Рішення № 22038611, 20.03.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 рокуСправа № 09/5026/232/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - ОСОБА_1. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Торговий Дім Поляков", м. Черкаси до Лисянського районного споживчого товариства, смт.Лисянка про стягнення 11823,82 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 11823,82 грн., у тому числі: 11523,91 грн. основного боргу з оплати за товар, поставлений згідно договору поставки № 0364-у від 01.11.2011 року, 130,98 грн. договірної пені та 168,93 грн. договірних 20% річних, нарахованих, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу товар (продовольчі товари), який останній прийняв, але порушував договірні строки та порядок оплати за прийнятий товар, внаслідок чого утворився борг з оплати за поставлений товар в сумі 11523,91 грн., також відповідно до умов договору, у зв'язку з простроченням оплати, нараховані договірні проценти та пеня.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та неявка його представника у судове засідання не перешкоджають вирішенню спору по суті.

На підставі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У заяві від 01 березня 2012 року №77 позивач вказав на часткову сплату відповідачем суми основного боргу та просив стягнути з нього 3723,51 грн. основного боргу, 130,98 грн. пені та 168,93 грн. 20% річних.

20 березня 2012 року позивач подав заяву, у якій вказав, що відповідачем 02 березня 2012 року сплачено залишок суми основного боргу, тому просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу та стягнути з відповідача 130,98 грн. пені, 168,93 грн. договірних 20% річних та 1610,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні представник позивача підтримала зменшені позовні вимоги, просила стягнути з відповідача нараховану пеню, проценти річних та судові витрати.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між приватним підприємством "Торговий дім Поляков" (постачальник, позивач у справі) та Лисянським районним споживчим товариством (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки №0364-у від 04.11.2011 року (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязався передати у власність покупця продукти харчування та інші товари (товар), а покупець зобовязався прийняти і оплатити його на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних (п.1.1 Договору).

У Договорі сторони, зокрема, домовились про наступне:

- сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені в заявці терміни (п.1.2 Договору);

- при прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару його якість та кількість (п. 3.5. Договору);

- постачальник має право надавати покупцю комерційний кредит відповідно до ст.1057 ЦК України, шляхом поставки продукції з відстрочкою оплати її вартості строком до 21 календарних днів з дати поставки продукції на склад покупця (п.3.12 Договору).

- покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару (пункт 4.2 Договору);

- при порушенні покупцем п.4.2 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року, крім цього, збитки від інфляції та 20% річних від суми боргу за весь час прострочення (п.5.2 Договору).

На виконання умов Договору, у період його дії, позивач поставляв, а відповідач приймав товар, у тому числі по видаткових накладних: від 22.12.2011 року №УФ-0795276 на суму 2130,42 грн., №УФ-0795371 на суму 3015,40 грн., №УФ-0795443 на суму 2667,24 грн., №УФ-0795572 на суму 2215,98 грн., №УФ-0795609 на суму 3352,42 грн., №УФ-0795606 на суму 901,27 грн., №УФ-0795552 на суму 1202,88 грн., №УФ-0795397 на суму 942,56 грн., №УФ-0795579 на суму 305,17 грн., від 05.01.2012 року №УФ0803267 на суму 569,82 грн., №УФ-0803255 на суму 863,04 грн., №УФ-0802786 на суму 247,20 грн., а всього по вказаних накладних на суму 18413,41 грн.

В порушення умов Договору вартість товару, отриманого по вказаних накладних, у встановлені строки (протягом 21 календарного дня), відповідач оплатив частково в сумі 6889,50 грн., що підтверджується фіскальними чеками, які додані до позовної заяви, внаслідок чого станом на 08 лютого 2012 року (день складання позовної заяви ) утворився борг з оплати за товар в сумі 11523,91 грн.

Після звернення позивача із позовом до господарського суду, відповідач повністю сплатив суму боргу з оплати за товар в сумі 11523,91 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями фіскальних чеків та банківською випискою.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення боргу з оплати за поставлений товар, а також сум договірної пені та процентів, нарахованих за порушення виконання грошового зобов'язання.

Сторони спірних правовідносин є субєктами господарювання, зобовязання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Договір, підставі якого виникли зобов'язання сторін та подано позов, за правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обовязок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві.

З матеріалів справи вбачається, що зобовязання позивача щодо передачі товару є виконаними з дати вручення товару відповідачу, строк оплати по договору визначений 21 календарний день з моменту отримання товару.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що на виконання умов Договору, позивач поставляв відповідачу товар, який відповідач отримав без зауважень, однак в порушення умов Договору оплату вартості товару в сумі 11523,91 грн. у встановлені строки не здійснив.

Після звернення позивача до господарського суду із даним позовом, відповідач сплатив всю суму - 11523,91 грн. основного боргу, тому в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У Договорі сторони встановили, що при порушенні покупцем п.4.2 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до дня фактичного розрахунку.

Пеня в сумі 130,98 грн. нарахована позивачем по кожній товарній накладній окремо, з врахуванням договірного строку оплати, здійснених відповідачем платежів, по 08 лютого 2012 року (день складання позовної

заяви), з обмеженням подвійною обліковою ставкою НБУ. Розрахунок пені перевірено судом, він зроблений вірно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Договорі сторони визначили інший розмір процентів річних, а саме - 20% річних від суми боргу за весь час прострочення (п.5.2 Договору).

Проценти річних в сумі 168,93 грн. нараховані позивачем по кожній товарній накладній окремо, з врахуванням договірного строку оплати та фактично проведених платежів, по 08 лютого 2012 року (день складання позовної заяви). Розрахунок процентів річних перевірено судом, він зроблений вірно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача.

З огляду на викладені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 130,98 грн. договірної пені та 168,93 грн. договірних 20% процентів річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1610,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Лисянського районного споживчого товариства (Черкаська область, Лисянський район, смт.Лисянка, вул.Київська, 17, ідентифікаційний код 01774092) на користь приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" (м.Черкаси, вул.Чехова, 41, ідентифікаційний код 32268131) - 130,98 грн. (сто тридцять гривень 98 коп.) договірної пені, 168,93 грн. (сто шістдесят вісім гривень 93 коп.) договірних 20% річних та 1610,00 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень 00 коп.) судових витрат.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 11523,91 грн. основного боргу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 21 березня 2012 року.