Рішення № 22037293, 14.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2012 р.Справа № 5017/62/2012 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. за дорученням № 02/12 від 03.01.2012р.

Від відповідача: не зявився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” до фермерського господарства „Г.О.Р.” про стягнення 40574,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” (далі по тексту ТОВ „Корпорація „Агросинтез”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до фермерського господарства „Г.О.Р.” (далі по тексту ФГ „Г.О.Р.”) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 40574,82 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 18520,11 грн., пені в сумі 811,53 грн., штрафу в розмірі 11688,07 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 9555,11 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р.

Відповідачем в процесі розгляду справи було визнано позовні вимоги ТОВ „Корпорація „Агросинтез” в частині стягнення основного боргу в розмірі 18520,11 грн. Щодо решти позовних вимог ФГ „Г.О.Р.” заперечувало з огляду на значний розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій та наголошувало на можливості врегулювання цього спору мирним шляхом, однак будь-яких доказів досягнення між сторонами по справі згоди щодо припинення спірних правовідносин відповідачем суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27.04.2011р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез” (Постачальник) та ФГ „Г.О.Р.” (Покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6, у відповідності до п.п. 1.1, 2.1 2.3 якого у строки, зумовлені договором, Постачальник зобовязується поставити та передати у власність Покупця насіннєвий матеріал (надалі „товар” або „насіння”) та хімічні засоби захисту рослин (надалі „товар” або „препарати”), а Покупець зобовязується прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього). Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у Специфікаціях до договору, які є невідємними його частинами. Ціна товару, що вказана в Специфікаціях, визначена на дату укладення договору. Кількість товару (кількість насіння відповідного гібриду або сорту, кількість препаратів відповідного виду), який зобовязаний поставити Постачальник, може коливатися в межах +/- 5% від кількості, вказаної в специфікаціях. При цьому Покупець оплачує фактично поставлену йому кількість товару. Вартість договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом.

Специфікацією № 1 від 27.04.2011р. до договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. сторонами по справі було погоджено перелік товару, що поставляється Покупцю, його вартість в розмірі 19200 грн., умови поставки, строки оплати товару та розрахунок процентів за користування товарним кредитом.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 4.1 4.4 договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. умови та місце поставки (передачі) товару визначаються у специфікаціях. Постачальник зобовязується поставити Покупцю товар у строки, що визначені у специфікаціях, при умові надходження його на поточний рахунок у строки, визначені у специфікаціях, авансових платежів, тобто платежів до дати передачі товару, якщо такі передбачені специфікаціями. Товар може поставлятися Покупцю партіями. Приймання товару за кількістю та якістю проводиться Покупцем у момент одержання його від Постачальника. Підписання видаткової накладної засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікатів якості (відповідності), інструкції по використанню та застосуванню цього товару. Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем: за кількістю (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; за якістю відповідно до якості, вказаної у документі про якість. Датою поставки (передачі) товару є дата, вказана у видатковій накладній. Право власності на товар переходить до Покупця в момент передачі йому товару.

Специфікацією № 1 від 27.04.2011р. сторонами по справі було погоджено наступні умови та місце поставки (передачі) товару: EXW (згідно Інкотермс в редакції 2000 року) склад Постачальника, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Маяки.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № А-00003913 від 11.05.2011р., № А-00004009 від 17.05.2011р. позивачем було передано у власність ФГ „Г.О.Р.” товар, який є предметом укладеної між сторонами по справі угоди, на загальну суму 19200 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується підписами повноважних представників сторін, скріплених відповідними печатками. При цьому, згідно з накладною на повернення товару № 25 від 20.06.2011р. відповідачем було повернуто на користь ТОВ „Корпорація „Агросинтез” товар на загальну суму 960 грн. з урахуванням ПДВ. Таким чином, загальна вартість придбаного ФГ „Г.О.Р.” за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. товару складає 18240 грн.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2, 6.1, 6.2 договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. Постачальник надає Покупцю товарний кредит в розмірі ціни отриманого і неоплаченого Покупцем товару на період: з дати отримання товару Покупцем до дати його оплати згідно із договором. Процентна ставка по товарному кредиту, розрахунок та сума процентів за користування товарним кредитом вказуються у специфікаціях. Покупець зобовязується оплатити Продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані в Специфікаціях. Оплата товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою платежу є даний договір.

