Рішення № 22038098, 05.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5023/021/12

вх. № 021/12

Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.

при секретарі судовогозасідання Колесніченко О. В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 03.02.12 р.), ОСОБА_2 (довіреність від 03.02.12 р.),

відповідача - заст. нач. першого відділу досліджень і розслідувань ОСОБА_3 (довіреність №25 від 06.07.11 р.), гол. експерта ОСОБА_4 (довіреність №19 від 08.02.12 р.),

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" (Харківська обл., смт. Нова Водолага)

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Харків)

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.10.11 р. №84-к про накладення штрафу відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” на ПАТ "Нововодолазький молокозавод". Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ним при закупівлі молочної сировини ніяким чином не було порушено норми ст. 12 та ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, а висновки та пропозиції комісії відповідача є лише думкою фахівців відповідача і жодним документальним доказом не підтверджені.

Відповідач, в відзиві на позовну заяву, заперечує проти позовних вимог та просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю з підстав, наведених у відзиві, посилаючись на те, що рішення є законним і обґрунтованим.

Відповідач надав письмові пояснення щодо визначення товарних меж ринку та цін на молоко.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

За результатами проведеної планової перевірки позивача Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 25.10.11 р. прийнято рішення №84-К по справі №3/02-74-11, яким вирішено:

1. Визнати, що Публічне акціонерне товариство "Нововодолазький молокозавод" (63200, Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт. Нова Водолага, вул. Пролетарська, 28; ідентифікаційний код 00447480) за підсумками діяльності в 2010 році займало монопольне (домінуюче) становище на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення в межах 8 сіл Кегичівського району, а саме в населених пунктах: Андріївка, Олександрівка, Знаменка, Калинівка, Власівка, Семенівка, Коханівка та Медведівка, 9 сіл Нововодолазького району, а саме в населених пунктах: Парасковія, Бредок, Старовірівка, Муравлинка, Лящівка, Дерегівка, Княжне, Просяне та Сосонівка та 3-х сіл Красноградського району Харківської області, а саме в населених пунктах: Петрівка, Березівка та Соснівка з частками, що перевищують 35%.

2. Визнати, що Публічне акціонерне товариство "Нововодолазький молокозавод", встановивши при однакових вимогах до якості молока в один і той же період часу різних цін на молоко для населення Нововодолазького та Кегичівського районів, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення в межах 6 сіл Нововодолазького (Парасковія, Старовірівка, Муравлинка, Княжне, Сосонівка та Просяне) та 6 сіл Кегичівського районів Харківської області (Медведовка, Кохановка, Власівка, Калинівка, Олександрівка та Андріївка), передбаченого пунктом 2 статті 50, пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, а саме застосування різних цін до рівнозначних угод із продавцями без об'єктивно виправданих на те причин.

3. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно абзацу другого частини другої статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” накласти на Публічне акціонерне товариство "Нововодолазький молокозавод" штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідачем в спірному рішенні встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Нововодолазький молокозавод" (далі позивач) створене у процесі реорганізації шляхом виділення зі складу відкритого акціонерного товариства "Харківмолпром" та є його універсальним правонаступником відносно прав, які передані йому за розподільчим балансом. Товариство є публічним акціонерним товариством, яке здійснює приватне і публічне розміщення акцій та є юридичною особою. Статут Товариства в новій редакції затверджений загальними зборами акціонерів Товариства (протокол від 15.09.2010 р. №2) та зареєстрований 07.12.2010 р. за № 1467105001700184. Код за КВЕД 15.51.0.

Основним видом діяльності позивача є виробництво та оптова реалізація молочних продуктів.

Виробництво молочної продукції позивач здійснює з молока, закупленого у субєктів господарювання різних форм власності та господарствах населення. Загальний обсяг закупівлі позивачем молока для промислової переробки у населення протягом 2010 року склав 2232 тони.

Отже, у розумінні абзацу 12 статті 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції” позивач є суб`єктом господарювання, який діє на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення.

