Рішення № 22038242, 19.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р. Справа № 5023/365/12

вх. № 365/12

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Болтенко А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням, відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства Харківський лакофарбовий завод "Червоний Хімік", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична адвокатська фірма Омега", м. Харків

про стягнення 12642,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12642,00 грн., з яких: 12550,00 грн. основний борг, 79,07 грн. 3% річних, 12,55 грн. інфляційних,яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договорам №№ 47 та 48, укладених між сторонами 07.09.2011 року. Позов обґрунтований ст.ст. 526, 62, 693, 536, 625 ЦК України.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з ЄДРПОУ, станом на 17.02.2012 року, місцезнаходження відповідача 61012, м. Харків, вул. Енгельса, 29-А, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

07вересня 2011 року між сторонами було укладено договори № 47 на проведення робіт з питомного нормування та № 48 на проведення робіт з енергетичної паспортизації. Зазначені договори є нерозривно пов'язаними, оскільки кінцевим їх результатом є надання ПАТ ХЛФЗ “Червоний хімік” енергетичного паспорту з експертним висновком, що підтверджується в умовах, вказаних договорів, а зокрема п. 3.4 Договору № 47 і п. 3.4 Договору № 48.

Відповідно до умов п. 2.1.1 Договору № 47 та Договору № 48 для виконання робіт ПАТ ХЛФЗ “Червоний хімік” мав надати ТОВ “ЮАФ ОМЕГА” копії наступних документів: форму 4 МТП, форму 11 МТП, форму 11 ОФ, форму 1 ПВ, форму З ПВ, форму 24 “ЕНЕРГЕТИКА”, форму 1 ТП “АВТО”, форму 2 ТП “ВОДХОЗ”, форму 10 “МЕХ”, форму 11 МТП, форму 1П-НПП, форму 11-ер, форму 12 ЕЗ, форму 2 ТР.

08вересня 2011 року ПАТ ХЛФЗ “Червоний хімік” направив ТОВ “ЮАФ ОМЕГА” копії документів, визначених п. 2.1.1 Договору № 47 та Договору № 48, що підтверджується відповідним описом поштового вкладення від 08.09.2011 року.

Платіжними дорученнями № 434 від 27.09.2011 року, № 358 від 12.09.2011 року, № 402 від 23.09.2011 року та № 435 від 27.09.2011 року позивач перерахував відповідачу оплату за спірними договорами, відповідно до п. 4.1 Договорів.

Згідно п. 3.2 Договору № 47 та Договору № 48 строк виконання робіт ТОВ “ЮАФ ОМЕГА” складає 30 днів з моменту передачі останньому документації ПАТ ХЛФЗ “Червоний хімік”. Таким чином ТОВ “ЮАФ ОМЕГА” мало передати енергетичний паспорт з експертним висновком, враховуючи час для поштового обігу документів, у строк до 14 жовтня 2011 року.

15 жовтня 2011 року ПАТ ХЛФЗ “Червоний хімік” направив ТОВ “ЮАФ “ОМЕГА” претензію щодо необхідності виконати роботи за договорами № 47 та № 48 від 07.08.2011 року або повернути сплачені кошти у розмірі 12550,00 грн. Жодної відповіді на зазначену претензію ПАТ ХЛФЗ “Червоний хімік” не отримав за станом на 19 листопада 2011 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 892 ЦК України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно ч. 1 ст. 894 ЦК України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Глава 62 ЦК України “Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт” не регулює відносини, пов'язані із здійсненням попередньої оплати таких робіт. Натомість ст. 8 ЦК України встановлює: “Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).”

Таким чином ЦК України допускає застосування аналогії закону. Питання, пов'язані із попередньою оплатою регулюються ст. 693 ЦК України, частина друга та третя, якої встановлює: “Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця”.

Таким чином, враховуючи можливості застосування аналогії закону та права, до відносин, що склались між ПАТ ХЛФЗ “Червоний хімік” та ТОВ “ЮАФ “ОМЕГА” щодо виконання договорів № 47 та № 48 від 07.09.2011 року, ПАТ ХЛФЗ “Червоний хімік” направив 19 листопада 2011 року вимогу про повернення попередньої оплати за договорами № 47 та № 48 від 07.09.2011 року, керуючись ст. 8 та ст. 693 ЦК України. Відповіді на зазначену вимогу ПАТ ХЛФЗ “Червоний хімік” за станом на 28 грудня 2011 року не отримав.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 12550,00 грн. основного боргу, 79,07 грн. трьох відсотків річних та 12,55 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична адвокатська фірма Омега" (61012, м. Харків, вул. Енгельса, 29-А, код ЄДРПОУ 32563013, р/р 26001000022859 у ПАТ "СЕБ банк", МФО 300175) на користь Публічного акціонерного товариства Харківський лакофарбовий завод "Червоний хімік" (61071, м. Харків, вул. Новожанівська, 1, код ЄДОПОУ 00204234, р/р 26008410116238 у ХВЦ "Регіон-банку", МФО 351254) - 12550,00 грн. основного боргу, 79,07 грн. трьох відсотків річних, 12,55 грн. інфляційних та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 20 березня 2012 року