Рішення № 22035680, 13.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2012 р. Справа № 55/500-23/013-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Київхліб»«Булочно-кондитерський комбінат», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12», Київська область, Білоцерківський район, м. Узин

про стягнення 3434,35 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №15/07-52 від 21 червня 2011 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства «Київхліб»«Булочно-кондитерський комбінат»(далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»(далі - відповідач) про стягнення 3434,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №13269/3 від 9 липня 2009 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 3434,35 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 26 грудня 2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15 лютого 2012 року справу №55/500 направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 1 березня 2012 року справу №55/500 прийнято до провадження суддею Зайцем Д.Г. та присвоєно їй №55/500-23/013-12. Розгляд справи призначено на 13 березня 2012 року.

В матеріалах справи міститься клопотання про забезпечення позову і накладення арешту на майно боржника (подане 19 січня 2012 року до господарського суду міста Києва) шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Згідно п. 3 розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»за №02-5/611 від 23 серпня 1994 року умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Судом відмовлено в задоволені зазначеного клопотання про забезпечення позову, оскільки, заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 1 березня 2012 року в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

13 березня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»(за договором покупець) 9 липня 2009 року укладено договір купівлі-продажу за №13269/3.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець організаційно забезпечує зобовязання постачальника поставляти і передавати у власність покупця хліб, булочні та здобні вироби (далі хлібобулочні вироби), торти, тістечка, кекси, рулети (далі кондитерські вироби), печиво, соломку, сахарно-бараночні вироби (далі вироби довготривалого зберігання), а покупець згідно умов договору зобовязується приймати та оплачувати ці борошняні вироби вище визначених окремих груп (далі товар).

Згідно пункту 1.2 договору ціна договору дорівнює загальній вартості поставленого товару.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що графік поставки, умови поставки транспортом постачальника та умови оплати товару визначаються друкованими або рукописним текстом по окремим групам виробів, а саме: хлібобулочні вироби аванс 100%, вироби довгострокового зберігання 3 календарних дні з дня поставки товару, кондитерські вироби попередня оплата.

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна товару, з урахуванням податку на додану вартість, визначається в товарно-транспортних накладних відповідно до специфікації або переліку товару.

Згідно пункту 4.3 договору оплата товару здійснюється гривнями на підставі товарно-транспортних накладних в строк, відповідно до пункту 3.8 договору, шляхом перерахування на поточний банківський рахунок постачальника та/або внесенням готівки через КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», що знаходиться на території підприємства постачальника.

У відповідності до пункту 4.6 договору в разі виникнення простроченої заборгованості покупця, грошові надходження від покупця зараховуються постачальником, в першу чергу на погашення боргу, який є наслідком прострочення зобовязань.

Пунктом 6.8 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його укладання та діє до 31 грудня 2010 року, а в частині грошових зобовязань до їх виконання. Строк договору продовжується на наступний календарний рік якщо протягом 30 календарних днів до закінчення попереднього строку жодна із сторін письмово не заявить про відмову від подальшої дії договору.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними №38703 від 9 липня 2011 року, №39027 від 11 липня 2011 року, №39242 від 12 липня 2011 року, №39458 від 13 липня 2011 року, №39662 від 14 липня 2011 року, №39861 від 15 липня 2011 року та №40173 від 16 липня 2011 року, №40384 від 18 липня 2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні. Факт приймання товару за накладними уповноваженою особою відповідача підтверджується підписом особи, уповноваженої на отримання товару, на накладних та відтиском печатки відповідача (зразок печатки затверджений договором купівлі-продажу №13269/3 від 9 липня 2009 року).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання 13 березня 2012 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 1 березня 2012 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 1 березня 2012 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3434,35 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»(09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Красноармійська, 126, код 36351631) на користь Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Київхліб»«Булочно-кондитерський комбінат»(01135, м. Київ, вул. Вячеслава Чорновола, 41, код 24374107) 3434 (три тисячі тридцять чотири) грн. 35 коп. заборгованості та 1506 (одна тисяча пятсот шість) грн. 00 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяД.Г. Заєць Дата підписання рішення 14 березня 2012 року