інфляційні втрати.

09.12.2010 позивачем за первісним позовом подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідачів суму боргу в розмірі 13008743,52 доларів США, або еквівалент у гривні за офіційним курсом НБУ станом на 08.12.2010 - 103419510,98 грн., що включає 9 642963,53 доларів США (76661560,06 грн.) – сума основного боргу, 569320,57 доларів США (4526098,53 грн.) - 3% річних, 2796459,42 доларів США (22231852,39 грн.) – інфляційні втрати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.12.2010 № 32/26-6/685 ухвалу господарського суду м. Києва від 29.06.2010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011 у справі № 32/36-6/685 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.12.2010 у справі № 32/26-6/685 скасовано, справу передано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 ухвалу господарського суду м. Києва від 29.06.2010 у справі № 32/36-6/685 скасовано, матеріали справи надіслано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.04.2011 справі присвоєно № 32/36-6/685-56/151.

06.09.2011 Державним підприємством «Ресурспостач» подано заяву про уточнення зустрічних позовних вимог, відповідно до якої останнє просить суд стягнути з Компанії «Фарго Оверсіс Інк.» 488610,26 дол. США – суми недопоставленого м'яса за контрактом № 34 від 01.07.2008; 1997427,87 дол. США – суми недопоставленого м'яса за контрактом № 36 від 03.07.2008; 253002,17 дол. США – суми недопоставленого м'яса за контрактом № 45 від 25.07.2008; 807814,90 дол. США – суми недопоставленого м'яса за контрактом № 47 від 30.07.2008; штраф у розмірі 50 % вартості недопоставленого м‘яса за контрактами № 34, 36, 45, 47 у сумі 1773427,60 доларів США.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.10.2011 у справі № 32/36-6/685-56/151 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства «Ресурспостач» на користь Компанії «Фарго Оверсіс Інк» 871294 долари США 60 центів (еквівалент у гривні за офіційним курсом НБУ станом на 10.10.2011 – 6946570,45 грн.) основного боргу, 3% річних у розмірі 51848 доларів США 60 центів (еквівалент у гривні за офіційним курсом НБУ станом на 10.10.2011 – 413373,33 грн.), інфляційні витрати у розмірі 209982 доларів США 00 центів (еквівалент у гривні за офіційним курсом НБУ станом на 10.10.2011 – 1674123,49 грн.). В іншій частині первісного позову відмовлено.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 10.10.2011 у справі № 32/36-6/685-56/151 зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з Компанії «Фарго Оверсіс Інк» на користь Державного підприємства «Ресурспостач» основний борг у розмірі 3293853 доларів США 16 центів та неустойку у розмірі 1646926 доларів США 58 центів.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 10.10.2011 прокуратура м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду змінити, первісний позов задовольнити частково, а саме на суму 210650,46 доларів США; в решті первісних вимог відмовити повністю; зустрічний позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга прокуратури м. Києва мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 порушено апеляційне провадження у справі № 32/36-6/685-56/151 за апеляційною скаргою прокуратури м. Києва.

Крім того, не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 10.10.2011 Компанія «Фарго Оверсіс Інк.» подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про повне задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.

Апеляційна скарга Компанії «Фарго Оверсіс Інк.» мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2011 порушено апеляційне провадження у справі № 32/36-6/685-56/151 за апеляційною скаргою Компанії «Фарго Оверсіс Інк.».

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2012 № 02-15/52 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ» через перебування головуючого судді (судді-доповідача) – Авдєєва П.В на лікарняному, в розгляді справи № 32/36-6/685-56/151 було призначено повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до проведеного повторного автоматизованого розподілу справи № 32/36-6/685-56/151, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді – Андрієнко В.В., Вербицька О.В.

В засідання суду, призначене на 15.03.2012, представник третьої особи не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, поважних причин відсутності суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарг. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарг, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об’єктивного розгляду.

Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд встановив:

Між Компанією «Фарго Оверсіс Інк.», як продавцем, та Державним підприємством «Ресурспостач», як покупцем, було укладено контракти № 34 від 01.07.2008, № 36 від 03.07.2008, №45 від 25.07.2008, № 47 від 30.07.2008, № 50 від 15.09.2008, № 51 від 15.09.2008, № 52 від 15.09.2008 про поставку в державний резерв України промислової переробки м'яса свинини мороженого за ціною в асортименті, якості, кількості, за графіком поставки та умовами, визначеними у специфікаціях, що є невід'ємною частиною контрактів.

Згідно специфікації до контракту № 34 від 01.07.2008 позивач за первісним позовом зобов’язався поставити 500 000 кг мороженого м'яса свинини (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 3,05 дол. США за 1 кг на загальну суму 1 525 000,00 доларів США на умовах CFR – порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження – липень-серпень 2008 року; країна походження: США.

Згідно специфікації до контракту № 36 від 03.07.2008 позивач за первісним позовом зобов’язався поставити 300 000 кг мороженого м'яса свинини (триммінг 72/28) по ціні 3,05 дол. США загальною вартістю 915 000,00 доларів США; 200 000 кг мороженого м'яса свинини (триммінг 75/25) по ціні 3,15 дол. США загальною вартістю 630 000,00 доларів США; 500 000 кг мороженого м'яса свинини (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 3,15 дол. США за 1 кг на загальну суму 1 575 000,00 доларів США на умовах CFR – порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження – липень-серпень 2008 року; країна походження: США.

За змістом специфікації до контракту № 45 від 25.07.2008 позивач за первісним позовом зобов’язався поставити 2 000 000 кг мороженого м'яса свинини (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 3,30 дол. США за 1 кг на загальну суму 6 600 000,00 доларів США на умовах CFR – порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження – серпень-вересень 2008 року; країна походження: США/Канада.

За змістом специфікації до контракту № 47 від 30.07.2008 позивач за первісним позовом зобов’язався поставити 500 000 кг мороженого м'яса свинини (триммінг 72/28) по ціні 3,15 дол. США загальною вартістю 1 575 000,00 доларів США; 350 000 кг мороженого м'яса свинини (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 4,40 дол. США за 1 кг на загальну суму 1 540 000,00 доларів США на умовах CFR – порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження – серпень-вересень 2008 року; країна походження: США/Канада.

За змістом специфікації до контракту № 50 від 15.09.2008 позивач за первісним позовом зобов’язався поставити 1 000 000 кг мороженого м'яса свинини (блоки на кістці) по ціні 3,07 дол. США за 1 кг на загальну суму 3 070 000,00 доларів США на умовах CFR – порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження – серпень-вересень 2008 року; країна походження: США/Канада.

За змістом специфікації до контракту № 51 від 15.09.2008 позивач за первісним позовом зобов’язався поставити 230 000 кг мороженого м'яса свинини (0203 29 55 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 4,30 дол. США за 1 кг на загальну суму 989 000,00 доларів США на умовах CFR – порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження – вересень-жовтень 2008 року; країна походження: США/Данія.

Відповідно до специфікації до контракту № 52 від 15.09.2008 позивач за первісним позовом зобов’язався поставити 500 000 кг мороженого м'яса свинини (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 3,40 дол. США за 1 кг на загальну суму 1 700 000,00 доларів США на умовах CFR – порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження – вересень-жовтень 2008 року; країна походження: США/Канада.

Пунктом 4 контрактів сторони погодили, що поставка здійснюється на умовах CFR –порт Одеса/Іллічівськ (Україна) в розумінні «ІНКОТЕРМС-2000». Зобов'язання продавця вважаються виконаними з моменту передачі товару перевізнику. Покупець зобов‘язаний прийняти товар у перевізника у пункті призначення і нести усі додаткові витрати та збори, що відносяться до товару під час перевезення до моменту прибуття товару в пункт призначення. Крім цього покупець несе усі витрати по розвантаженню, простою транспортних засобів та контейнерів в пункті призначення, що виникли з вини покупця, сплачує усі податки, а також інші витрати по виконанню митних формальностей, що підлягають оплаті при імпорті товару. Продавець зобов’язаний надати покупцю інформацію про відвантаження.

