Рішення № 22034434, 15.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.03.12р.Справа № 21/5005/1067/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Белладжіо", м. Одеса

до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "КАМПАН",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 225 787,47 грн. за дистриб'юторським договором від 02.01.08р. № 1

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 01.02.12р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 167 745,30 грн., 3% річних - 13 925,16 грн., інфляційних втрат - 44 117,01 грн., за дистриб'юторським договором від 02.01.08р. № 1.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи з 22.02.12р. відкладався до 13.03.12р.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином (а.с. 76, 78) за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 64-66).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України 13.03.12р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Белладжіо" (далі - компанія, позивач) та Приватним підприємством Виробничо-комерційною фірмою "КАМПАН" (далі - дистриб'ютор, відповідач) 02.01.2008р. укладено Дистриб'юторський договір № 1 (далі - договір), за яким компанія надає дистриб'ютору на весь час дії цього договору право продажу на території Дніпропетровська і області продукції, поставленої дистриб'ютору компанією (п. 1.1 договору).

Дистриб'ютор займається продажем вказаної продукції споживачам і здійснює на регулярній основі закупки у компанії нових партій продукції (п. 1.2 договору).

Компанія поставляє дистриб'ютору продукцію по оформленим замовленням по прайс-листа, встановленою компанією для роботи з дистриб'ютором. Ціна на продукцію встановлюється в українській гривні відповідно до специфікації (додаток № 1) (п.4.1. договору).

Товар за умовами п. 4.13. договору переходить у власність відповідача з моменту його відвантаження, тобто з моменту підписання сторонами накладних на відповідну партію товару.

Дистриб'ютор після приймання продукції і необхідних документів проводить оплату за продукцію шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок компанії на протязі 45 календарних днів з дня поставки, за виключенням, вказаній в п.4.14.

Представник дистриб'ютора разом з представником компанії визначають асортимент поставленої продукції, кількість торгових точок, кількість продукції, необхідної для заповнення виділеного місця в одній торговій точці. Після цього дистриб'ютор складає замовлення на першу поставку в торгову мережу (4.14. договору).

На виконання умов зазначеного договору позивач здійснилв поставку товару за видатковими накладними № ДБ-0000004 від 10.01.2008 р., № ДБ-0000009 від 17.01.2008 р., № ДБ-0000016 від 24.01.2008 р., № ДБ-0000031 віл 31.01.2008 р., № ДБ-0000039 від 05.02.2011 р., № ДБ-0000040 від 05 02 2008 р., № ДБ-0000041 від 05.02.2008 р., № ДБ-0000042 від 05.02.2011 р., № ДБ-0000043 від 07.02.08 р., № ДБ-0000071 від 28.02.08 р., №№ ДБ-0000099-ДБ-00000102 від 01.04.08 р. (а.с. 30-46).

Загальна вартість поставленого товару становила 316 749,50 грн.

Компанія надає дистриб'ютору товарний кредит на умовах товарного кредиту в сумі, вказаній в п.4.14.

Згідно п. 4.14.2 під терміном "товарний кредит" розуміється відстрочення оплати вартості переданого позивачем відповідачу товару до терміну, встановленого п. 8.2.

У пункті 8.2 договору визначений наступний термін: 31 грудня 2008 р. Отже поставлений за договором товар мав бути оплачений відповідачем до 31 грудня 2008 р. включно.

Частина вказаного товару, що не була реалізована відповідачем, повернута позивачу за накладними від 16.09.2009 г. №№ ДН-00078/1-00000084/1 (а.с. 47-53). Загальна вартість товару, що був повернутий позивачу склала 7 606,97 грн.

Відповідач здійснив частковий розрахунок за поставлений товар по вищевказаним накладним на загальну суму 141 397,23 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість на суму 167 745,30 грн., яка до цього часу залишається не погашеною, що і є причиною спору.

Наявність заборгованості у сумі 167 745,30 грн. ПП ПКФ "Кампан" перед ТОВ "Торговий дім Белладжіо" підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2010 р., підписаним повноважними представниками сторін та завіреним печатками підприємств (а.с. 54).

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на умови Договору строк оплати товару, є таким, що настав.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано, у звязку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 167 745,30 грн. обґрунтовані, доведені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Кім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних нарахувань у розмірі44 117,01 грн. та 3% річних - 13 925,16 грн.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що до стягнення підлягають інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за період з січня 2009 р. по червень 2011 р. включно, що становить 44 117,01 грн., 3% річних за період прострочення платежу з 01.01.2009 р. по 07.10.2011 р. складає 13 925,16 грн.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вище викладене, в цій частині вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "КАМПАН" (юридична - 49040, м. Дніпропетровськ, вул. Джинчарадзе, б. 12, фактична - 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Тополина, 6а; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30316240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Белладжіо" (65110, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, б. 69/71; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33017545) основний борг у розмірі 167 745,30 грн. (сто шістдесят сім тисяч сімсот сорок п'ять грн. 30 коп.), індекс інфляції у розмірі 44 117,01 грн. (сорок чотири тисячі сто сімнадцять грн. 01 коп.), 3% річних у розмірі 13 925,16 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять грн. 16 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 515,75 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять грн. 75 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 16.03.2012р.