Рішення № 22037298, 12.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2012 р.Справа № 45/212-5017/172/2012 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

про стягнення 6264,65 грн.

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 6264,65 грн.

Відповідач заперечень щодо позову не подав. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Беручи до уваги, що:

Згідно з договором добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобу від 31.03.2011р. № 046.0290603.006, укладеним між позивачем та страхувальником ОСОБА_2, був застрахований транспортний засіб "Nissan QASHQAI", державний номер НОМЕР_1. Відповідно до умов зазначеного договору страхування позивач у разі настання страхового випадку зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування.

Згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3054681 Приватним акціонерним товариством "Міська страхова компанія" був застрахований транспортний засіб "Toyota Camry", державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1. Відповідно до умов зазначеного полісу Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія" взяло на себе обовязок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу "Toyota Camry", державний номер НОМЕР_2, особою, відповідальність якої застрахована.

08.05.2011р. о 18 год. 50 хв. в місті Києві на вулиці Заболотного відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Toyota Camry", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Nissan QASHQAI", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої автомобілю "Nissan QASHQAI", державний номер НОМЕР_1 завдано технічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 30.05.2011р. по справі № 3-4873/11 дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

10.05.2011р. ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

На замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕАК "Довіра" було проведено автотоварознавче дослідження транспортного засобу "Nissan QASHQAI", державний номер НОМЕР_1, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу в результаті пошкоджень при дорожньо-транспортній пригоді, про що складений звіт № 4547 від 16.05.2011р.

31.05.2011р. на підставі зазначеного звіту про визначення вартості матеріального збитку від 16.05.2011р. № 4547, рахунка-фактури від 12.05.2011р. № 11051235 позивачем був складений страховий акт № 1548.206.11.01.01 та розрахунок суми страхового відшкодування, яке склало 6264,65 грн.

На підставі зазначених документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 6264,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7197 від 20.06.2011р.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, якого було визнано винним у скоєні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, був укладений поліс обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3054681 з відповідачем, який передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідно до ст.ст. 526, 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 3, 5, 6, 15, 22, 29, 37 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягають задоволенню у заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б/1, код 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код 30968986, п/р 2650400430800 в ПАТ КБ "Правекс-Банк", МФО 321983) страхове відшкодування у розмірі 6264 (шість тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 65 коп., держмито у сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя Панченко О.Л.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.03.2012р.