Пунктом 9 контрактів позивач зобов’язався протягом доби з моменту відвантаження повідомити покупця про відправку товару шляхом пересилання товаросупровідних документів факсимільним зв’язком.

Пунктом 3 контрактів сторони погодили, що покупець оплачує товар в наступному порядку: 80% вартості товару (партії товару) протягом 3 робочих днів після отримання від продавця рахунку-фактури (інвойсу); 20% вартості товару (партії товару) протягом 5 робочих днів після отримання копій наступних документів: товарно-транспортного документа, підтверджуючого передачу продавцем товару (партії товару) перевізнику; комерційного інвойсу; офіційного ветеринарного сертифікату на експорт, узгодженого між державними ветеринарними службами країни походження товару та країни призначення; сертифікату походження товару; сертифікату якості товару виробника.

Додатковими угодами до контрактів сторонами погоджено п. 3 контрактів доповнити умовою, згідно якої у випадку часткової поставки товару (партіями), покупець здійснює попередню оплату у розмірі 100% вартості партії товару, вказаної у інвойсі.

У п. 7 контрактів передбачено, що у випадку, якщо сторони не можуть прийти до згоди, всі спори та неузгодження, викликані цим контрактом, будуть розглядатися у суді за місцем знаходження покупця відповідно до процедур, що діють в цих судах із застосуванням матеріального права України.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладених між сторонами контрактів, вони за своєю правовою природою є договорами поставки (ст. 712 ЦК України), за умовами яких продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підтвердження факту відвантаження, передачі позивачем за первісним позовом перевізникам товару, позивачем надано до матеріалів справи копії інвойсів, коносаментів, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів походження та якості товару по контрактам № 45,47,50,51,52.

Як вбачається з наданих копій коносаментів, перевезення товару здійснювалось водним шляхом компанією «Maersk line», CMA CGM, Мaditerranean shipping company.

Листом від 10.06.2011 № 144/ОБ-11 Приватне підприємство «Укртрансконтейнер» повідомило суд, що у зв‘язку з розірванням договору про спільну діяльність у Іллічівському морському торговельному порту всі документи були передані ДП «Іллічівський морський торговельний порт».

ДП «Іллічівський морський торговельний порт» листом від 17.08.2001 № 825/20.2-7 надало витяг з електронної бази ПП «Укртрансконтейнер», відповідно до якої протягом жовтня 2008 року до порту Іллічівськ надійшли на адресу відповідача за первісним позовом контейнери у кількості 8 штук, а саме MWCU 6107347, MWCU 6119559, MWCU 6128606, MWCU 6625412, MWCU 6771802, MWCU 6806513, MWMU 6422288, PONU 4785710, відправником яких був позивач за первісним позовом; інформацію про інші контейнери підприємство не надало.

Також листом від 29.06.2011 № 641 ДП «ГПК України» повідомило, що частина контейнерів, номери яких були зазначені у судовому запиті, не надходили на територію контейнерного терміналу ДП «ГПК України», частина надходила, проте тільки деякі з них на адресу ДП «Ресурспостач», перелік яких зазначений у додатку до листа.

Крім того, відповідачем-1 за первісним позовом надано до матеріалів справи копії вантажно–митних декларацій, які підтверджують перетин митного кордону товарів, які були поставлені позивачем за первісним позовом на виконання контрактів № № 34,36,45,47,51.

Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 № 80 «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» (в редакції чинній у 2008 та на початку 2009 році) передбачено, що необхідними документами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів є митна декларація; товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо; зовнішньоекономічний договір; рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару.

Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307 затверджена Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, відповідно до якої у графі 44"Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи" зазначаються коди згідно з Класифікатором документів і реквізити документів, поданих при декларуванні. Відомості щодо кожного документа починаються з нового рядка за схемою: код документа згідно з Класифікатором документів; номер документа, дата й за наявності даних - кінцевий термін його дії. Якщо документу відповідає код некласифікованого документа, то перед номером документа зазначається його назва.

Відповідно до наданих відповідачем - 1 за первісним позовом копій вантажно – митних декларацій, номери та дати яких, номери контейнерів, митна вартість товару, повністю співпадають з відомостями, які містяться на електронному носії, що був наданий разом з листом від 04.07.2011 № 18/15.6-26-3688ДСК Державною митною службою України.

