Рішення № 2203518, 18.09.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.08 Справа № 20/350/08

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Колійні ремонтні технології”, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зубра

до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства “Компанія” Дніпрохолд”,

м.Запоріжжя

2. Бердянського державного заводу скловолокна, Запорізька область,

м.Бердянськ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя”, м.Запоріжжя

про стягнення суми 25 000,33 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –не з'явився;

Від відповідача-1 – Соловйов О.В. (довіреність №440 від 12.03.2008р.);

Від відповідача-2 – не з'явився;

Від третьої особи – Сагач М.В. (довіреність №КД-5508 від 27.12.2007р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача ВАТ “Компанія” Дніпрохолд” на користь позивача суми 25 000,33 грн., які 15.02.2008р. було помилково повторно перераховано ТОВ “Корпорація Колійні ремонтні технології” на розрахунковий рахунок ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” як оплату виставленого рахунку №304 від 13.12.2006р.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/350/08, судове засідання призначено на 09.07.2008р. Ухвалою суду від 09.07.2008р. в порядку ст.27 ГПК України до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –АКБ ПІБ (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя”, розгляд справи відкладено на 24.07.2008р. Ухвалою від 24.07.2008р. судом за своєю ініціативою залучено до участі у справі іншого відповідача –Бердянський державний завод скловолокна, розгляд справи розпочати заново та відкладено на 18.09.2008р.

У судовому засіданні 18.09.2008р. за згодою представника відповідача-1 та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судові засідання не з’явився, 24.07.2008р. судом отримано клопотання позивача розглянути справу без його участі за наявними матеріалами. Таким чином, суд розглядає позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовані наступним. 09.08.2006р. між позивачем з однієї сторони та ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” і Бердянським державним заводом скловолокна, які діяли на підставі договору про спільну діяльність з іншої, було укладено договір продажу продукції №8. На виконання цього договору 21.12.2006р. позивач оплатив виставлений ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” рахунок №304 від 13.12.2006р. і перераховано кошти у розмірі 25000,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2332 від 21.12.2006р. На зазначену суму позивачем було отримано товар. На сьогоднішній день свої зобов’язання за договором сторони виконали повністю, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків. Однак, 15.02.2008р. позивач помилково повторно оплатив виставлений рахунок №304 і перерахував на розрахунковий рахунок ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” суму 25000,33 грн. платіжним дорученням №1964 від 15.02.2008р. Вказаний платіж було зроблено саме помилково, оскільки позивач свої зобов’язання щодо оплати продукції за договором виконав у повному обсязі. Листом від 18.02.2008р. ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” повідомило, що на його рахунок кошти не надходили, однак факт перерахування коштів на рахунок ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” підтверджується платіжним дорученням. 21.02.2008р. позивачем надіслано претензію ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” з вимогою повернути помилково сплачені кошти, однак вказана претензія залишилась без відповіді. На підставі ч.1 ст.1212 ЦК України просить стягнути з відповідача ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” грошові кошти у розмірі 25000,33 грн.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, зазначивши у відзиві наступне. 02.06.2006р. ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” та Бердянським державним заводом скловолокна було укладено договір про сумісну діяльність у формі простого товариства №3-сд, предметом якого була сумісна діяльність сторін без створення юридичної особи у сфері виробництва скловолокна, базальтових волокон та виробів на їх основі шляхом об’єднання вкладів та зусиль. З метою забезпечення сумісної діяльності 26.06.2006р. у філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” був відкритий поточний рахунок. Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.08.2007р. договір про сумісну діяльність №3-сд від 02.06.2006р. був визнаний недійним з моменту укладення, тобто сумісна діяльність у формі простого товариства була припинена. Просить припинити провадження по справі на підставі п.6 ст.80 ГПК України.

Відповідач-2 у судове засідання не з’явився, відзив не надіслав, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст.75 ГПК України.

