Ухвала суду № 22036267, 21.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

УХВАЛА

21.03.2012

Справа №5002-16/5340-2011

За заявою боржника Голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства «Дана» (98670, м. Ялта, смт. Кореїз, вул.. Шкляревича,8, ідентифікаційний код 16507043)

Про визнання банкрутом

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

представники:

Від сторін – не викликались.

Обставини справи: Голова ліквідаційної комісії Приватного підприємства «Дана» звернувся до Господарського суду АР Крим з заявою про визнання боржника банкрутом в порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою ГС АР Крим від 16.12.2011р. вказана заява була прийнята до розгляду, порушено провадження у справі про банкрутство, призначено підготовче засідання на 12.01.2012р., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2012р. боржника - Приватне підприємство «Дана» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором банкрута призначено Салієва Ібрагіма Енверовича (а.с.93-95).

20.03.2012р. до суду надійшла заява від ліквідатора Салієва І.Е., у якій останній просить прийняти міри щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить Приватному підприємству «Дана», яке розташоване за адресою: 98670, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Севастопольське шосе,18 до моменту його реалізації в рамках ліквідаційної процедури.

В обґрунтування вказаної заяви ліквідатор посилається на те, що згідно відомостей про державну реєстрацію в Державному реєстрі іпотек внесені зміни на підставі договору про відступлення по договорам іпотеки, вилучений іпотекоутримовач ВАТ «Кредобанк» та передано третій особі.

Розглянувши вказану заяву суд дійшов до висновку, що заява підлягає поверненню ліквідатору Салієву І.Е. з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 12 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходи щодо забезпечення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Так, ст. 4 п.2 п.п. 3 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 01.11.2011р., розмір оплати заяв про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Проте, вказані вимоги ліквідатором дотримані не були. Так, зокрема, ліквідатором не подано доказів сплати судового збіру у встановлених порядку та розмірі.

Аналогічна позиція викладена у листі Державної судової адміністрації України №11-6279/11 від 24.10.2011р., у якому зазначено, що відвідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після предявлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтверженням зарахування суми судового збору на казначейський розрахунок згідно виписки з казначейського рахунку.

Так, п.4. ст.. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи, що ліквідатор не надав доказів сплати судового збіру у встановленому розмірі, а тому суд повертає ліквідатору заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить Приватному підприємству «Дана».

Повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою до господарського суду у загальному порядку після усунення зазначених порушень.

Також, суд звертає увагу ліквідатора на те, що ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Крім того, укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку передбаченому розділом ІІІ цім Законом.

Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 66, 67, 86Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить Приватному підприємству «Дана» повернути ліквідатору.

Додаток: заява про забезпечення позову на 2 арк.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Білоус М.О.