Рішення № 22034625, 19.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.12р.Справа № 15/5005/547/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Пента Плюс", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Будівельна компанія "Ольвія", м.Дніпропетровськ

про стягнення 512 697,00 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: Гільдин І.М., директор; ОСОБА_1, представник за довіреністю № б/н від

06.01.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № б/н від 05.01.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Пента Плюс" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Ольвія" (далі-відповідач), про стягнення 512 697,00 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 461669,63 грн. - сума основного боргу, 21583,00 грн. - пеня, 923,00 грн. - інфляційні витрати, 4174,00 - 3% річних, 24348,00 грн. - упущена вигода.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору субпідряду № 012906 від 29.06.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за виконанні позивачем роботи.

Ухвалою господарського суду від 20.01.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 21.02.12р.

Ухвалою господарського суду від 21.02.12р. відкладено розгляд справи на 13.03.12р.

12.03.12р. до суду надійшли від позивача пояснення до позовної заяви, які судом було долучено до матеріалів справи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача на виконання вимог ухвали суду від 21.02.12р. надав для долучення до матеріалів справи копію Акту звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на 15.12.11р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 461 669,63 грн.

13.03.12р. у судовому засіданні оголошено перерву до 19.03.13р.

19.03.12р. у судовому засіданні повноважні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для долучення до матеріалів справи додаткові документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.

В судовому засіданні 19.03.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду № 012906 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язався на свій ризик, виконати по завданню відповідача зі своїх матеріалів підрядні роботи з устрою систем вентиляції та димовидалення на об`єкті: жилий будинок з приміщеннями торгівельно-комерційного призначення і автопаркінгом, який знаходиться у м. Дніпропетровськ, на розі пр.К.Маркса та вул. Сімферопольської ( четверта черга). Автопаркінг.

Як зазначено в п. 1.3. Договору, позивач зобов`язується провести роботи на об'єкті, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, на розі пр.К.Маркса та вул. Сімферопольської ( четверта черга).

Відповідач зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх згідно з умовами даного Договору (п.1.4. Договору).

Перелік робіт, вартість їх проведення зазначені у Договірній ціні (Додаток №1), який є невід`ємною частиною даного Договору (п.1.5. Договору).

Додаток №1 затверджується відповідачем впродовж одного дня з моменту його надання позивачем (п.1.6. Договору).

Ціна даного Договору складає 1400097,60 грн., в т.ч ПДВ 20% - 233 349,60 грн. (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору, розрахунки по даному Договору здійснюються у безготівковій формі на поточний рахунок позивача відповідно Графіку фінансування (Додаток №3 до цього Договору, який є невід`ємною його частиною).

Як зазначено у п. 4.1. Договору, строки виконання позивачем підрядних робіт визначається Графіком виконання робіт (Додаток № 2 до даного Договору, який є невід`ємною його частиною). Строк закінчення робіт - 01.09.2010р.

Відповідач зобов`язується здійснити оплату виконаних позивачем робіт відповідно з розділом 3 даного Договору (п.4.2. Договору).

Даний Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2010 року, в частині виконання гарантійних зобов`язань впродовж строку, вказаного в п.11.1 даного Договору, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.4.4. Договору).

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що датою закінчення виконання підрядних робіт, визначених в п.1.1. даного Договору, є дата підписання останнього (остаточного) Акту приймання-передачі робіт і передачі відповідачу повного пакету документів, підтверджуючих введення, розглянутих в даному договорі систем в експлуатацію, а також повного пакету документів для здачі систем вентиляції та димовидаленя контролюючим державним органам (за виключенням клапанів протипожежних універсальних (КПВ) - до них додається технічна документація, яка підтверджує працездатність обладнання та правильність монтажу.

Згідно п.4.6. Договору, закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідно до п.5.1.1 Договору, відповідач зобов'язався, оплатити роботи, виконані позивачем в п.3.1. даного Договору в порядку, строки і в розмірі встановлених даним Договором.

Пунктом 6.1.10. Договору передбачено, що позивач зобов'язується щомісячно до 25 числа звітного місяця надавати Акти виконаних робіт і пакет виконавчої документації відповідно з вимогами відповідача.

В п.6.1.11 Договору передбачено, що позивач зобов'язався по закінченню робіт і здачі їх відповідачу разом з кінцевим Актом приймання виконаних робіт передати відповідачу виконавчу документацію у повному об`ємі, згідно з вимогами відповідача. Позивач зобов`язується передати відповідачу документи, підтверджуючі якість використаних матеріалів, завірених печаткою.

У випадку порушення умов даного Договору сторони несуть юридичну та матеріальну відповідальність відповідно до діючого законодавства України (п.7.1. Договору).

Відповідно п.7.2. Договору, у випадку порушення відповідачем строків оплати виконаних позивачем робіт згідно умов даного Договору, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на цей період, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п.10.1. Договору, будь-які зміни та доповнення до даного Договору, набирають чинності з моменту підписання їх сторонами даного Договору.