З урахуванням проведеного аналізу зазначених вище контрактів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поставка товару по контракту № 45 була здійснена протягом вересня 2008, що відповідає домовленостям сторін з урахуванням додаткової угоди щодо строку поставки до 01.04.2009 на загальну суму 387861,02 дол. США; поставка товару по контракту № 47 була здійснена протягом жовтня - листопада 2008, що відповідає домовленостям сторін з урахуванням додаткової угоди щодо строку поставки до 01.04.2009 на загальну суму 901626,28 дол. США; поставка товару по контракту № 51 була здійснена протягом жовтня 2008 по лютий 2009 року, що відповідає домовленостям сторін з урахуванням додаткової угоди щодо строку поставки до 01.04.2009 на загальну суму 736435,75 дол. США.

При цьому, номери контейнерів, товар у яких перетнув митний кордон повністю співпадають з номерами контейнерів, що містяться у відповідях ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та ДП «ГПК Україна».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується перетин митного кордону України товарів, що поставлявся позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом на загальну суму 2025923,05 доларів США, а саме по контракту № 45 на суму 387861,02 дол. США, по контракту № 47 на суму 901626,28 дол. США, по контракту № 51 на суму 736435,75 дол. США.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 10.09.2008 до 28.11.2008 відповідачем-1 було перераховано позивачу на виконання цих контрактів 1 952 443,39 доларів США: 253002,17 доларів США як передплата за м'ясо свинини морожене згідно з контрактом № 45 від 25.07.2008 та інвойсами № 2108 від 01.08.2008, № 1508 від 12.08.2008, № 1808 від 15.08.2008 за платіжним дорученням № 89 від 25.09.2008; 315 003,88 доларів США як передплата за м'ясо свинини морожене згідно з контрактом № 47 від 30.07.2008 та інвойсами № 138/08, № 139/08, № 140/08 від 09.08.2008 за платіжним дорученням № 82 від 10.09.2008; 863 539,28 доларів США як передплата за м'ясо свинини морожене згідно з контрактом № 47 від 30.07.2008 та інвойсами № 108, № 208, № 308, № 408, № 508, № 608, № 708, № 808, № 908, № 1008 від 28.08.2008 за платіжним дорученням № 93 від 01.10.2008; 530 898,06 доларів США як передплата за м'ясо свинини морожене згідно з контрактом № 47 від 30.07.2008 за платіжним дорученням № 110 від 28.11.2008.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем-1 оплати за контрактом № 45 від 25.07.2008 на суму 253002,17 доларів США; за контрактом № 47 на суму 1709 441,22 доларів США.

06.11.2008 позивач за первісним позовом листом від 05.11.2008 № 05-11 (вх. 2286 від 06.11.2008) повідомив відповідача-1 за первісним позовом про здійснену поставку товару в обсязі 5800 тон, серед яких 4200 тон вже доставлено до портів Одеси та Іллічівська, а 1600 тон буде доставлено до портів України на протязі наступних двох тижнів. Вказаний лист є належним доказом повідомлення позивачем відповідача -1 про відвантаження товарів.

04.12.2008 позивачем за первісним позовом із супровідним листом № 0412/08-1 від 04.12.2008 (вх. № 2465 від 04.12.2008) на виконання п. 3.1 контрактів були передані відповідачу-1 за первісним позовом рахунки-фактури (інвойси): № 45/07 від 01.12.2008 на суму 6 600 000 доларів США по контракту № 45 від 25.07.2008; № 47/07 від 01.12.2008 на суму 3 115 000 доларів США по контракту № 47 від 30.07.2008; № 50/09 від 01.12.2008 на суму 3 070 000 доларів США по контракту № 50 від 15.09.2008; № 51/09 від 01.12.2008 на суму 989 000 доларів США по контракту № 51 від 15.09.2008; № 52/09 від 01.12.2008 на суму 1 700 000 доларів США по контракту № 52 від 15.09.2008.

