Рішення № 22035954, 13.03.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р. Справа № 5016/165/2012(13/15)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Гребенюк А.С.,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 03.01.2012 р. № 1;

від відповідача ОСОБА_2, дов. від 08.09.2010 р.

(від третіх осіб представники в судове засідання не зявились),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіфа”,

54055, вул. Потьомкінська, 117, м. Миколаїв,

до Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”,

01133, вул. Щорса, 36-б, м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_3,

54003, АДРЕСА_1;

на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4,

АДРЕСА_2,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

У С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Кіфа” предявлено позов до Публічного акціонерного товариства (ПАТ) “Дельта Банк” про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, вчинений 08.12.2011 р. за реєстраційним № 4503, про звернення стягнення на заставлене за договором застави від 14.01.2008 р. № 215 зі змінами до нього від 19.11.2009 р. за № 4575, укладеного між ТОВ “Кіфа” та Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Український промисловий банк”, рухоме майно (обладнання), належне ТОВ “Кіфа”, в якості забезпечення виконання зобовязань фізичної особипідприємця ОСОБА_3 за укладеним з ТОВ “Український промисловий банк” кредитним договором від 14.01.2008 р. № 1/МС/К-08 зі змінами та доповненнями до нього, з посиланням на те, що річний строк з дня виникнення права вимоги, встановлений ч.1 ст.88 Закону України “Про нотаріат”, протягом якого може бути здійснено виконавчий напис, порушений, та що вимога банку не є безспірною, а строк виконання зобовязання, забезпеченого заставою, не настав.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2012 р. за клопотанням позивача до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено: на стороні позивача - підприємця ОСОБА_3; на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.02.2012 р. за письмовою заявою позивача вжитті заходи до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, вчиненого 08.12.2011 р. за реєстраційним № 4503, про звернення стягнення на заставлене рухоме майно (обладнання), належне ТОВ “Кіфа”, оскільки старшим державним виконавцем Центральний ВДВС ММУЮ відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного напису нотаріуса про звернення стягнення на швейне обладнання, належне ТОВ “Кіфа”, і здійснюються дії щодо вилучення та продажу цього обладнання.

Позовні вимоги в судовому засіданні представник позивача підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, а представник відповідача заперечив їх повністю, посилаючись на те, що позивачем, як поручителем по укладеному з ТОВ “Український промисловий банк” договору застави, не виконано зобовязання підприємця ОСОБА_3 за укладеним останнім з ТОВ “Український промисловий банк” кредитним договором від 14.01.2008 р. № 1/МС/К-08 щодо повернення кредитних коштів, а тому ПАТ “Дельта Банк”, якому за договором, укладеним з ТОВ “Український промисловий банк”, перейшли права останнього за вказаними кредитним договором і договором застави, правомірно звернулося до нотаріуса і тим правомірно вчинено спірний нотаріальний напис про звернення стягнення на заставлене майно ТОВ “Кіфа” в забезпечення зобовязань підприємця ОСОБА_3 по кредитному договору.

Від підприємця ОСОБА_3, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення копії ухвали суду про відкладення розгляду справи, представник у судове засідання не зявився, проте від нього до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його присутності, в котрому він погоджується з позовом ТОВ “Кіфа” та вважає його обґрунтованим, оскільки на даний час у ПАТ “Дельта Банк” не існує безспірних вимог за кредитним договором від 14.01.2008 р. №1/МС/К/08 ні до підприємця, ні до позивача в сумі, вказаній у виконавчому написі, а при вчиненні виконавчого напису порушено річний строк із дня виникнення права вимоги, що є порушенням ч. 1 ст. 88 Закону України “Про нотаріат”.