Відповідачем проведено дослідження товарного ринку, на якому діє позивач, відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища субєктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. №49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 р. за №317/6605, із урахуванням пункту 2.2. цієї Методики, згідно з яким етапи визначення монопольного (домінуючого) становища, їх кількість та послідовність проведення можуть змінюватись залежно від обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

У розумінні статті 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції” ринок товару (товарний ринок) сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

Товарними межами ринку є товар (товарна група), сукупність схожих, однорідних предметів господарського обороту, в межах якої споживач за звичайних умов може перейти від споживання певного виду предметів господарського обороту до споживання іншого. Визначення ознак одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи) здійснюється, виходячи з подібності споживчих характеристик, умов споживання, умов реалізації та цін (пункт 4.2. Методики).

Відповідно до п. 5.1 Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Згідно ст. 1 Закону України „Про молоко та молочні продукти”, молокопереробні підприємства для виробництва молочної продукції закуповують молоко у виробників: у юридичних осіб та у фізичних осіб (населення), які утримують корів та отримують від них молоко. Призначенням молока, що закуповується молокопереробними підприємствами є промислова переробка.

В процесі закупівлі молока підприємства застосовують ДСТУ 3662-97 „Молоко коровяче незбиране. Вимоги при закупівлі” згідно з яким молоко по показникам якості розподіляється на ґатунки (вищий, перший, другий), для кожного з яких встановлені окремі величини показників якості.

Відповідно до Галузевих рекомендацій ГРУ 46.018-2002 „Про порядок оплати за молоко залежно від ґатунку, вмісту жиру і білку відповідно до вимог ДСТУ” за базову договірну ціну береться закупівельна ціна без податку на додану вартість та дотації 1 т молока першого ґатунку при базисних масових частках жиру і білку, відповідно, 3,4% і 3,0%.

При відхиленні показників якості молока передбачаються надбавки та знижки. У разі, якщо визначення показників з ДСТУ неможливе, то оплата здійснюється за договірною ціною, але не нижче ціни за молоко другого ґатунку.

Отже, існує стандартизована товарна група молоко коровяче незбиране для промислової переробки.

При цьому, при розрахунках з сільськогосподарськими підприємствами позивач застосовує як базис для розрахунків ціну молока першого та другого ґатунків базисного вмісту жиру та білку, а при розрахунках за здане молоко з населенням позивач не здійснює перерахунок вартості з урахуванням вмісту жиру та білку, та враховує тільки натуральну вагу сирого молока. Тобто, споживачами вирізняються товари, вироблені в домогосподарствах населення від товарів, вироблених сільськогосподарськими підприємствами, за якісними показниками, умовами та цінами їх придбання.

Виходячи з зазначеного, стандартизована товарна група «молоко коровяче незбиране для промислової переробки» складається з двох диференційованих товарів «молоко коровяче незбиране для промислової переробки, що закуповується у населення» та «молоко коровяче незбиране для промислової переробки, що закуповується у сільськогосподарських підприємств».

Відповідачем визначено товарні межі ринку як молоко коровяче незбиране для промислової переробки, що закуповується у населення (надалі - товар).

В даному випадку, при дослідженні структури ринку, вбачається, що позивач виступає споживачем товару, а населення продавцем (надавачем) товару.

Територіальними межами ринку визначені межі населених пунктів (сіл) Нововодолазького, Кегичівського та Красноградського районів Харківської області, оскільки пропозиція товару на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення, на відміну від попиту, не має здатності до переміщення за межі даних населених пунктів (сіл) вказаних районів Харківської області, що обумовлено:

- економічними обмеженнями для виробників молока (населення), повязаними з необхідністю мати спеціальний транспорт для транспортування молока та спеціальне технологічне обладнання та устаткування, що потребує значних капітальних вкладень;

- збільшення собівартості продукції за рахунок порівняно високого рівня витрат на транспортування, що пов'язаний з масштабом виробництва молока коровячого незбираного для промислової переробки в особистих підсобних господарствах населення.

Часовими межами ринку визначено період 2010 рік проміжок часу за який відповідачем здійснено аналіз діяльності позивача з придбання товару на ринку.

Закупівлю молока для промислової переробки у населення позивач в 2010 році здійснював у населених пунктах 3-х районів Харківської області. Отже, в 2010 році територіальними межами ринку є межі населених пунктів (сіл) 3-х районів Харківської області, а саме: Андріївка, Олександрівка, Знаменка, Красне, Калинівка, Власівка, Семенівка, Чапаєво, Парасковія, Ульянівка, Комунарське, Шляхове, Артемівка, Коханівка, Нова Парафіївка, Лозова та Медведівка Кегичівського району, Мелехівка, Парасковія, Бредок, Охоче, Старовірівка, Муравлинка, Лящівка, Дерегівка, Княжне, Просяне та Сосонівка Нововодолазького району , Петрівка, Березівка та Соснівка Красноградського району Харківської області (далі територіальні межи ринку).