08.12.2008 позивачем за первісним позовом із супровідним листом № 0812/08-2 від 08.12.2008 (вх. № 2474 від 08.12.2008) на виконання п. 3.2 контрактів були передані відповідачу-1 за первісним позовом копії товаросупровідних документів, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів походження та якості, рахунки-фактури (інвойси), згідно з реєстрами по контрактам № 45 від 25.07.2008; № 47 від 30.07.2008; № 50 від 15.09.2008; № 51 від 15.09.2008; № 52 від 15.09.2008.

На думку позивача за первісним позовом спір у даній справі виник внаслідок того, що ДП «Ресурспостач» не виконало зобов’язання щодо оплати товару, поставленого позивачем за контрактами № 45 від 25.07.2008, № 47 від 30.07.2008, № 50 від 15.09.008, № 51 від 15.09.2008, № 52 від 15.09.2008, заборгованість відповідача - 1 становить 13130632,08 доларів США. Крім того, оскільки відповідач уклав вказані контракти в рамках державного замовлення на підставі договорів комісії, укладених з відповідачем -2, а також враховуючи те, що відповідач -1 створений за наказом відповідача-2 та входить до сфери його управління, то заборгованість, на думку позивача за первісним позовом підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

Так, 11.12.2008 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача-1 за первісним позовом з претензією № 1012/08 від 10.12.2008 (вх. 2512 від 11.12.2008) щодо оплати заборгованості за контрактами № 45 від 25.07.2008; № 47 від 30.07.2008; № 50 від 15.09.2008; № 51 від 15.09.2008; № 52 від 15.09.2008.

Відповідно до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції (ст. 30). Якщо продавець відповідно до договору або цієї Конвенції передає товар перевізникові і якщо товар чітко не ідентифікований для мети договору шляхом маркірування, шляхом відвантажувальних документів або іншим чином, продавець повинен надіслати покупцеві повідомлення про відправлення із зазначенням товару (ст. 32).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу. Пунктом 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Обов'язок покупця оплатити товар закріплений у ст. 692 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем копії коносаментів та інших документів, не є належними доказами, оскільки не підтверджують факту передачі саме продавцем (позивачем за первісним позовом) перевізнику продукції, що повинна була бути поставлена відповідачу - 1 за первісним позовом. Згідно пояснень позивача за первісним позовом, оскільки він не є виробником м‘яса, яке поставлялось по контрактам укладеними з відповідачем -1, то позивач уклав контракти з компаніями –виробниками зі Сполучених Штатів Америки та Бразилії, які і оформлювали коносаменти, сертифікати якості. Однак позивач за первісним позовом не надав доказів укладення з виробниками продукції договорів. Ненадання вказаних доказів позивач обґрунтовує комерційною таємницею. Надані позивачем докази розрахунку з виробниками продукції є неналежними, оскільки не засвідчені банківською установою.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивач за первісним позовом не надав належних доказів виконання основного зобов‘язання продавця згідно правил «Інкотермс 2000», а саме зобов‘язання продавця укласти договір перевезення, завантажити товар на борт судна в порту відвантаження, а надані позивачем копії коносаментів жодним чином не підтверджують, що саме позивач за первісним позовом здійснив завантаження товару на борт судна.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що факт поставки товару підтверджено належними та допустимими доказами, якими є вантажно – митні декларації тільки по контрактам № 45,№ 47 та № 51.

Крім того, доказами доведено неналежне виконання позивачем за первісним позовом зобов‘язання щодо повідомлення відповідача -1 за первісним позовом про відправку товару (п. 9 контрактів), оскільки поставка відбувалась згідно доказів, наявних в матеріалах справи протягом вересня 2008 – лютого 2009, а позивач повідомив відповідача - 1 за первісним позовом про поставку товару тільки у листопаді 2008, супровідні документи передав у грудні 2008.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність позивачем за первісним позовом факту відвантаження та поставки товару лише частково по контракту № 45 на суму 387861,02 дол. США, по контракту № 47 на суму 901626,28 дол. США та по контракту № 51 на суму 736435,75 дол. США.

