Рішення № 22036846, 14.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.12 Справа№ 5015/390/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства «Престижбуд-Україна», м. Львів

до відповідача: Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 127754 грн. 64 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності б/н від 17.01.2011 року;

відповідача: не зявився;

третьої особи: не зявився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 03.02.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 30.01.2012 року про стягнення грошових коштів в розмірі 127754 грн. 64 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 20.02.2012 року. З огляду на неявку представників відповідача та третьої особи, розгляд справи було відкладено на 07.03.2012 року. Ухвалою господарського суду від 07.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 14.03.2012 року для надання сторонами можливості подання додаткових доказів по суті спору.

Представнику позивача розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 14.03.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не зявилися, причини неявки не повідомили. Відповідач позовні вимоги заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву б/н від 07.03.2012 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

14.03.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 16.03.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Приватне підприємство «Престижбуд-Україна»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 127754 грн. 64 коп. боргу, з яких: 119675 грн. 72 коп. сума основного боргу за виконані роботи, 5983 грн. 78 коп. пені та 2095 грн. 14 коп. 3 % річних.

Позивач вказує, що між ним та відповідачем 16.10.2010 року було укладено договір № 163 р/ж підряду на виконання робіт з реконструкції шатрової покрівлі житлового будинку № 8 на вул. Японській в м. Львові.

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову та розгляду справи по суті, борг відповідача перед ним за виконані роботи складає 119675 грн. 72 коп. Сума позову із врахуванням 3% річних та пені складає 127754 грн. 64 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 16 листопада 2010 року між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (Замовником згідно договору) та Приватним підприємством «Престижбуд-Україна»(Підрядником згідно договору) було укладено Договір № 163 р/ж підряду на виконання робіт з реконструкції шатрової покрівлі житлового будинку № 8 на вул. Японській в м. Львові (надалі - Договір), на підставі якого відповідач доручає, а позивач в межах договірної (твердої) ціни (додаток № 2) зобовязується власними і залученими силами виконати і здати відповідачеві відповідно до проектно-кошторисної документації, та календарного плану виконання робіт (додаток № 2), роботи з реконструкції шатрової покрівлі житлового будинку № 8 на вул. Японській в м. Львові.

Згідно з умовами п. 1.3. Договору відповідач зобовязується прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що відповідач бере на себе зобовязання забезпечити прийняття від підрядника виконаних робіт і провести з ним розрахунки у порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору загальна вартість робіт згідно з договірною ціною становить 126924,92 грн. у т.ч. ПДВ 20% 21154,15. Розрахунки по Договору здійснюються в безготівковому порядку. Форма розрахунків - платіжне доручення.

Відповідно до п. 4.4. Договору фінансування виконаних робіт здійснюється відповідно до оформленого акта за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3 протягом 10 (десяти) робочих днів після підписання акта при наявності фінансування.

Кінцеві розрахунки з позивачем за виконані роботи здійснюються відповідачем на підставі оформленого акта та довідки за формою № КБ-3 протягом 15 робочих днів після підписання акта приймальної комісії про прийняття обєкта в експлуатацію при наявності фінансування (п 4.5. Договору).

30.12.2010 року сторони уклали Додатковий договір № 1 до Договору № 163 р/ж від 16.11.2010 року, відповідно до якого у розділ 4 Договору було внесено зміни, які стосувались порядку та строків оплати виконаних робіт. Строк дії додаткового договору № 1 визначений від 30.12.2010 року по 01.07.2011 року.

Згідно з умовами п. 5.1. Договору роботи виконуються відповідно до календарного плану виконання робіт (додаток 1). Календарний план виконання робіт може уточнюватися за взаємною згодою сторін шляхом внесення до нього необхідних змін (п. 5.2 договору). Датою завершення робіт є час підписання акта приймальної комісії про прийняття обєкта в експлуатацію в строк, передбачений п. 5.1. (п.5.3. Договору).

У додатку № 1 до угоди № 163 р/ж від 16.11.2010 року сторони передбачили календарний план на проведення робіт з реконструкції шатрової покрівлі житлового будинку № 8 на вул. Японській в м. Львові, відповідно до якого початком виконання робіт є 17.11.2010 року, а датою завершується виконаних позивачем робіт є 11.12.2010 року.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що здавання-приймання виконаної роботи здійснюється сторонами за актом здавання-приймання виконаної роботи протягом пяти календарних днів з моменту повідомлення відповідача про готовність до підписання акту здавання - приймання виконаної роботи за формою КБ-2в.

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором (п. 13.9 договору).

Позивачем договірні зобовязання виконано, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року за формою № КБ-2в.

Також, 17.12.2010 року сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3, згідно якої загальна вартість виконаних позивачем робіт становить 119675,72 грн. (сто девятнадцять тисяч шістсот сімдесят пять гривень 72 коп.), що менше договірної ціни.