Основними конкурентами на ринку закупівлі молока для промислової переробки в межах сіл:

Нововодолазького району Харківської області є: ТОВ "С-Транс", ТОВ "Богодухівський молзавод" та ТОВ "Молочний світ";

Кегичівського району - ТОВ "С-Транс", ТОВ "Богодухівський молзавод" та ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат", ТОВ "Молочний світ", ТОВ "Молочний дім", ПП Дзюба Л.Г., ПП Забара С.В., ПП "Росточок", ПП Коломієць Л.Г. та ПП Білашенко Л.М.

В межах сіл Красноградського району позивач не має конкурентів.

По результатам діяльності, відповідно до частини другої статті 12 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, позивач протягом 2010 року займав монопольне (домінуюче) становище на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення з частками, що перевищують 35% в межах 8 сіл Кегичівського району, а саме в населених пунктах: Андріївка, Олександрівка, Знаменка, Калинівка, Власівка, Семенівка, Коханівка та Медведівка, 9 сіл Нововодолазького району, а саме в населених пунктах: Парасковія, Бредок, Старовірівка, Муравлинка, Лящівка, Дерегівка, Княжне, Просяне та Сосонівка та 3-х сіл Красноградського району Харківської області, а саме в населених пунктах: Петрівка, Березівка та Соснівка.

Порядок закупівельної ціни на сире молоко для промислової переробки від фізичних осіб (населення) встановлюються наказами позивача.

В своїх наказах позивач встановлює вартість закупівлі молока у населення по маршрутам за 1 нат. кг. молока або за 1 л. молока. При розрахунках з населенням позивач не здійснює перерахунок вартості з урахуванням вмісту жиру та білку, враховується тільки натуральна вага сирого молока згідно з цінами затвердженими в наказах позивача. Тобто, при розрахунках за здане молоко з населенням позивач застосовує ціну молока за 1 нат. кг. молока або за 1 л. молока, не враховуючи при цьому показників вмісту жиру та білка в молоці.

Як убачається із змісту наказів позивача, в одні і ті ж часові періоди позивачем у 2010 році встановлювались різні закупівельні ціни на молоко, що закуповувалося у населення в межах Нововодолазького та Кегичівського районів Харківської області.

Так, 01 березня 2010 року по маршрутам, які проходять по населеним пунктам, що розташовані в Нововодолазькому районі, наказами позивача від 01.03.2010 р. №24, №29, №30 та №31 були встановлені різні закупівельні ціни на молоко від населення, а саме в населених пунктах: Мелихівка, Парасковія, Охоче 3 грн./1 л, а в населених пунктах: Старовірівка №1-4, Муравлинка, Княжне, Сосонівка та Просяне 2,5 грн./1 л.

Також, позивачем 15 червня 2010 року по маршрутам, які проходять по населеним пунктам, що розташовані в межах Кегичівського району наказами позивача від 15.06.2010 р. №81, №82 та №82-А були встановлені різні закупівельні ціни на молоко від населення, а саме, в населених пунктах: Медведівка, Лозова 1,8 грн./1 л, Коханівка 1,6 грн./1 л., Власівка 1,7грн./1 нат. кг., а Калинівка, Краснянське, Карабущине, Красне, Землянки, Олександрівка та Андріївка - 1,8 грн./1 нат. кг.

Різниця між закупівельними цінами на молоко для промислової переробки у населення, які затверджені наказами директора позивача, при однакових вимогах до якості в 2010 році, становила в межах населених пунктів зазначених районів до 20% в порівнянні один з одним.

Отже, вибірковий аналіз закупівельних цін на молоко від здавачів населення в межах 6 сіл Нововодолазького (Парасковія, Старовірівка, Муравлинка, Княжне, Сосонівка та Просяне) та 6 сіл Кегичівського районів Харківської області (Медведівка, Коханівка, Власівка, Калинівка, Олександрівка та Андріївка) (далі населені пункти Нововодолазького та Кегичівського районів) протягом 2010 року, проведений відповідачем, свідчить про те, що позивач в одні і ті ж часові періоди встановлював різні закупівельні ціни на молоко, що закуповувалось у населення. Такий висновок ґрунтується на тому, що вказані ціни на молоко одного ґатунку в один і той же період є різними в різних селах вказаних районів.