Враховуючи те, що строк оплати залежить від передачі позивачем за первісним позовом відповідачу – 1 за первісним позовом інвойсів та коносаментів, які були передані у грудні 2008 року, заборгованість відповідача - 1 за первісним позовом по контракту № 45 становить 134858,85 дол. США, заборгованість по контракту № 47 відсутня (наявна переплата), заборгованість по контракту № 51 становить 736435,75 дол. США.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 871294,60 доларів США є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Крім основного боргу, позивач за первісним позовом просив стягнути 569320,57 доларів США (4526098,53 грн.) - 3% річних та 2796459,42 доларів США (22231852,39 грн.) – інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач за первісним позовом прострочив виконання зобов’язання перед позивачем за первісним позовом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних за період з 15.12.2008 по 08.12.2010 в розмірі 51848,60 дол. США та інфляційні витрати в розмірі 209982,00 дол. США., розрахунок яких уточнений судом першої інстанції та не суперечить чинному законодавству.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача за первісним позовом, що заявлені до відповідача-2 за первісним позовом, оскільки третя особа не може відповідати за зобов’язаннями сторони договору. Позивач за первісним позовом не надав належних доказів того, що Державний комітет з державного матеріального резерву України, правонаступником якого є відповідач -2 за первісним позовом є зобов’язаною стороною за даними контрактами.

Як зазначалося вище, 12.02.2009 Державним підприємством «Ресурспостач», в межах даної справи подано зустрічний позов до Компанії «Фарго Оверсіс Інк.», в якому підприємство просить: зобов‘язати Компанію «Фарго Оверсіс Інк.» поставити за контрактом № 34 від 01.07.2008 м‘ясо свиняче морожене (окіст на кістці) у кількості 257883,61 кг.; за контрактом № 36 від 03.07.2008 м‘ясо свинини обваленої замороженої у вигляді блоків з триммінга свинячого 72/28 в кількості 66412,90 кг.; м‘ясо свинини морожене (окіст свинячий н/к) в кількості 500 000,00 кг.; стягнути з Компанії «Фарго Оверсіс Інк.» 253002,17 доларів США попередньої оплати за контрактом № 45 від 25.07.2008 та 807814,90 доларів США за контрактом № 47 від 30.07.2008.

Так, на думку позивача за зустрічним позовом, зобов‘язання відповідача за зустрічним позовом щодо поставки оплаченого позивачем товару виконані не у повному обсязі, у зв‘язку з чим заборгованість відповідача за зустрічним позовом складає: по контракту № 34 - 488610,26 дол. США, по контракту № 36 – 1997427,87 дол. США, по контракту № 45 – 253002,17 дол. США., по контракту № 47 - 807814,90 дол. США.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом на виконання контракту № 34 перерахував відповідачу за зустрічним позовом кошти на загальну суму 1525000,00 доларів США, у тому числі платіжними дорученнями від 11.07.2008 № 50 перерахував 1220000,00 дол. США, від 10.09.2008 № 83 перерахував 118702,58 дол. США, від 31.10.2008 № 108 перерахував 186297,42 грн.

Відповідно до специфікації до контракту № 34 від 01.07.2008 відповідач за зустрічним позовом зобов’язався поставити 500 000 кг мороженого м'яса свинини (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 3,05 дол. США за 1 кг на загальну суму 1 525 000,00 доларів США на умовах CFR – порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження – липень-серпень 2008 року; країна походження: США.

На виконання умов контракту № 36 позивач за зустрічним позовом перерахував відповідачу за зустрічним позовом кошти на загальну суму 3120000,00 дол. США, у тому числі платіжними дорученнями від 11.07.2008 № 51 перерахував 2496000,00 дол. США., від 01.10.2008 № 94 перерахував 15223,72 дол. США, від 28.10.2008 № 105 перерахував 330413,63 дол. США, від 31.10.2008 № 107 перерахував 278362,65 дол. США.

Відповідно до специфікації до контракту № 36 від 03.07.2008 відповідач за зустрічним позовом зобов’язався поставити 300 000 кг мороженого м'яса свинини (триммінг 72/28) по ціні 3,05 дол. США загальною вартістю 915 000,00 доларів США; 200 000 кг мороженого м'яса свинини (триммінг 75/25) по ціні 3,15 дол. США загальною вартістю 630 000,00 доларів США; 500 000 кг мороженого м'яса свинини (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 3,15 дол. США за 1 кг на загальну суму 1 575 000,00 доларів США на умовах CFR – порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження – липень-серпень 2008 року; країна походження: США.