Виходячи з положень специфікації № 1 від 27.04.2011р. сторонами по справі було погоджено наступний графік оплати вартості придбаного ФГ „Г.О.Р.” товару: перший платіж в сумі 9600 грн. підлягає перерахуванню у строк до 01.08.2011р., другий платіж в сумі 9600 грн. підлягає перерахуванню у строк до 01.10.2011р. При цьому, розмір відсотків за користування товарним кредитом складає 280,11 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе грошових зобовязань за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. не було здійснено оплати вартості придбаного товару в сумі 18240 грн. та відсотків за користування наданим товарним кредитом в сумі 280,11 грн. виходячи з погодженого сторонами по справі графіку, визначеного у специфікації № 1 від 27.04.2011р., внаслідок чого ТОВ „Корпорація „Агросинтез” було змушене звернутись до суду із даним позовом.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами по справі виникли правовідносини з поставки товару, врегульовані умовами договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. В свою чергу, на виконання умов названої угоди, ТОВ „Корпорація „Агросинтез” було передано у власність ФГ „Г.О.Р.” товар на загальну суму 19200 грн. у строк та на умовах, визначених у специфікації № 1 від 27.04.2011р., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується видатковими накладними № А-00003913 від 11.05.2011р., № А-00004009 від 17.05.2011р., скріпленими підписами представників сторін та відповідними печатками. Крім того, згідно із накладною на повернення товару № 25 від 20.06.2011р. відповідачем було повернуто на користь ТОВ „Корпорація „Агросинтез” товар на загальну суму 960 грн. з урахуванням ПДВ. Викладені обставини свідчать про належне виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. щодо передачі товару у власність ФГ „Г.О.Р.” в сумі 18240,00 грн., що, в свою чергу, не заперечувалось відповідачем.

Виходячи з положень специфікації № 1 від 27.04.2011р. ФГ „Г.О.Р.” було зобовязане оплатити придбаний товар, з урахуванням факту його часткового повернення, наступним чином: в строк до 01.08.2011р. мали бути внесені грошові кошти в сумі 8940,00 грн., в строк до 01.10.2011р. мали бути внесені грошові кошти в сумі 9600 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, як свідчать матеріали справи, ФГ „Г.О.Р.” не здійснило оплату вартості придбаного у ТОВ „Корпорація „Агросинтез” на виконання умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. товару вартістю 18240,00 грн., чим порушило прийняті на себе грошові зобовязання за названою угодою. Підсумовуючи вищевикладені обставини, та керуючись положеннями специфікації № 1 від 27.04.2011р. до договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р., згідно з якими оплата вартості придбаного товару має бути здійснена ФГ „Г.О.Р.” двома платежами у строк до 01.08.2011р. та до 01.10.2011р., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість, правомірність та доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 18240,00 грн.

Згідно з положеннями ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Положеннями ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Виходячи з положень специфікації № 1 від 27.04.2011р. та п.п. 5.1, 5.3 договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. постачальник надає Покупцю товарний кредит у розмірі ціни отриманого і неоплаченого Покупцем товару на період з дати отримання товару Покупцем до дати його оплати згідно з договором в розмірі 5 відсотків річних в загальному розмірі 280,11 грн.

Таким чином, з огляду на погодження сторонами по справі продажу товару у кредит на період з дати отримання товару до дати його оплати згідно із договором, враховуючи визначену специфікацією № 1 від 27.04.2011р. процентну ставку та період її нарахування, на підставі ст.ст. 536, 694 ЦК України господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування ФГ „Г.О.Р.” до сплати процентів за користування товарним кредитом в сумі 280,11 грн.

При цьому, суд звертає увагу ТОВ „Корпорація „Агросинтез” на помилковому визначенні останнім суми основного боргу ФГ „Г.О.Р.” за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. в розмірі 18520,11 грн., оскільки, як встановлено судом, сума основного боргу відповідача за даним договором складає 18240,00 грн., а грошові кошти в розмірі 280,11 грн. є нарахованими на підставі специфікації № 1 від 27.04.2011р. відсотками за користування товарним кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу приписів ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При здійсненні нарахування штрафних санкцій слід мати на увазі положення ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.п. 2.3, 8.2.3. договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобовязань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми грошового зобовязання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості договору (сума всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом) за кожен факт порушення терміну платежу.