Встановлення різних закупівельних цін на молоко від населення при однакових вимогах до якості молока в один і той же період часу є ознаками використання позивачем своєї ринкової влади.

В ході розгляду справи позивач не надав інформацію, яка б підтверджувала об'єктивність причин застосування різних закупівельних цін на молоко від населення при однакових вимогах до якості молока в один і той же період часу.

Доказами відсутності об'єктивних причин при встановленні позивачем різних закупівельних цін на молоко при однакових вимогах якості сировини є, зокрема, єдина форма типового договору, який укладається з населенням, що містить однакові істотні умови договору, а саме: умови постачання молочної сировини, умови ціноутворення та строки оплати.

Таким чином, дії позивача, які полягають у встановленні при однакових вимогах до якості молока в один і той же період часу різних цін на молоко для населення Нововодолазького та Кегичівського районів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення в межах населених пунктів Нововодолазького та Кегичівського районів, передбаченого пунктом 2 статті 50, пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, а саме застосування різних цін до рівнозначних угод із продавцями без об'єктивно виправданих на те причин.

Початок порушення - березень 2010 року.

Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку передбачена абзацом 2 частини 2 статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.

Порушення позивачем було припинено. Датою припинення порушення є 11.07.2010 р., а саме дата введення в дію однакових закупівельних цін для населення при однакових вимогах до якості молока. За період з 11.07.2010 р. по теперішній час позивач встановлює однакові закупівельні ціни при однакових вимогах до якості молока в один і той же період часу на молоко для населення.

Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) позивача за 2010 рік склав 20680 тис. грн.

Посилання позивача на те, що відповідачем не доведено факт монопольного (домінуючого) становища позивача на ринку закупівлі молока у населених пунктах Кегичівського, Нововодолазького та Красноградського районів Харківської області через відсутність доказової бази щодо ознак такого становища, зокрема, що у позивача немає жодного конкурента або, що позивачем чи будь-яким іншим суб'єктом господарювання обмежено можливість доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини (молока) в населених пунктах Нововодолазького та Кегичівського районів, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

По-перше, позивач в позовній заяві наводить дані щодо поголів'я корів та кількості здавачів молока за січень-травень 2011 року, а не період 2010 року, що перевірявся.

По-друге, позивач в позовній заяві визначає інші товарні межі ринку, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції” товар це будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери). Отже, товаром є молоко коровяче незбиране для промислової переробки у населення. Відповідач досліджував ринок з товарними межами "закупівля молока для промислової переробки у населення", а не ринок молока в цілому, а тим більш поголів'я корів та кількість здавачів молока.

При визначенні монопольного (домінуючого) становища відповідач використовував наступні джерела інформації відповідно до пункту 11 Методики, а саме: адміністративні дані дані, отримані на підставі спостережень, проведених органами державної влади (зокрема, інформацію, отриману від райдержадміністрацій відповідних районів), органами місцевого самоврядування (зокрема інформацію сільських та селищних рад відповідних районів); дані вибіркових обстежень і опитувань населення або інших покупців (фізичних та юридичних осіб) про ситуацію на ринку (зокрема, інформацію, отриману від конкурентів позивача на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення); відомості про діяльність суб'єктів господарювання, які отримані іншими державними органами за поточний та попередній роки (зокрема, інформацію районних державних лікарень ветеринарної медицини).

Дослідження факту зайняття позивачем монопольного (домінуючого) становища на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення за результатами діяльності в 2010 році проведене у порядку, передбаченому Методикою.

Посилання позивача на те, що відповідачем не доведено та не підтверджено жодним доказом, що частка позивача на ринку перевищує 35 відсотків, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, це спростовується матеріалами справи; по-друге, позивач невірно розраховує вказану частку. Так, з 01.03.2010 р. позивач встановив закупівельну ціну на молоко від населення в населених пунктах Мелихівка та Охоче Нововодолазького району Харківської області, де його частка на ринку не перевищує 20%, у розмірі - 3,00 грн. за 1 літр, а в населених пунктах Старовірівка, Муравлинка, Княжне, Сосонівка та Просяне, де частка на ринку становила 46,8-100%, у розмірі - 2,5 грн. за 1 літр.

