Рішення № 22038004, 13.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р. Справа № 06-5-5/45-5023/606/12

вх. № 606/12

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність №93 від 14.10.2011 року

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Чемпіон", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юма-Агромаш", м. Харків

про стягнення 15 228,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2012 року позовну заяву ТОВ "Сервіс-Чемпіон" до ТОВ "Юма-Агромаш" про стягнення 15228,84 грн. передано за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.

Справі присвоєно номер №06-5-5/45-5023/606/12.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 15288,84 грн., у тому числі 12996 грн. боргу, 993,24 грн. пені та 1299,60 грн. штрафних санкцій за договором купівлі-продажу товарів №20/1 укладеним між сторонами 17.03.2010 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

23.02.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України, в якій позивач просить суд стягнути з ТОВ ""Юма-Агромаш", м. Харків 16524,25 грн., у тому числі 12996 боргу, 2228,65 грн. пені та 1299,60 грн. штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, окрім того в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

17 березня 2010 року між ТОВ «Сервіс Чемпіон» (Постачальник) уклало з ТОВ «Юма - Агромаш» (Покупець) договір купівлі-продажу товарів № 20/1, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити товар (далі - Товар) на умовах цього Договору, що оформлюється накладною та/або актом.

З матеріалів справи вбачається, що Постачальник свої обов'язки згідно Договору виконав в повному обсязі, а саме за період з 17 грудня 2010 року по 5 січня 2011 року поставив Покупцеві запасні частини на суму 39 996,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № СЧ-0002980 від 20.12.2010 року на суму 18016,00 грн., № СЧ-0002998 від 22.12.2010 року на суму 15440,00 грн., № СЧ-0000007 від 05.01.2011 року на суму 6540,00 грн.

Вказаний товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис та печатка на видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.5. Договору відповідач зобов"язався сплатити повну вартість отриманого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок протягом 15 днів з дати виписки рахунку.

Судом встановлено, що рахунки були виписані: 17.12.2010 р. - на суму 180610,00 грн. (кінцевий строк оплати 01.01.2011р.), 20.12.2010 р. на суму 15 440,00 грн. (кінцевий строк оплати 04.01.2011 р.), 05.01.2011 р. - на суму 6540 грн. (кінцевий строк оплати 20.01.2011 р.).

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість наданих позивачем послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 12996,00 грн., яка до цього часу не погашена.

Судом встановлено, що 02 вересня 2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Юма-Агромаш» була направлена претензія № 2 з вимогою сплатити на користь ТОВ «Сервіс-Чемпіон» заборгованість по оплаті поставленого товару, в сумі 13 496 грн., яку Відповідач отримав 6.09.2011р. про що свідчить напис на повідомленні.

12.09.2011р. Відповідачем було перераховано на рахунок Позивача - 500 грн.

22.11.2011р. направлена претензія (квитанція від 22.11.2011р.) з вимогою сплатити суму 15 288 грн. 84коп. (з яких основний борг 12 996 грн. , пеня - 993 грн. 24 коп. та штраф -1 299 грн. 60 коп.). З дня отримання претензій дій щодо погашення заборгованості з боку Відповідача здійснено не було. На даний час відповіді на претензію ТОВ «Сервіс-Чемпіон» не отримало.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається і зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 12996,00 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку, згідно частини 1 статті 550 вказаного кодексу, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

У відповідності до пункту 6.4. Договору, Покупець за недотримання строків оплати товару, передбачених п. 2.5. договору, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 10 % вартості неоплаченого товару або неповернутого товару.

Позивач надав обгрунтований розрахунок суми штрафу та пені, у зв"язку з чим суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2228,65 грн. пені та 1299,60 грн. штрафу обгрунтованими, законними та підлягаючими задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 550 ЦК України, ст.ст.1, 12, 22, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМА-АГРОМАШ» (61017 м. Харків, вул. Котлова, 115, код ЄДРПОУ: 362241020335, р/р 26003218451500 в АКІБ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Чемпіон» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, код ЄДРПОУ: 33944030, р/р2600039185001 в АБ «Київська Русь» м. Київ МФО 319092) 12996 боргу, 2228,65 грн. пені, 1299,60 грн. штрафу, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ березня 2012 року.