Третя особа по суті спору пояснила наступне. 16.06.2006р. філією “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” відповідно до п.4.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003р. №492, було відкрито рахунок №26000301164967 з метою забезпечення спільної діяльності за договором про сумісну діяльність в формі простого товариства №3-сд від 02.07\6.2006р., укладеного ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” та Бердянським державним заводом скловолокна. На підставі довіреності від 02.06.2006р., виданої Бердянським державним заводом скловолокна на строк дії договору про сумісну діяльність, право розпорядження рахунком було надано ВАТ “Компанія “Дніпрохолд”, право підпису фінансових та бухгалтерських документів –Хотлубею В.Г. та Ракіцькій С.С. Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.08.2007р. договір про сумісну діяльність визнано недійсним. Таким чином, довіреність, яка надає право підпису документів та здійснення представництва на підставі договору, на сьогоднішній день є нечинною, особи, зазначені в картці із зразками підписів не мають повноважень на розпорядження цим поточним рахунком. Грошові кошти в сумі 25000,33 грн. згідно платіжного доручення №1964 зараховані 15.02.2008р. на рахунок №26000301164967, відкритий з метою забезпечення спільної діяльності з призначенням платежу “Оплата за заготовки згідно рахунку №304 від 13.12.2006р.”. За таких обставин, у третьої особи відсутні підстави для проведення операцій за рахунком №26000301164967 на підставі розрахункових документів, підписаних представниками за довіреністю від 02.06.2006р.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників відповідача-1 та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

02.06.2006р. між ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” (відповідач-1) та Бердянським державним заводом скловолокна (відповідач-2) було укладено договір №3-СД про сумісну діяльність в формі простого товариства, згідно з яким сторони зобов’язалися діяти сумісно без створення юридичної особи в сфері виробництва скловолокна, базальтових волокон та виробів на їх основі, шляхом об’єднання вкладів та зусиль з метою забезпечення ринку виробами на основі скловолокна та базальтових волокон.

Бердянським державним заводом скловолокна було видано довіреність від 02.06.2006р., згідно з якою ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” було довірено здійснювати представництво довірителя на підставі договору про сумісну діяльність №3-СД від 02.06.2006р., представляти інтереси Бердянського державного заводу скловолокна та здійснювати усі дії, пов’язані з виконанням договору про сумісну діяльність. Право підпису на всіх фінансових, бухгалтерських та банківських документах згідно з цією довіреністю було надано Хотлубею В.Г. та Ракіцькій С.С. Довіреність видана на строк дії договору про сумісну діяльність №3-СД від 02.06.2006р.

09.08.2006р. між ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” та Бердянським державним заводом скловолокна, що діяли на підставі договору про сумісну діяльність, та виступали в якості Продавця та ВАТ “Корпорація Колійні ремонтні технології” (Покупець, позивач у справі) укладено договір продажу продукції №8, відповідно до умов якого продавець зобов’язався передати у власність Покупця продукцію, а Покупець –прийняти та оплатити продукцію.

13.12.2006р. Продавцем було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Корпорація Колійні ремонтні технології” рахунок –фактуру №СФ-0000304, на суму 25000,33 грн. з ПДВ, на оплату товару –заготовка 2СР-65П, ЛС-П-10 (стрічка сітчаста).

Позивачем рахунок прийнято до виконання та сплачено суму 25000,33 грн. платіжним дорученням №2332 від 21.12.2006р. з призначенням платежу: “За матеріали згідно рахунку №304 від 13.12.2006р. у т.ч. ПДВ 4166,72 грн.”.

15.02.2008р. за платіжним дорученням №1964 позивач перерахував на рахунок №26000301164967 у філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” суму 25000,33 грн. Одержувачем у платіжному дорученні вказано ВАТ “Компанія “Дніпрохолд”, призначення платежу: “Оплата за заготовки згідно рахунку №304 від 13.12.2006р. у т.ч. ПДВ 4166,72 грн.”.

