Ухвала суду № 22035324, 13.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/19/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про заходи до забезпечення позову

13.03.12 Справа № 5009/950/12

Суддя Корсун В.Л.

м. Запоріжжя

розглянувши заяву концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району про вжиття заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на все майно відповідача та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача (викладену в п. 1 прохальної частини позовної заяви за вих. від 05.03.12 № 702-ю)

за позовною заявою: концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району,

юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137

фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а

до відповідача: фізичної-особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення9 579,41 грн.

Суддя Корсун В.Л.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

13.03.12 до господарського суду Запорізької області звернувся концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району з позовною заявою за вих. від 05.03.12 № 702-ю до фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення9 579,41 грн. боргу за спожиту теплову енергію.

Ухвалою від 13.03.12 судом порушено провадження в справі № 5009/950/12 (номер провадження 17/19/12), у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті. Судове засідання призначено на 18.04.12.

Позивач в п. 1 прохальної частини своєї позовної заяви за вих. від 05.03.12 № 702-ю просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на все майно та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках ФОП ОСОБА_1

Розглянувши вказану заяву суд дійшов до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених ст.. 67 ГПК України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною ін. особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або ін. документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала (…).

Відповідно до положень пунктів 1, 3 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, (…) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову (…) із обовязковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу забезпечення позову (п. 1). Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в т.ч. грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. (…) Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову (п. 3).

Як свідчать доводи позивача, викладені останнім в п. 1 прохальної частини його позовної заяви, позивач просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на все майно та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках ФОП ОСОБА_1 При цьому, необхідність вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти позивач взагалі нічим не обґрунтував.

Тобто, позивач жодних доказів на підтвердження того, яким чином невжиття заходів із забезпечення позову шляхом накладення арешту (…) може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі суду не надав.

У звязку з вищевикладеним, а також враховуючи, що з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими позивачем повязується застосування певного заходу забезпечення позову, що підставою для задоволення заяви (клопотання) про забезпечення позову є її обґрунтованість, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту не підтверджені жодними доказами, вказану заяву слід визнати такою, що не підлягає задоволенню через її необґрунтованість.

Слід зазначити, що розглядаючи вказану заяву судом прийнято до уваги те, що всупереч положенням Закону України “Про судовий збір”, який набув чинності із 01.11.11 (зокрема ст. 4 вказаного Закону), позивач не надав суду доказів сплати судового збору у встановленому цим Законом порядку і розмірі за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову, або доказів звільнення позивача від сплати судового збору за подання такої заяви по забезпеченню позову.

Керуючись ст. ст. 45, 33, 66, 67, 86 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на все майно відповідача та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача (викладену в п. 1 прохальної частини позовної заяви за вих. від 05.03.12 № 702-ю) залишити без задоволення через необґрунтованість.

Екземпляр ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя В.Л. Корсун