В той час, в населених пунктах Мелихівка та Охоче Нововодолазького району Харківської області, здійснювало закупівлю молока від населення також і ТОВ «С-Транс», в якого закупівельна ціна в цей період становила 3,00 грн. за 1 літр, що підтверджується його наказами №5-8 від 25.02.2010 р., 26.02.2010 р., 04.03.2010 р., 05.03.2010 р., наданими представником відповідача для огляду в судовому засіданні.

Розрахунок частки монопольного (домінуючого) становища позивача на ринку був здійснений відповідачем згідно пункту 8 „Методики визначення монопольного (домінуючого) становища субєктів господарювання на ринку”, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. №49-р та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 01.04.2002 р. за №317/6605, в територіальних межах ринку по кожному населеному пункту окремо. За результатами розрахунку відповідачем було встановлено, що позивач протягом 2010 року займав монопольне (домінуюче) становище на ринку закупівлі молока для промислової переробки у населення з частками, що перевищують 35% в межах 8 сіл Кегичівського району, 9 сіл Нововодолазького району та 3 сіл Красноградського району Харківської області.

Посилання позивача на ст. 190 ГК України, як на підставу закупівлі молока у населення за договірною ціною, суд вважає помилковим, оскільки при закупівлі у населення молока позивач не здійснював дослідження на предмет його відповідності вимогам ДСТУ 3662-97 щодо гатунку, вмісту жиру та білку, як того вимагає ДСТУ 13264-70 та галузеві рекомендації ГРУ 46.018-2002 "Про порядок оплати за молоко залежно від ґатунку, вмісту жиру та білка відповідно до вимог ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі", а відтак у позивача відсутні підстави стверджувати, що молоко відноситься до несортового і тому позивач може закуповувати його за договірною ціною, але не нижче ціни за молоко другого сорту. До того ж, представники позивача не надали суду ніякої інформації щодо ціни на молоко другого сорту.

Посилання позивача на те, що при закупівлі молочної сировини у населення за договірною ціною, як другосортне, ним ніяким чином не було порушено норми статей 12 та 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, а висновки та пропозиції комісії відповідача є лише думкою фахівців відповідача і жодним документальним доказом не підтверджені, суд вважає також безпідставними, оскільки вони спростовуються наступним.

При розрахунках з населенням позивач не здійснював перерахунок вартості з урахуванням вмісту жиру та білку, враховувалась тільки натуральна вага сирого молока згідно з цінами затвердженими в наказах позивача. Тобто, при розрахунках за здане молоко з населенням позивач застосовував ціну молока за 1 нат. кг. молока або за 1 л. молока, не враховуючи при цьому показників вмісту жиру та білка в молоці, тобто закуповував як несортове молоко за домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем, зокрема визнається застосування різних цін до рівнозначних угод із продавцями без об'єктивно виправданих на те причин. В своїх наказах позивач в одні і ті ж часові періоди у 2010 році встановлював різні закупівельні ціни на молоко, що закуповувалося у населення в межах Нововодолазького та Кегичівського районів Харківської області.

Різниця між закупівельними цінами на молоко для промислової переробки у населення, які затверджені наказами директора позивача, при однакових вимогах до якості в 2010 році, становила в межах населених пунктів зазначених районів до 20% в порівнянні один з одним.

Встановлення різних закупівельних цін на молоко від населення при однакових вимогах до якості молока в один і той же період часу є ознаками використання позивачем своєї ринкової влади.

Позивач не надав доказів наявності об'єктивних причин застосування різних закупівельних цін на молоко від населення при однакових вимогах до якості молока в один і той же період часу.

Таким чином, позивач вчинив порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем доведено зловживання позивачем монопольним (домінуючим) становищем на ринку, а позивач не надав суду доказів: неповного зясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже підстави для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.10.11 р. №84-к про накладення штрафу відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” на ПАТ „Нововодолазький молокозавод” відсутні.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить покласти на позивача.

Керуючись Законом України „Про захист економічної конкуренції”, Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища субєктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. №49-р, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 р. за №317/6605, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя Ольшанченко В.І.

Повний текст рішення підписаний 07.03.12 р.