Оскільки відповідач не оплатив позивачу вартість виконаних робіт, відповідно до п. 4.4. договору позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 11-12/05-01 від 05.12.2011 року, у відповідь на яку відповідач повідомив, що вимоги підрядника передчасні, оскільки, підписавши додатковий договір № 1 від 30.12.2010 року до договору № 163 р/ж від 16.11.2010 року, сторони дійшли згоди про те, що позивач взяв на себе зобовязання не предявляти вимоги щодо стягнення грошових коштів по зазначеному договорі до наявності відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень, з огляду на що претензія щодо оплати суми в розмірі 119675 грн. 72 коп. задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 07.03.2011 року відповідач факт виконання позивачем робіт на суму 119675 грн. 72 коп. не заперечив, однак, дану суму відповідач не вважає заборгованістю, оскільки сторони, уклавши додатковий договір № 1 від 30.12.2010 року дійшли згоди про те, що відсутність фактичних надходжень, які можуть бути скеровані для розрахунків за виконані робити по даному договору, засвідчує факт відсутності заборгованості замовника перед підрядником (п.1.2 додаткового договору № 1). За даних обставин, відповідач вважає, що право позивача на даний час не є порушеним, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник: зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін, а згідно з вимогами ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Додатковим договором № 1 від 30.12.2010 року до договору № 163 р/ж підряду на виконання робіт з реконструкції шатрової покрівлі житлового будинку № 8 на вул. Японській в м. Львові від 16.11.2010 року, сторони доповнили розділ 4 договору п. 4.6. та у внесли зміни в п. 4.4. та 4.5 договору, що полягають у тому, що зобов'язання замовника щодо здійснення розрахунків виникають за умови наявності відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень.

У своєму запереченні, відповідач зазначає, що Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, фінансування якого здійснюється за рахунок місцевого бюджету і розпорядником коштів відповідача є Головне управління державного казначейства у Львівській області.

Відповідно до п. 1, п. 6, п. 7, п. 8, п. 36 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України:

бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету;

бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими;

бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження;

бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету;

Отже, враховуючи норми Бюджетного кодексу України, відповідач є розпорядником коштів місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 статті 78 Бюджетного кодексу України встановлено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. А територіальні органи Державної казначейської служби України здійснюють лише обслуговування місцевих бюджетів.

Крім цього, в бюджеті м. Львова чітко визначено розпорядників коштів, серед яких є і відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України). Зобовязання відповідача полягає у виплаті позивачу вартості виконаних робіт по Договору. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до змін, внесених в п. 4.4 додатковим договором № 1, фінансування виконаних робіт здійснюється відповідно до оформленого акта за формою № КБ-2 та довідки № КБ-3. Крім цього, розділ 4 договору доповнено пунктом 4.6, відповідно до якого зобовязання замовника щодо здійснення розрахунків виникають за умови наявності відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень (п.1.1 додаткового договору № 1).

Цей Додатковий договір № 1 набирає чинності з моменту його підписання та діє до 01.07.2011 року, тобто строк дії цього Додаткового договору № 1 закінчився 01.07.2011р., а розділ 4 Договору діє за старою редакцією.

Договір № 163 р/ж від 16.11.2010 року, вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором (п. 13.9 договору).

Відповідно до п. п. 4.4. договору, фінансування виконаних робіт здійснюється відповідно до оформленого акта за формою № КБ-2в та довідки № КБ-3 протягом 10 (десяти) робочих днів після підписання акта при наявності фінансування..

Відповідно до п. 4.5 договору, зобов'язання в частині оплати за виконані роботи замовник зобов'язується виконати відразу після наявності у нього відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень, які необхідні для здійснення розрахунків за даним договором.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Крім суми основної заборгованості, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення 5983 грн. 78 коп. пені та 2095 грн. 14 коп. 3% річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Системний аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить про те, що застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов'язання. Тобто, відповідальність за порушення грошового зобов'язання наступає незалежно від наявності вини. При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідно, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання. А тому, якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України. суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 119675 грн. 72 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення 119675 грн. 72 коп. основного боргу, а також 5983 грн. 78 коп. пені та 2095 грн. 14 коп. 3% річних, які згідно представлено розрахунку, нараховані обґрунтовано та математично правильно.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 611, 625, 837, 875, 879 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів, пл. Ринок, 1 (код ЄДРПОУ 34814670) на користь Приватного підприємства «Престижбуд-Україна», м. Львів, вул. Гетьмана П.Полуботка, 17, кв. 24 (код ЄДРПОУ 33894823) 119675 грн. 72 коп. основного боргу, 5983 грн. 78 коп. пені, 2095 грн. 14 коп. 3% річних та 2555 грн. 09 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.