Таким чином, з посиланням на п. 8.2.3 договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 811,53 грн. та штраф в сумі 11688,07 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе зобовязань. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ФГ „Г.О.Р.” даних видів неустойки, проаналізувавши здійснені ТОВ „Корпорація „Агросинтез” розрахунки /а.с. 9/, приймаючи до уваги, що відповідачем було допущено два факти порушення прийнятих на себе грошових зобовязань з внесення платежів у строки, визначені специфікацією № 1 від 27.04.2011р., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість здійснених розрахунків, їх відповідність умовам укладеної між сторонами по справі угоди та положенням чинного законодавства, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з ФГ „Г.О.Р.” пені в сумі 811,53 грн. та штрафу в сумі 11688,07 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

В силу приписів ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Положеннями п. 8.5 договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. передбачено, що згідно з ч. 3 ст. 692, 694, 536 ЦК України сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується наступним чином: СП = (СПП*0,5*Д) / 100, де СП сума процентів, що підлягає сплаті Покупцем Постачальнику; СПП сума простроченого платежу; Д кількість календарних днів прострочення платежу.

З посиланням на п. 8.5 договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р. ТОВ „Корпорація „Агросинтез” було додатково нараховано відповідачу до сплати відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 9555,11 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами /а.с. 9/, господарський суд дійшов висновку про допущення ТОВ „Корпорація „Агросинтез” помилки при його здійсненні, яка укладається у помилковому нарахуванні відсотків як на суму основного боргу ФГ „Г.О.Р.” за укладеною між сторонами по справі угодою, так і на суму нарахованих відсотків за користування товарним кредитом. Суд зазначає, що проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами, виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства, підлягають нарахуванню виключно на суму основного боргу.

Таким чином, правильним розрахунком відсотків за користування чужими грошовими коштами у спірних правовідносинах із використанням формули, погодженої у п. 8.5 договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р., має бути:

-8640 грн. * 135 (кількість днів прострочення) * 0,5 / 100 = 5832 грн.

-9600 грн. * 74 (кількість днів прострочення) * 0,5 / 100 = 3552 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що загальна сума відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами, яка підлягає стягненню з ФГ „Г.О.Р.” на користь ТОВ „Корпорація „Агросинтез” складає 9384 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ФГ „Г.О.Р.” перед ТОВ „Корпорація „Агросинтез”, яка виникла на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК270411/6 від 27.04.2011р., на загальну суму 40403,71 грн., що складається з заборгованості за поставлений товар в сумі 18240 грн., відсотків за користування товарним кредитом в сумі 280,11 грн., відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 9384 грн., пені в сумі 811,53 грн. та штрафу в сумі 11688,07 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Підсумовуючи все вищевикладене, у суду наявні всі правові підстави для часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Корпорація „Агросинтез” на суму 40403,71 грн. Таким чином, з ФГ „Г.О.Р.” на користь позивача слід стягнути суму основного боргу в розмірі 18240 грн., відсотки за користування товарним кредитом в сумі 280,11 грн., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 9384 грн., пеню в сумі 811,53 грн. та штраф в сумі 11688,07 грн. відповідно до положень ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 694, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 694, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фермерського господарства „Р.І.Д.” /66400, Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Аносова, 45, кв. 4, код ЄДРПОУ 34108879/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез” /69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 30345439, р/р 26003010115712 в ПАТ „ВТБ Банк” м. Київ, МФО 321767/ суму основного боргу в розмірі 18240 грн. 00 коп. /вісімнадцять тисяч двісті сорок грн. 00 коп./, відсотки за користування товарним кредитом в сумі 280 грн. 11 коп. /двісті вісімдесят грн. 11 коп./, відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 9384 грн. 00 коп. /девять тисяч триста вісімдесят чотири грн. 00 коп./, пеню в сумі 811 грн. 53 коп. /вісімсот одинадцять грн. 53 коп./, штраф в сумі 11688 грн. 07 коп. /одинадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 07 коп./, судовий збір в сумі 1602 грн. 71 коп. /одна тисяча шістсот дві грн. 71 коп./. Наказ видати.

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 19.03.2012р.

Суддя Желєзна С.П.