Так, 29.06.10р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору субпідряду № 01290 від 29.06.10р., 17.09.10р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до договору субпідряду № 01290 від 29.06.10р. та сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до договору субпідряду № 01290 від 29.06.10р.

Позивач зазначає, що сторонами складено і підписано 31 серпня 2011р. акт виконання остаточних робіт по формі № КБ-2в та довідка про вартість виконаних остаточних робіт за типовою формою №КБ-3 на суму 502 558,60 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що усі передбачені договором роботи ним були виконані у повному обсязі та будь-яких заперечень з боку відповідача стосовно виконаних робіт до нього не надходило.

Позивач стверджує, що у відповідності до п.3 Додаткової угоди № 3, відповідач був зобов'язаний розрахуватись з ним впродовж 5-ти днів з моменту підписання відповідачем Акту приймання-передачі виконаних робіт, але всупереч договору та діючому законодавству розрахувався лише частково.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача лист-претензію від 19.09.11р. з вих. № 164/1, з вимогою погасити заборгованість на суму 461669,63 грн., але вказані вимоги були залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані підрядні роботи у розмірі 461 669,63 грн., пеню у розмірі 21 583,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 923,00 грн., 3% річних у розмірі 4174,00 грн., упущену вигоду у розмірі 24348,00грн., а всього 512 697,00 грн.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідач зазначає, що в порушення п. 7.5. Договору позивачем не надана уся виконавча документація.

Крім того, відповідач зазначає, що твердження відповідача стосовно підписання сторонами акту виконання остаточних робіт по формі № КБ-2в та довідки про вартість виконаних остаточних робіт по формі №КБ-3 на суму 502 558,60 грн. не відповідають дійсності, оскільки відповідач зазначених документів не підписував.

Таким чином, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 461 669,63 грн. Крім того, дану заборгованість відповідач визнає перед позивачем, що підтверджує Акт звірки взаємних розрахунків станом на 15.12.2011р. (а.с.110), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень. З наведеного вбачається, що хоч відповідач і заперечує проти позовних вимог, але зазначеним актом він фактично визнає заборгованість перед позивачем.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.7.2 Договору, у випадку порушення відповідачем строків оплати робіт виконаних позивачем згідно з умовами даного Договору, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючий на цей період, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі п.7.2. Договору, позивачем була нарахована відповідачу пеня у сумі 21583,00 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 21 583 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати, за період з13.09.11р. по 20.11.11р., у розмірі 923,80 грн. та 3% річних, за період з 01.09.11р. по 20.12.11р., у розмірі 4 174 грн.

При перевірки розрахунку інфляційних витрат судом встановлено, що він зроблені невірно.

Після перерахунку господарським судом інфляційних витрат у відповідності до вимог чинного законодавства, інфляційні витрати за період з 13.09.2011р. по 20.11.2011р. складають 923,34 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 923,34 грн.

При перевірки розрахунку 3 % річних судом встановлено, що він зроблено вірно, тому вимогу позивача щодо стягнення 3 % річних, за період з 01.09.11р. по 20.12.11р., у розмірі 4174 грн. слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно п.2 ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Що стосується упущеної вигоди, то вона стягненню не підлягає з огляду на наступне.

Під упущеною вигодою розуміється така втрата очікуваного збільшення (приросту) в майні, яка заснована на точних даних, безспірно підтверджуючих можливість отримання грошових сум, якщо б шкода не була заподіяна.

Позивач не надав жодного доказу підтверджуючого можливість отримання ним 15% річних прибутку з депозитного рахунку, за умови повернення відповідачем зазначеної суми грошових коштів та вкладення цих коштів до банку.

Крім того, позивач не надав жодних обґрунтованих пояснень, які б давали підстави для задоволення даної вимоги.

Відповідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за виконані підрядні роботи у розмірі 461 669,63 грн., пеня у розмірі 21 583 грн., інфляційні витрати у розмірі 923,34 грн. та 3% річних у сумі 4 174,00 грн., в решті вимог - відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625,629, 837, 846, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 224, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Ольвія" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, буд. 45, код ЄДРПОУ 32448517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Пента Плюс" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. К.Цеткін, буд. 12-Б-2, код ЄДРПОУ 21943562) заборгованість за виконані підрядні роботи у розмірі 461 669,63 грн. (чотириста шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят дев`ять грн. 63 коп.), пеню у розмірі 21 583,00 грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот вісімдесят три грн. 00 коп.), інфляційні витрати у розмірі 923,34 грн. (дев`ятсот двадцять три грн. 34 коп.), 3% річних у розмірі 4 174 грн. (чотири тисячі сто сімдесят чотири грн. 00 коп.), судовий збір у розмірі 9 767,00 грн. (дев'ять тисяч сімсот шістдесят сім грн. 00 коп. ).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 19.03.12р.