Від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, повідомленої належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення копії ухвали суду про відкладення розгляду справи, представник у судове засідання не зявився, проте від нотаріуса до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, у звязку із завантаженістю в роботі.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Оспорюваний виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено 08.12.2011 р. за реєстраційним № 4503 на підставі договору застави рухомого майна (обладнання) від 14.01.2008 р. № 215 зі змінами, внесеними додатковим договором до нього від 19.11.2009 р. № 4575, укладеного між ТОВ “Кіфа” та ТОВ “Український промисловий банк”, в якості забезпечення виконання зобовязань за укладеним між ТОВ “Український промисловий банк” та підприємцем ОСОБА_3 кредитним договором від 14.01.2008 р. № 1/МС/К-08 та додатковим договором від 10.10.2008 р. №1/1МС/К-08, договором про внесення змін до кредитного договору від 13.06.2009 р. №1/2/МС/К-08, строк платежу за котрими настав 02.11.2011 р.

ТОВ “Український промисловий банк” за договором про передачу активів та кредитних зобовязань від 30.06.2010 р. № 2258 та акту приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ від 14.09.2010 р. передав свої права первісного кредитора ПАТ “Дельта Банк”, і останній набув права нового кредитора за переданими йому ТОВ “Український промисловий банк” договорами, в тому числі за вказаними кредитним договором та додатковими угодами до нього, укладеними з підприємцем ОСОБА_3, та договором застави, укладеним з ТОВ “Кіфа”.

Згідно спірного виконавчого напису нотаріуса звернуто стягнення на рухоме майно (обладнання) - швейні машинки, котрі знаходяться за адресою: вул. Севастопольська, 136 (другий поверх), та вул. Скороходова, 60, м. Миколаїв. Дане обладнання належить ТОВ “Кіфа”, що підтверджується наданими представником позивача видатковими накладними від 14.03.2007 р. № 1-00000020, від 26.03.2007 р. № 1-00000017, від 05.04.2007 р. № 1-00000026, від 17.05.2007 р. № 1-00000041, а також накладною від 30.10.2007 р. № 452, із котрих випливає, що обладнання позивачем придбано в ТОВ “Аура” та ТОВ “ОТК-Сервіс”.

На виконання виконавчого напису старшим державним виконавцем Центральному ВДВС ММУЮ винесено постанову від 21.12.2011 р. про відкриття виконавчого провадження.

Із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна випливає, що майно, яке належить ТОВ “Кіфа”, в тому числі й спірне, Миколаївською філією ТОВ “Український промисловий банк” заборонено відчужувати на підставі договору застави рухомого майна (обладнання) від 14.01.2008 р. № 215, про що в Державному реєстрі внесено запис від 16.01.2008 р. за № 6407874. Строк виконання зобовязання визначено 12.01.2011 р., а термін дії обтяження 16.01.2013 р.

Статтею 88 Закону України “Про нотаріат” встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до частини 1 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 статті 20 Закону України “Про заставу” встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачено Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, чинним з 1 січня 2004 року, із змінами, внесеними Законом України від 22.09.2011 р. № 3795, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобовязань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями згаданого Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” єспеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України “Про заставу” застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Відповідно до Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом (ч.1 ст. 24).

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобовязання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, спірні правовідносини сторін урегульовано Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, яким не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що спірний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, оскільки ст.26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України 15 листопада 2010 року у справі № 19/164.

З огляду на викладене, суд визнає, що позов підлягає задоволенню повністю з вищевикладених підстав, а не з підстав, наведених у позовній заяві.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором при задоволенні позову на відповідача.

У судовому засіданні 13 березня 2012 року, згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіфа” задовольнити повністю.

2.Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, вчинений 08.12.2011 р. за реєстраційним № 4503, про звернення стягнення на заставлене рухоме майно (обладнання), належне Товариству з обмеженою відповідальністю “Кіфа”, на підставі договору застави рухомого майна (обладнання) від 14.01.2008 р. № 215 зі змінами до нього від 19.11.2009 р. за № 4575, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кіфа” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, 01133, вул. Щорса, 36-б, м. Київ, ідентифікаційний код 34047020, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіфа”, 54055, вул. Потьомкінська, 117, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 31821842, грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 15.03.2012 р.

Суддя Ю.М. Коваль