На виконання умов контракту № 45 позивач за зустрічним позовом перерахував відповідачу за зустрічним позовом платіжним дорученням від 25.09.2008 № 89 кошти на загальну суму 253002,17 дол. США.

Відповідно до специфікації до контракту № 45 від 25.07.2008 відповідач за зустрічним позовом зобов’язався поставити 2 000 000 кг мороженого м'яса свинини (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 3,30 дол. США за 1 кг на загальну суму 6 600 000,00 доларів США на умовах CFR – порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження – серпень-вересень 2008 року; країна походження: США/Канада.

На виконання умов контракту № 47 позивач за зустрічним позовом перерахував відповідачу за зустрічним позовом кошти на загальну суму 1709441,22 дол. США, у тому числі платіжними дорученнями від 10.09.2008 № 82 перерахував 315003,88 дол. США., від 01.10.2008 № 93 перерахував 863539,28 дол. США, від 28.11.2008 № 110 перерахував 530898,06 дол. США.

Відповідно до специфікації до контракту № 47 від 30.07.2008 відповідач за зустрічним позовом зобов’язався поставити 500 000 кг мороженого м'яса свинини (триммінг 72/28) по ціні 3,15 дол. США загальною вартістю 1 575 000,00 доларів США; 350 000 кг мороженого м'яса свинини (0203 22 11 00 по УКВ ЗЕД) по ціні 4,40 дол. США за 1 кг на загальну суму 1540 000,00 доларів США на умовах CFR – порт Одеса/Іллічівськ (Україна); строк відвантаження – серпень-вересень 2008 року; країна походження: США/Канада.

На підтвердження факту відвантаження, передачі відповідачем за зустрічним позовом перевізникам товару, відповідачем за зустрічним позовом надано до матеріалів справи копії інвойсів, коносаментів, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів походження та якості товару по контрактам № 45, № 47. Стосовно контрактів № 34, № 36 то відповідачем за зустрічним позовом не надано жодних коносаментів, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів походження та якості товару по контрактам.

З урахуванням того, що зустрічні позовні вимоги ґрунтуються тільки на порушенні зобов‘язань відповідачем за зустрічним позовом по контрактам № № 34, 36, 45, 47, судом першої інстанції правомірно досліджувалися правовідносини тільки щодо цих контрактів при розгляді зустрічного позову.

Так, стосовно контрактів № 34 та № 36, то відповідачем - 1 не надано ані коносаментів ані сертифікатів походження товару тощо.

Таким чином, факт поставки товару підтверджується вантажно – митними деклараціями, які судом першої інстанції правомірно визнані належними та допустимими доказами.

З огляду на те, що під час розгляду первісного позову, судом досліджені вантажно – митні декларації по контрактам № 45, 47, то дослідженню в межах зустрічного позову підлягають декларації по контрактам № 34, № 36.

Так, поставка товару по контракту № 34 була здійснена протягом жовтня 2008 - лютого 2009, що відповідає домовленостям сторін з урахуванням додаткової угоди щодо строку поставки до 01.04.2009 на загальну суму 1036389,67 дол. США., а поставка товару по контракту № 36 була здійснена протягом вересня - листопада 2008, що відповідає домовленостям сторін з урахуванням додаткової угоди щодо строку поставки до 01.04.2009 на загальну суму 1122572,11 дол. США.

Вбачається, що номери контейнерів, товар у яких перетнув митний кордон повністю співпадають з номерами контейнерів, що містяться у відповідях ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та ДП «ГПК Україна». Вказані вище номери контейнерів, знаходяться у відповідних реєстрах у ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та ДП «ГПК Україна» як такі, що надходили до портів м. Одеси та м. Іллічівська від відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом. Інші контейнери ніж ті що пройшли митний контроль, згідно відповідей вказаних підприємств, до портів м. Одеси та м. Іллічівськ від відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом не надходили.

