Рішення № 2203807, 08.10.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.10.08 р. Справа № 10/112

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Вашуткіна С. В. - довіреність;

від відповідача – Зотов С. Є. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Макіївський об’єднаний район електричних мереж м. Макіївка,

до відповідача – комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Макіївське регіональне виробниче управління м. Макіївка,

про стягнення 1 445 183,31 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Макіївський об’єднаний район електричних мереж м. Макіївка, з позовом до відповідача - комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Макіївське регіональне виробниче управління м. Макіївка, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 1 363 306,54грн., інфляційні витрати в сумі 29 554,55грн., 3% річних в сумі 5994,21грн. та пені в розмірі 46 328,01грн. за договором про постачання електричної енергії №100177 від 23.05.2006р. ( далі - Договір ).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір; протокол узгодження розбіжностей до Договору, рахунки, акт звірки станом на 01.03.2008 р., розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідач у відзиві № 05-1037 від 17.09.2008р. та судових засіданнях проти позову заперечував частково з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог та невірного нарахування 3 % річних та пені. Суму основного боргу визнав у розмірі 1 315 606,54 грн., 3% річних в сумі 5 699,37 грн., пеню в сумі 43 980,34грн., позовні вимоги щодо інфляційних витрат визнав у повному обсязі на в суму 29 554, 55грн.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивачем надано уточнення до позовних вимог у зв’язку з перерахунком, та просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 1 315 606,54 грн., інфляційні витрати в сумі 80 246,92грн., 3% річних в сумі 19 306,53грн. та пеню в розмірі 150 414,51грн. за договором про постачання електричної енергії № 100177 від 23.05.2006р.

Уточнення прийнято судом.

Уточнені позові вимоги відповідач у відзиві №05-1103 від 07.10.2008р. визнав у повному обсязі.

Крім того, відповідачем заявлені клопотання про зменшення розміру стягуваної пені на 90% та розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців. В обґрунтування клопотання він посилався на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані оскільки своєчасно не отримує дотацій. Вода постачається міськводоканалам, які своєчасно не оплачують надані послуги. Більшість міськводоканалів неплатоспроможні, оскільки населення систематично не оплачує надані послуги. Збиткові тарифи не покривають затрати підприємства. Станом на 01.01.2008р. непокриті збитки підприємства складають 128,9 млн. грн. Придбання енергоносіїв здійснюється на умовах стовідсоткової передплати.

Позивач проти розстрочки виконання рішення строком на 6 місяців категорично заперечував. Посилався на те, що його підприємство також має скрутне фінансове становище, а також на наявність заборгованості перед постачальниками електроенергії.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” був укладений договір про постачання електричної енергії № 100177 від 23.05.2006р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію приєднаною потужністю 16 655кВт, а споживач зобов’язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 9.5 та протоколу узгодження розбіжностей Договір укладається на строк до 31.12.2007р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Як убачається з матеріал справи, у зв’язку з реорганізацією державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” з 03.09.2007р. правонаступником прав та обов’язків споживача за Договором стало комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”.

Згідно умов Договору (п.п. 2.1.2, 2.2.3), постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 „Порядок розрахунків” та № 6 „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п. 2.1.4 Додатку №5 до Договору, остаточний розрахунок здійснюється споживачем у строк не більше п’яти операційних днів з дня отримання остаточного рахунку.

Як убачається з наданих позивачем документів позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, про що свідчать матеріали справи (копії актів звірки розрахунків, актів прийняття-передавання продукції за березень-травень 2008р., рахунки тощо), що по суті відповідачем не заперечувалось.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до Додатку №5 до Договору сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше п’яти операційних днів з дня отримання остаточного рахунку.

Як убачається з матеріалів справи, борг у відповідача за Договором за активну електроенергію за період березень-травень 2008р. складає 1 315 606,54грн. Проти вказаного факту відповідач не заперечував.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної та часткової оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг за спожиту активну електроенергію за період березень-травень 2008р. складає 1 315 606,54грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 1 315 606,54грн. за Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Оскільки, суд дійшов висновку, щодо існування основного боргу, з огляду на правильне нарахування, позовні вимоги заявлені позивачем в частині стягнення індексу інфляції в сумі 80 246,92грн. та 3% річних в сумі 19 306,53грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 150 414,51грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту електроенергію в сумі 1 315 606,54грн., який утворився за період березень-травень 2008р.

Розглянув розрахунок пені наданій позивачем, суд приходить до висновку про її вірне нарахування та, з огляду на зазначене, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлені клопотання про зменшення розміру стягуваної пені та розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців. В обґрунтування клопотання він посилався на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані, оскільки своєчасно не отримує дотацій. Вода постачається міським водоканалам, які своєчасно не оплачують надані послуги. Більшість міськводоканалів неплатоспроможні, оскільки населення систематично не оплачує надані послуги. Збиткові тарифи не покривають затрати підприємства. Станом на 01.01.2008р. непокриті збитки підприємства складають 128,9 млн. грн. Придбання енергоносіїв здійснюється на умовах стовідсоткової передплати.

Розглянув клопотання відповідача щодо зменшення стягуваної суми пені, суд враховує наступне.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд дослідив додаткові документи, які надані відповідачем у підтвердження обставин тяжкого фінансового стану підприємства, а саме: баланс підприємства на 31.12.2007р., звіт про фінансові результати за 2007р., довідку про фактичну суму заборгованості в розмірі 113,99грн. тощо.

Враховуючи ті обставини, що порушення зобов’язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача, що підтверджується наданими документами, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити належну до сплати суму пені до 30 082,90грн.

Що стосується клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення строком на 6 місяців суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може розстрочити виконання рішення.

В обґрунтування клопотання він посилався на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані.

Розглянув вказані доводи відповідача та матеріали справи суд приходить до висновку, що доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем надано не було. Надані ним документи лише підтверджують скрутний фінансовий стан підприємства. Крім того, відповідач не обґрунтував, яким саме чином, розстрочка виконання рішення строком на 6 місяців вплине на виконання рішення.

Враховуючи викладене, заява відповідача про розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 256, 258, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Макіївський об’єднаний район електричних мереж м. Макіївка до відповідача - комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 1 315 606,54грн., інфляційних витрат в сумі 80 246,92грн., 3% річних в сумі 19 306,53грн. та пені в розмірі 150 414,51грн. за договором про постачання електричної енергії №100177 від 23.05.2006р.

2. Зменшити стягуваний розмір пені до 30 082,90грн.

3. Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 12, ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Макіївського об’єднаного району електричних мереж (86102, Донецька область, м. Макіївка, вул. Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, р/р 260363011372 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 1 315 606,54грн.

4. Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 12, ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Макіївського об’єднаного району електричних мереж (86102, Донецька область, м. Макіївка, вул. Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, р/р 26004301535689 у ЦГО ПІБ м. Макіївки, МФО 334516) інфляційні витрати в сумі 80 246,92грн., 3% річних в сумі 19 306,53грн. та пеню в розмірі 30 082,90грн.

5. Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 12, ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Макіївського об’єднаного району електричних мереж (86102, Донецька область, м. Макіївка, вул. Патона, 1, ЄДРПОУ 35151993, р/р 26004301535689 у ЦГО ПІБ м. Макіївки, МФО 334516) витрати по сплаті державного мита в сумі 15 655,75грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 13.10.2008р.

Суддя

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.