ТОВ “Корпорація Колійні ремонтні технології” просить стягнути суму 25000,33 грн. з ВАТ “Компанія “Дніпрохолд”, як отриману без достатньої правової підстави.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.1212 глави 83 ЦК України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Із змісту наведеного законодавства слідує, що застосувати ці норми можливо для захисту прав та інтересу у разі набуття або збереження особою майна, але без достатньої правової підстави. Тобто, по-перше, повинен мати місце факт набуття або збереження майна відповідачем, та по-друге, набуття цього майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Як свідчать матеріали справи, між відповідачами, які діяли на підставі договору про сумісну діяльність, та позивачем було укладено договір продажу продукції №8 від 09.08.2006р. У платіжному дорученні №1964 від 15.02.2008р. підставою для перерахування коштів вказано рахунок №304 від 13.12.2006р., який було виставлено за цим договором, про що позивач сам зазначає у позовній заяві.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Таким чином, позивач перебував у договірних відносинах не з Відкритим акціонерним товариством “Компанія” Дніпрохолд”; рахунок №26000301164967, на який позивач перерахував 15.02.2008р. суму 25000,33грн., не є рахунком ВАТ “Компанія” Дніпрохолд”, тому ствердження позивача про безпідставність отримання коштів саме ВАТ “Компанія” Дніпрохолд” є необґрунтованим і не доведеним.

Третя особа пояснила, що рахунок №26000301164967, на який надійшли спірні кошти, у філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” було відкрито з метою забезпечення спільної діяльності за договором про сумісну діяльність відповідачів.

Відповідно до ст.ст.1130, 1132 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.08.2007р. у справі 21/1/07 договір про спільну діяльність у формі простого товариства №3-СД від 02.06.2006р., укладений між ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” та Бердянським державним заводом скловолокна, визнано недійсним з моменту укладення.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.11.2007р., яка постановою Вищого господарського суду від 06.03.2008р. залишена без змін, рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2007 року у справі №21/1/07 залишено без змін.

ТОВ “Корпорація Колійні ремонтні технології” способом відновлення своїх прав обрало звернення до господарського суду з позовом до ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” про стягнення суми 25000,33 грн. Суд, враховуючи наведені вище обставини, з метою повного, всебічного і об’єктивного розгляду справи, в порядку ст.24 ГПК України за своєю ініціативою залучив до участі у справі Бердянський державний завод скловолокна в якості другого відповідача.

Однак, враховуючи визнання рішенням суду договору про сумісну діяльність недійсним та припинення дії довіреності від 02.06.2006р., виданої ВАТ “Компанія “Дніпрохолд”, кошти, які надійшли на рахунок, відкритий для забезпечення сумісної діяльності, не знаходяться в розпорядженні відповідача-1, тому стягнути їх з ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” неможливо. Незважаючи на залучення судом до участі у справі відповідача-2 і викладення цих обставин в ухвалі суду, вимоги до відповідача –2 позивач не заявив.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що згідно з ст.22 ГПК України зміна предмету або підстав позову є правом позивача. Відповідно до ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Предметом позову позивач обрав: ”Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Компанія “Дніпрохолд” (ідентифікаційний код юридичної особи: 262795857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація Колійні ремонтні технології” (ідентифікаційний код юридичної особи: 33133794) грошові кошти у розмірі 25000,33грн.” Резолютивна частина позовної заяви, яка і є предметом позову, не містить вимоги стягнути грошові кошти з конкретного рахунку №26000301164967, клопотань позивача до суду вийти за межі позовних вимог не надійшло.

Крім того, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №202762 ВАТ “Компанія “Дніпрохолд” має інший ідентифікаційний код, а саме: 25220174, що, до речі, і вказано на печатці ВАТ “Компанія “Дніпрохолд”, яка мається на договорі №8 продажу продукції від 09.08.2006р.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми 25000,33 грн. з підстав, які заявлено, з Відкритого акціонерного товариства “Компанія “Дніпрохолд” (ідентифікаційний код юридичної особи: 262795857) задоволенню не підлягають.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 20.10.2008 р.