08.12.2008 відповідачем за зустрічним позовом із супровідним листом № 0812/08-2 від 08.12.2008 (вх. № 2474 від 08.12.2008) на виконання п. 3.2 контрактів були передані позивачу за зустрічним позовом копії товаросупровідних документів, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів походження та якості, рахунки-фактури (інвойси), згідно з реєстрами по контрактам № 45 від 25.07.2008; № 47 від 30.07.2008; № 50 від 15.09.2008; № 51 від 15.09.2008; № 52 від 15.09.2008.

Відповідачем за зустрічним позовом не надано належних доказів щодо передачі позивачу за зустрічним позовом інвойсів, товаросупровідних документів, сертифікатів, сертифікатів походження та якості по контрактам №34, №36.

Доказами доведено неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов‘язання щодо повідомлення позивача за зустрічним позовом про відправку товару (п. 9 контрактів), оскільки поставка відбувалась згідно доказів наявних в матеріалах справи протягом вересня 2008 – лютого 2009, а позивач надав докази про повідомлення щодо поставки товару тільки у листопаді 2008 та передав супровідні документи у грудні 2008 і тільки по контрактам № № 45, 47. Жодних доказів виконання п. 9 контрактів № 34, № 36 відповідачем за зустрічним позовом не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що сторони погодили здійснити поставку товару до 01.04.2009, по контракту № 34 на загальну суму 1525000,00 дол. США, по контракту № 36 на загальну суму 3120000,00 дол. США, по контракту № 45 на суму 6600000,00 дол. США, по контракту № 47 на суму 3115000,00 дол. США.

Доказами доведено факт відвантаження та поставки товару по контракту № 34 на суму 1036389,67 дол. США, по контракту № 36 на суму 1122572,11 дол. США, контракту № 45 на суму 387861,02 дол. США, по контракту № 47 на суму 901626,28 дол. США.

Також матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем за зустрічним позовом відповідачу на виконання контракту № 34 коштів на загальну суму 1525000,00 дол. США, по контракту № 36 на суму 3120000,00 дол. США, по контракту № 45 на суму 253002,17 дол. США, по контракту № 47 на суму 1709441,22 дол. США.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач за зустрічним позовом свої зобов‘язання як продавець виконав частково, товар передав позивачу за зустрічним позовом лише частково, а тому останній керуючись ч. 2 ст. 693 ЦК України правомірно вимагає від відповідача за зустрічним позовом повернення суми попередньої оплати, на яку поставку товару не було здійснено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача за зустрічним позовом по контракту № 34 становить 488610,33 дол. США, заборгованість по контракту № 36 становить 1997427,89 дол. США, по контракту № 45 відсутня, по контракту № 47 становить 807814,94 дол. США.

За таких обставин, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 3293853,16 доларів США визнаються колегією суддів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскільки згідно умов контрактів позивач за зустрічним позовом купував товар для поставки до державного резерву, а факт недопоставки відповідачем за зустрічним позовом товару на суму 3293853,16 дол. США встановлений вище, то вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення неустойки у розмірі 50% від вартості оплаченого але непоставленого товару є обґрунтованими.

За таких обставин з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню неустойка у розмірі 1646926,58 дол. США.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача за зустрічним позовом в частині стягнення 3293853,16 доларів США вартості оплаченого але непоставленого товару за контрактами №№34,36,45,47 та стягнення неустойки у розмірі 1646926,58 дол. США.

Доводи, наведені прокуратурою міста Києва та Компанією «Фарго Оверсіс Інк.» в апеляційних скаргах, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

Крім цього, судом першої інстанції було враховано вказівки касаційної інстанції під час нового розгляду справи та вирішено спір на підставі належних доказів.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 10.10.2011.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги прокуратури міста Києва та Компанії «Фарго Оверсіс Інк.» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 10.10.2011 у справі № 32/36-6/685-56/151 - без змін.

2. Матеріали справи № 32/36-6/685-56/151 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам, третій особі та прокуратурі.

Головуючий суддя                                                                      Буравльов С.І.

Судді                                                                                          Андрієнко В.В.

                                                                                          Вербицька О.В.